глибоку давнину. Археологічні дослідження регіону дають можливість стверджувати, що
заселення басейнур. Остер відбулося за доби неоліту, а в епоху бронзи (XVIII - IX ст. до н.е.) у цьому регіоні відбувається бурхливий розвиток відтворюючого господарства.Найбільш цікавими пам'ятками доби раннього заліза на Ніжинщині є поселення так званої черняхівської культури (ІІІ - V ст. н.е.). Племена мали тісні торгівельні стосунки з країнами античного світу та античними державами - містами у Північному Причорномор'ї. Саме з племенами черняхівської культури вчені пов'язують знахідки на околицях Ніжина окремих монет та скарбів срібних римських динаріїв перших століть нашої ери.
Вперше Ніжин згадується у літописі "Повість минулих літ" за Іпатіївським списком 1078р., Нежатин - 1135р., а Уненіж - 1147р. На початку XIII ст. Уненіж розділив трагічну долю інших міст Чернігівського князівства. У жовтні 1239р. золотоординський загін хана Менгу по дорозі на Чернігів знищив укріплення Уненіж. Але місто підіймалося з руїн і знову ставало охоронцем кордону Чернігово-Сіверської землі.
З другої половини XIV ст. Ніжин входив до складу Великого Князівства Литовського. В результаті війни Російської держави з Литвою (1500 - 1503 рр.) Ніжин у складі чернігово-сіверських земель відійшов до Росії.
