Презентация на тему Розвиток і формування особистості і їх значення для виховання

людської спільноти, соціуму (групи, класу, нації тощо).

Особистість, її розвиток

За сучасною класифікацією людей індивід займає проміжне становище (людина, індивід, особистість, індивідуальність).

біологічні й соціальні якості, що характеризують її як біологічну

Біологічні якості - все те, що охоплюється поняттям “організм”.

і формування скелета. Паралельно з ростом організму відбувається процес

Біологічний розвиток тісно пов’язаний з виявом якостей та особливостей, які не належать до біологічної природи людини (усмішка, вміння розмовляти, засвоєння знань).

Соціальною істотою людина стає в процесі формування особистості дитини як майбутнього члена суспільства. Відбувається цей процес паралельно з біологічним розвитком людини

що визначається залученістю людини до конкретних суспільних, культурних, історичних

Поняття “особистість” характеризує суспільну сутність людини, пов’язану із засвоєнням різноманітного виробничого і духовного досвіду суспільства. Біологічна характеристика людини в нього не входить.

здібностей, які забезпечують успіх діяльності)

Характер

Самоуправління (самоконтроль, корекція дій і

поведінкою, аналізувати свої вчинки і відповідати за них

Свобода (здатність

що формують її своєрідність, відмінність від інших людей.

Своєрідність психіки,

Вона постає як цілісна характеристика людини - оригінальність, самобутність її психічного складу, будучи тим особистим “я”, за яким пізнають, характеризують та оцінюють людину як особистість

фізичних та духовних сил під впливом зовнішніх і внутрішніх,

Формування особистості – процес соціального розвитку молодої людини, становлення її як суб’єкта діяльності, члена суспільства, громадянина.

– здатність організму відтворювати потомство, передавати свої ознаки наступним

зовнішні ознаки (колір волосся, очей, шкіри) та власне людські

Ззовні спадковість виявляється в успадкуванні рис батьків або попередніх поколінь – темпераменту, задатків, рис обличчя, постаті, навіть рухів. За свідченням психологів, вродженими у людини є не готові здібності,а тільки потенційні можливості для їх розвитку – задатки.

Задатки – природні особливості людини, які є передумовою для розвитку індивіда.

навичок, форм поведінки, становлення темпераменту, але самі наперед не

Якщо немає сприятливих суспільних умов та відповідної діяльності, вони взагалі можуть не виявитися.

Родовід Бахів – шість поколінь видатних композиторів і музикантів. Музичні здібності зумовлені домінантним геном. Соціальні умови – раннє музичне виховання

Приклади ранніх виявів музичної творчості (Моцарт, Гайдн, Шуберт, Вебер, Керубіні та ін.), мистецтва (Рафаель, Ван-Дейк, Джотто, Мікельанжело та ін.), поезії (Байрон, Шіллер).

і пізнавальних сил.
Проте інтелектуальний розвиток відбувається лише за

життя: природні чинники (клімат, природні умови та ресурси), сім’я,

Середовище поділяють на мега-, макро-, мезо- і мікросередо­вище.

Мегасередовище (космос, планета);
Макросередовище (етнос, суспільство, країна, держава);
Мезосередовище (місто або село, навколишню місцевість, рідний край, засоби масової комунікації);
Мікросередовище (сім'я, клас, школа, компанія, сусідство, ровесники, громадські, приватні, державні організації).

процес інтеграції індивіда в суспільство, засвоєння соціального досвіду, системи

соціального досвіду, який вона прагне засвоїти і знає, яким

діяльною істотою.
Активність виявляється у рухах (сприяє фізичному загартуванню), пізнанні

На кожному віковому етапі розвитку превалює певний вид діяльності: ігрова (дошкільний вік), навчальна (шкільний вік), трудова (дорослі).

охоплюють природне й суспільне середовище. Діють через внутрішні умови

Від природи індивіда, його потреб залежить, що саме із зовнішнього середовища є для нього значущим, впливає на нього і стає фактором його активності

Процес становлення особистості як “саморух” обумовлений єдністю зовнішніх та внутрішніх умов

предметами на внутрішні, ідеальні
Екстеріоризація – процес переходу від внутрішньої,

Зовнішні і внутрішні умови розвитку особистості є протилежні, водночас взаємопов'язані й переходять одні в одні

потребами, прагненнями особистості й досягнутим нею рівнем оволодіння засобами,

його життя, місцем, яке він посідає у системі суспільних

розвитку успадкованих фізичних особливостей і природних задатків, набуттю нових

розвитку умінь переборювати внутрішні суперечності, що виникають у житті особистості, у відповідному вимогам суспільства напрямі

психічному розвитку людини

інтелектуальному, творчому розвитку особистості

розвитку здатності до спілкування з оточуючими, завдяки чому дитина розуміє інших людей, а через них і себе

за умови, що вона виступає не лише об’єктом, а

— відрізок життя індивіда, який досягає певного ступеня розвитку

Вікова періодизація В. Крутецького:

новонароджений (до 10 днів); немовля (до року); ранній дитячий вік (1—3 роки); переддошкільний період (3—5 років); дошкільний (5—6(7) років); молодший шкільний (6(7)—11); підлітковий (11—15 років); вік старшокласників (15—18 років).

року) період розвитку людини, що характеризується бурхливими психологічними змінами.

Криза одного року – виявляється в афективних реакціях, порушеннях біоритмів (сну) емоційних аномаліях (похмурість, плаксивість). Основні новоутворення – формування структури мовної та предметної дій.

Криза трьох років – пов’язана з формуванням у дитини системи власного «Я». Основне новоутворення – відокремлення себе від оточуючих, порівняння з іншими. Виявляється в негативізмі, упертості, протесті проти порядку, прагненні до емансипації, деспотизмі.

негативізмі, переживанні внутрішнього занепокоєння, невдоволення, прагненні до самоізоляції, зниженні