Презентация на тему Буддизм

в Індії і поширена переважно в Азії: від Шрі

Ланки до Бурятії, і від Калмикії до Японії. Найбільше послідовників має в країнах Південно-Східної Азії, Східній Азії та Тибеті.

і вийшла з кола страждань . Згідно з вченням

махаяни існує нескінченна кількість будд, одним з яких був історичний будда Гаутама

: перша – все життя є страждання; друга –

люди з несвідомості прив’язуються до життя; третя – до мети доходить, той хто відрікається любові до життя; четверта – шлях до спасіння веде восьма стежинами

можна загалом згрупувати у три типи: Нікая, Махаяна та

Ваджраяна. З шкіл Нікая до наших часів збереглася лише школа Тхеравада.

будує вчення та практику винятково на Палійському каноні. Він

вважається найстарішим з існуючих буддійських канонів. Практика Тхеравади спирається на розвиток «ґрунтовної уваги», що призводить до розвитку вмілих якостей.

до всіх та самовідданий ідеал Бодхісаттви. В доповнення до

текстів шкіл Нікая, школи Махаяни визнають загалом або частково ряд текстів, записанних біля першого сторіччя нашої ери. Ці пізніші тексти написані на санскриті, та присвячені досягненню стану Будди через слідування шляхом Бодхісаттви протягом незліченних віків.

технік, призначених для вдосконалення буддійської практики. Одна з складових

Ваджраяни — використання психофізичної енергії як засобу досягнення глибоких станів зосередження та усвідомлення.

смерті Будди Шак'ямуні на Першому Буддійському соборі. У буддійському

світі існує безліч версій Трипітаки, в які входить величезна кількість різних текстів. Найбільшою популярністю користується палійській канон традиції Тхеравада, або Типітака. Трипітака

про шляху до просвітління, звільнення від кармічних перероджень в

сансаре. Традиційно зображується у вигляді стилізованого колеса з п'ятьма, шістьма або вісьмома спицями.

народжується в брудній болотяній воді, однак з'являється на світ

чистим і незабрудненим.

три мавпи, одна з яких прикриває вуха («не чую

зла»), друга очі («не бачу зла»), а третя прикриває рота («не кажу про зло»). Часто в цю композицію додається і четверта мавпа, яка прикриває живіт, висловлюючи тим самим принцип «не чиню зло». Те, що в якості символу обрані саме мавпи, а не інші тварини, пояснюється грою слів в японській мові: позначає мавпу слово «сару» співзвучно закінченнях слів у фразі «мидзару, кикадзару, ивадзару», що перекладається як «нічого не бачу, нічого не чую, нічого не кажу».