Слайд 2
До банківської діяльності належить комплекс із трьох основних
операцій:
1.прийняття грошових вкладів від клієнтів;
2. надання клієнтам
позичок і створення нових платіжних засобів;
3. здійснення розрахунків між клієнтами.
Зазначені операції є базовими і утворюють первинну сферу банківської діяльності.
Слайд 3
Спираючись на поняття "базова операція", банки можна класифікувати
на:
а) універсальні , що виконують усі базові операції на
грошовому ринку та будь-які інші.
б) спеціалізовані, що виконують лише частину базових операцій на грошовому ринку.
Слайд 4
Банківської системи:
функції
Слайд 5
банки оперативно змінюють масу грошей в обігу,
збільшуючи або зменшуючи її відповідно до зміни попиту на
гроші. У виконанні цієї функції беруть участь усі ланки банківської системи (НБУ і комерційні банки) і вона стосується всіх напрямів банківської діяльності.
Створення грошей і регулювання грошової маси:
Слайд 6
Трансформаційна функція:
банки, мобілізуючи вільні кошти одних суб’єктів
господарювання і передаючи їх різними способами іншим суб’єктам, мають
можливість змінювати (трансформувати) величину й строки грошових капіталів, їх розміри та фінансові ризики.
Слайд 7
Стабілізаційна функція:
забезпечення сталості банківської діяльності та грошового ринку.
Оскільки для банківської діяльності характерна висока ризикованість, і банки
працюють в умовах постійної і підвищеної загрози втрати грошей та банкрутства, боротьба з ризиками є важливим завданням не лише окремих банків, а й усієї банківської системи.
Слайд 8
Відповідно до вимог НБУ банки повинні створювати такі
цільові фонди коштів:
1) фонд для покриття можливих кредитних ризиків;
2) фонд для покриття ризиків від сумнівної дебіторської заборгованості;
3) фонд гарантування вкладів населення;
4) фонд зниження ризиків по роботі з цінними паперами.
Слайд 9
До цілей державної політики в банківській сфері належать:
• уникнення надмірної концентрації економічної влади, обмеження прояву монополізації
і підтримання конкуренції в банківській діяльності;
• забезпечення відповідності діяльності банківської системи грошово-кредитний політиці держави;
• підтримання політики достатньої концентрації банків з метою посилення їх конкурентоспроможності;
• забезпечення додержання законів і правил, що передбачає високий рівень ведення банківської справи;
• задоволення потреб суспільства в різноманітних банківських послугах;
• поліпшення наслідків можливих кризисів у банківській системі;
• забезпечення спроможності банків задовольняти потреби і законні інтереси своїх клієнтів;
• стимулювання та сприяння високому рівню ефективності й прибутковості операцій щодо розміщення кредитів у різні галузі економіки.
Слайд 10
Підставами для виникнення, зміни або припинення банківських правовідносин
є:
правові норми, що містяться у законодавчих актах, підзаконних актах
(у першу чергу, це нормативні акти центрального банку); адміністративних актах (зокрема, ліцензії на банківські операції); договорах або угодах кредитно-фінансових установ як між собою, так і з клієнтами (юридичними та фізичними особами). Аналізуючи нормативно-правову базу, можна визначити низку особливостей, які характерні саме для банківського законодавства. По-перше, йдеться про міжгалузевий характер законодавства, що регулює банківську діяльність. До норм банківської сфери діяльності належать також норми публічного (конституційне, фінансове, адміністративне, господарське, кримінальне) та приватного (цивільне, цивільно-процесуальне) права. Отже, можна говорити про комплексність банківського законодавства.
Слайд 11
В Україні побудовано дворівневу банківську систему, яка основана
на взаємовідносинах між банками у двох площинах - по
вертикалі та по горизонталі.
Слайд 12
По вертикалі - відносини підлеглості між центральним банком
як таким, що керує, управляє і низовими ланками -
комерційними банками;
по горизонталі - відносини рівного партнерства між будь-якими низовими ланками. Розподіл адміністративних функцій і операцій, пов'язаних з обслуговуванням центральним банком грошового обігу, дає можливість враховувати інтереси двох категорій клієнтів - комерційних банків і урядових структур, причому перевага віддається функціям "банк банків" та управлінню діяльністю банківських установ з метою регулювання та контролю за функціонуванням ринку кредитно-фінансових послуг.
Банківська система України складається з Національного банку України та інших банків, що створені і діють на території України відповідно до положень Закону України "Про банки і банківську діяльність". Банки в Україні функціонують як універсальні або як спеціалізовані. За спеціалізацією банки можуть бути ощадними, інвестиційними, іпотечними, розрахунковими.