економіці Германії.
1. Створення соціального порядку фірми, коли працівник
цінується як людина та співробітник;
2. Реалізація порядку конкуренції як задачі права і діяльності уряду;
3. Антимонопольна політика з метою боротьби із зловживанням економічною владою;
4. Політика стабілізації, спрямована на забезпечення безпеки робочого в період економічних спадів;
5. Вирівнювання різності в прибутках відповідно з ринковим порядком (прогресивний податок на прибуток, субсидії на дітей і субсидії на житло, безкоштовну освіту);
6. Політика розвитку міст і субсидій держави на недороге житло;
7. Передача капіталу малим і середнім фірмам, з метою надання можливості конкурувати з великими фірмами;
8. Подальший розвиток соціальної безпеки;
9. Міське планування;
10. Введення урядом кооперативних елементів ринкового господарства: Альфред Мюллер – Армак виступав за розвиток кооперативів, наприклад, житлових кооперативів;
11. Мінімальна заробітна плата, тобто, соціальне ринкове господарство повинно визначити мінімальну зарплату в наслідок процесу вільного торгу .
5