Презентация на тему ДВНЗ Український державний хіміко-технологічний університетМезологістичніутворення як основа регіонального розвиткуПідготувала: доц., к.е.н. Бакута Алла ВалеріївнаДніпропетровськ, 2015 рік

та прикладна діяльність, спрямована на управління матеріальними, інформаційними та

фінансовими потоками й оптимізацію витрат, пов’язаних з рухом цих потоків в певних мікро-, мезо- або макроекономічних системах, а також комплекс управлінських дій, спрямованих на планування та організацію бізнес-процесів (визначення автора).

1

певної економічної системи, дія яких спрямована на оптимізацію руху

матеріальних, інформаційних та фінансових потоків та оптимізацію витрат, пов’язаних з рухом цих потоків.

2

генерує його господарську і соціальну діяльність, провокує регіональні госпрозрахункові

відносини, сприяє формуванню ефективних і надійних територіально-галузевих комплексів.

3

мікро-, мезо- та макрорівнях
4-1

мікро-, мезо- та макрорівнях (продовження)
4-2

економіці Германії.
1. Створення соціального порядку фірми, коли працівник

цінується як людина та співробітник;
2. Реалізація порядку конкуренції як задачі права і діяльності уряду;
3. Антимонопольна політика з метою боротьби із зловживанням економічною владою;
4. Політика стабілізації, спрямована на забезпечення безпеки робочого в період економічних спадів;
5. Вирівнювання різності в прибутках відповідно з ринковим порядком (прогресивний податок на прибуток, субсидії на дітей і субсидії на житло, безкоштовну освіту);
6. Політика розвитку міст і субсидій держави на недороге житло;
7. Передача капіталу малим і середнім фірмам, з метою надання можливості конкурувати з великими фірмами;
8. Подальший розвиток соціальної безпеки;
9. Міське планування;
10. Введення урядом кооперативних елементів ринкового господарства: Альфред Мюллер – Армак виступав за розвиток кооперативів, наприклад, житлових кооперативів;
11. Мінімальна заробітна плата, тобто, соціальне ринкове господарство повинно визначити мінімальну зарплату в наслідок процесу вільного торгу .

5

з використанням логістичних інструментів (операцій):
1. Об’єднання підприємств галузі

регіону з забезпечення матеріально-технічного постачання та збуту (закупівельна, виробнича логістика, логістика запасів, логістика складування, збутова логістика) – передбачається горизонтальна інтеграція підприємств на умовах партнерських відносин;
2. Об’єднання підприємств супутніх галузей (постачальники сировини -виробники-споживачі-фінансові установи – підприємства сфери послуг) -горизонтально-вертикальна інтеграція, яка передбачає поступовий перехід від партнерських зв’язків до злиття капіталів підприємств супутніх галузей ;
3. Утворення національних ФПГ та ТНК - перехід від логістики матеріальних потоків до логістики інформаційних потоків.
Вважаю: щоб залучитись до міжнародних (глобальних) логістичних процесів, вітчизняні підприємства повинні утворити об’єднання підприємств галузі з регіональним визначенням; стати учасниками регіональних (галузевих) мезологістичних структур, які треба постійно розвивати та удосконалювати.

7

зовнішньому оператору – висококваліфікованому інтегратору логістичних бізнес-процесів, з метою

оптимізації витрат в ланцюзі поставок.

8

логістичні функції третій стороні як самостійному суб’єкту господарювання:
передача

важливої інформації про підприємство в «чужі руки».
існує ризик зниження ефективності праці власного персоналу та втрати ним необхідних знань та досвіду надання функції, що передається на аутсорсинг;
- у випадку недобросовісності аутсорсера, виникнення форс-мажорних обставин або його банкрутства можливі суттєві втрати, пов’язані з необхідністю термінового пошуку іншого аутсорсера або налагодження виконання даної функції власними силами;
- персонал підприємства розцінює звільнення частини персоналу та впровадження аутсорсингу як певну «зраду» або сигнал неблагополуччя, що може спровокувати конфліктні ситуації, втрату іміджу керівництва тощо;
- існує також вірогідність монополізації ринку відповідних послуг окре­мими аутсорсерами та використання ними переваг свого монопольного ста­новища при взаємодії із замовником послуг;
- недотримання прийнятих зобов’язань щодо рівня обслуговування;
- складність у досягненні зниження витрат (великі тарифні ставки);
зниження можливості впливу та контролю за функціями, переданими аутсорсеру;
- при замовленні значної кількості аутсорсингових послуг в одного аут­сорсера існує ризик появи конкурента, який використовуватиме знання та до­свід замовника аутсорсингових послуг.

 
 

10

підприємства з власною логістичною службою

11-1

підприємства з власною логістичною службою
12-1

поставок

13

- за моделлю – модель

зародження;
- за типом розміщення - об’єкт, що будується в довільний спосіб: інвестор може запланувати форму, вид логістичного центру та розміщення окремих об’єктів;
за ознакою функціональності – регіональний – радіус співпраці 50-80 км; освоєна територія 20 га;
добре розвинена інфраструктура, сервіс послуг;
враховуючи тип залученого транспорту – відкритий: складається з комплексу споруд, які мають зв’язок зі всіма типами комунікацій: дорожньою інфраструктурою, аеропортом, залізницею, морським портом;
- за пріоритетністю надання послуг –«Citi-logistic»: форма великого центру, локалізованого за межами (або в межах) міської агломерації;
- враховуючи тип власності – публічно-приватний;
- залежносто від цілісності інфраструктури – зосереджений: логістичний центр, у межах якого існує цілісна інфраструктура;
- доступність до споживача – галузевий.

14

та логістичну діяльність як самостійний вид підприємницької діяльності

15-1

і відкритість членства в кластері самостійних підприємств, орга­нізаційна форма

- асоціація або неформаль­не (договірне) партнерство;
кооперація і довіра, що базується на паритетному обміні між учасниками логістичного ланцюга (взаємодія між учасниками всередині кластера сприяє отриманню синергетичного ефекту; як доходи, так і ризики розподіляються пропорційно вкладу учас­ників у виробництво кінцевого продукту);
- рівноправність та відповідальність (учасники кластера об’єднуються і функціонують па основі рівності прав та відповідальності за свою діяльність);
- наявність лідера (інтегратора) - ве­ликого підприємства, що визначає довго­тривалу господарську та інноваційну стра­тегію всіх учасників кластера. Лідер ініціює перші інноваційні перетворення.
- ефективність (оцінка ефективності діяльності учасників кластера дозво­лить визначити, наскільки управління ним відповідає досягненню стратегіч­них цілей);
ресурсна забезпеченість (обмін інформаційними, матеріальними, правовими ресурсами);
інноваційність (розвиток па основі інновацій сприяє досягненню стра­тегічних цілей кластера);

18

для всіх учасників бренд ( товар, послуги, марка тощо).

В машинобудівному виробництві це може бути вид продук­ції: вузли, комплектуючі, запчастини, литво, мастила, фарби тощо.
- системність (наявність чіткої логічної структури кластера, повноти та взаємозв’язку всіх його учасників);
спільна дистрибутивна мережа виве­дення товару на ринки (включаючи міжна­родні). Це особливо важливо, оскільки в машинобудівній галузі існує диктат посередників. Щоб їх потіснити й отримати більшу частку кінцевої (роздрібної) ціни, доцільно розбудовувати свою маркетингову мережу.
-твищі стандарти якості вироблюваної продукції. В кластерному механізмі інтегра­ції неякісний проміжний продукт, що виро­бляється одним із учасників ланцюга, не буде сприйматися іншими.
- наявність третейського суду. Всі спо­ри, що виникають між учасниками, повинні по можливості вирішуватися всередині кла­стера.
- тісна взаємодія кластерного об 'єд­нання з органами влади та місцевого само­врядування на засадах приватно-держа­вного партнерства. Кластери формують економічний базис територіального розвит­ку. Тому органи влади зацікавлені в їх ста­новленні, а формування стає функцією ор­ганів регіонального і державного упра­вління.

18-1

логістичного центру

22

на добровільній основі, яке має погоджену стратегію розвитку, спрямовану

на реалізацію інтересів кожного з учасників та знаходиться в тісному зв’язку з освітніми закладами, органами влади та суміжними, допоміжними інноваційно-конструкторськими організаціями, з метою підвищення конкурентоспроможності власної продукції та сприяння економічному розвитку регіона.

23

кластерними утвореннями
24