Слайд 2
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА
Довгий період відсутності власної державності та затримка
консервативних, феодальних за формою політичних настанов спричинили надто повільний
рух культури Білорусі і формування білоруської нації. Землі Білорусі століттями силомиць були включені в інші державно-національні утворення, що значно вплинуло на культурну ситуацію в країні.
Недалекоглядне рішення Сталіна віддати частку земель Білорусі з містом Вільно у склад Литви позбавило країну значної частки архітектурного надбання Білорусі доби готики та ренесансу, що було спільним культурним надбанням литовського та білоруського народів.
Помічено два потужних впливи на мистецьку ситуацію в країні:
давньоруські впливи (11-13 ст.)
західноєвропейські впливи (з 14 ст. до 19).
Слайд 3
ДАВНЬОРУСЬКИЙ ПЕРІОД
З виникненням Давньоруської держави зі столицею у
місті Київ, землі сучасної Білорусі увійшли до її складу.
Виникає декілька великих міст на перехресті торгівельних шляхів — Вільно, Полоцьк, Гродно. Архітектура була переважно дерев'яною. Кам'яними були лише церкви та фортеці. До найдавніших зразків кам'яної архітектури на теренах Білорусі належать:
Борисоглібська церква в місті Гродно, (Коложська), 12 ст.
Собор у місті Полоцьк(значно перебудований в добу бароко), 11 ст.
Собор Спасо-Єфросинівського монастиря, м. Полоцьк, 1159 р.
Відносний дефіцит природного каменю спонукав використовати цеглу разом з валунами. В мурах Брисоглібської церкви знайдені також шліфовані брили каменю, використані з декоративною метою.
Велика кількість лісів спонукала до широкого використання дерева в будівництві. Але пожежі, війни та недосконалість засобів зберігання дерев'яної архітектури призвели до її масового зникнення.
Слайд 4
Борисоглібська церква в місті Гродно, 12 ст.
Слайд 5
ЗАМКИ В БІЛОРУСІ
Теріторія Білорусі часто була місцем міжусобниї
сутичок та воєн, що в першу чергу спонукало до
створення оборонних споруд. Дерев'яні замки Білорусі давно зникли. Кам'яні замки 14 ст. у містах Ліда, Крево, Гродно — вибудовані з цегли та валунів, мають внутрішній двір, оточений мурами та квадратними вежами.
Лише на початку 16 століття фортечна архітектура Білорусі поступово втрачає суворі, середньовічні форми. Збільшується репертуар декору за рахунок арок та арочних западин, вікон, ренесансних фронтонів. Збільшуються житлові приміщення кам'яних замків, де виникають бенкетні зали зі стриманим ренесансним декором і симетрією.
Слайд 6
Мірський замок після реставрації
Слайд 7
КЛАСИЦИЗМ
Вже з 2-ї половини 18 ст. в архітектурі
починається поворот до новомодного класицизму. В сільських садибах будують
спрощені за формами господські палаци — видовжений блок одноповерхової споруди, низка вікон, портик з трикутним фронтоном і обмаль декору. Дахи часто великі, іноді з переломом та мансардними вікнами чи люкарнами, що трохи пом'якшувало аскетичну, занадто провінційну архітектуру і нагадувало залишки бароко. Споруди нагадують подібні в Прибалтиці чи в Західній Україні.
Слайд 8
Садиба Рум'янцевих-Паскевичів у місті Гомель. 19 ст.
Слайд 9
Костел Вознесіння Діви Марії, 1907 р.
Костел Святої Трійці,
м. Видзі
У XIX-XX ст. на території Білорусі у неоготичному
та неороманському стилі будувалися та перебудовувалися костели, а іноді й інші споруди.
Слайд 10
НАЙВІДОМІШІ КОМПОЗИТОРИ
Стані́слав Моню́шко — польсько-білоруський композитор; автор пісень,
оперет, балетів, опер; творець польської й білоруської національних опер.
Найвідоміші твори: “Три пісні”, опера “Галька”, опера “Страшний двір”.
Володимир Васильович Теравський — білоруський диригент, композитор, фольклорист. Музична творчість та громадська діяльність В. Теравського пробуджували національну самосвідомість білорусів, його ідейна спадщина стала фундаментом ідеології білоруського національно-визвольного руху початку XX століття. Записував та гармонізував народні пісні, створював музику до спектаклів, написав гімни “Марш вояків” та “Білоруська марсельєза”.
