Слайд 2
Хімічне забруднення атмосфери
Протягом усього часу свого існування людина
була нерозривно пов'язана з природою. Але з моменту виникнення
високо індустріального суспільства людина чимраз більше почала втручатися в її життя. На сьогоднішньому етапі це втручання загрожує повним знищенням природи. Постійно витрачаються невідновлювані види сировини, число орних земель катастрофічно скорочується, тому що вони стають місцем будівництва нових міст і промислових підприємств. Людина почала втручатися у функціонування біосфери — тієї частини нашої планети, де, власне, й існує життя. Біосфера Землі сьогодні зазнає наростаючого антропогенного впливу. При цьому необхідно вказати кілька найважливіших процесів, кожен із яких погіршує екологічну ситуацію на планеті.
Слайд 3
Атмосфера забруднюється в результаті впливу трьох основних факторів:
промисловості;
побутових
котелень;
транспорту.
Слайд 4
Шкідливі домішки пірогеного походження
Оксид карбону;
Сірчистий ангідрид;
Сірчаний ангідрид;
Сірководень
і сірковуглець;
Оксиди нітрогену;
Сполуки Флуору;
Сполуки Хлору.
Слайд 5
Аерозольне забруднення
Аерозолі являють собою тверді або рідкі частинки,
що знаходяться в повітрі в завислому стані. Тверді компоненти
аерозолів нерідко дуже небезпечні для живих організмів, у людей вони викликають специфічні захворювання. В атмосфері аерозольні забруднення можна спостерігати у вигляді диму, туману, імли або серпанка. Значна частина аерозолів формується в атмосфері при взаємодії твердих і рідких частинок між собою або з водяною парою. Середній розмір аерозольних частинок складає 1—5 мкм. В атмосферу Землі щорічно надходить близько 1 куб. км пилоподібних частинок штучного походження. Велика кількість пилових частинок утворюється також у ході виробничої діяльності людей.
Слайд 6
Основними джерелами штучних аерозольних забруднень повітря на сьогодні
є ТЕС, що споживають вугілля високої зольності, збагачувальні фабрики,
металургійні, цементні, магнезитові й сажові заводи. Аерозольні частинки від цих джерел відрізняються великою розмаїтістю хімічного складу. Найчастіше в їхньому складі можна знайти сполуки Силіцію, Кальцію й Карбону, набагато рідше — оксиди металів: купруму, магнію, мангану, цинку, ніколу, плюмбуму, сурми, вісмуту, селену, арсену, берилію, кадмію, хрому, кобальту, молібдену, а також азбесту.
Слайд 7
До атмосферних забруднювачів належать вуглеводні — насичені
й ненасичені, що включають від 1 до 13 атомів
Карбону. Вони можуть зазнавати різних перетворень, окиснення, полімеризації, особливо якщо почнуть взаємодіяти з іншими атмосферними забруднювачами після збудження сонячною радіацією. Результатом цих реакцій стає поява перекисних сполук, вільних радикалів, сполук вуглеводнів з оксидами нітрогену й сульфуру, часто у вигляді аерозольних частинок. За деяких погодних умов у приземному шарі повітря можуть формуватися особливо великі скупчення шкідливих газоподібних й аерозольних домішок.
Слайд 8
Фотохімічний смог
Фотохімічний туман (смог) — це багатокомпонентна суміш
газів і аерозольних частинок первинного й вторинного походження. Основними
компонентами смогу є озон, нітроген і сульфур оксиди, численні органічні сполуки перекисної природи, які у сукупності називаються фотооксидантами. Фотохімічний смог утворюється в результаті фотохімічних реакцій за певних умов: наявності в атмосфері високої концентрації оксидів нітрогену, вуглеводнів та інших забруднювачів, інтенсивної сонячної радіації й безвітря або дуже слабкого обміну повітря в приземному шарі при могутній створення високої концентрації реагуючих речовин інверсії. Стійка безвітряна погода, яка завжди с) проводжується інверсіями, потрібна для. Такі умови виникають частіше в червні-вересні й рідше узимку.
Слайд 9
Такі смоги — нерідкісне явище над Лондоном, Парижем,
Лос-Анджелесом, Нью-Йорком й іншими містами Європи й Америки.
Слайд 10
Кисло́тний дощ — усі види метеорологічних опадів: дощ,
сніг, град, туман, дощ зі снігом, — кислотність яких
вища від нормальної. Мірою кислотності є значення рН (водневий показник). Нормальне pH у чистих дощах — 5,6.
Слайд 11
Хімічне забруднення води
Усяка водойма або водне джерело пов'язане
з його навколишнім середовищем. На нього впливають умови формування
поверхневого або підземного водного стоку, різноманітні природні явища, індустрія, промислове й комунальне будівництво, транспорт, господарська й побутова діяльність людини. Наслідком цих впливів є перенесення у водне середовище нових, невластивих йому речовин - забруднювачів, що погіршують якість води. Забруднення, що надходять у водне середовище, класифікують по різному, залежно від підходів, критеріїв і завдань. Так, звичайно виділяють хімічне, фізичне й біологічне забруднення. Хімічне забруднення являє собою зміну природних хімічних властивостей води за рахунок збільшення вмісту в ній шкідливих домішок як неорганічної (мінеральні солі, кислоти, луги, глинисті частинки), так і органічної природи (нафта й нафтопродукти, органічні залишки, поверхнево-активні речовини, пестициди).
Слайд 13
Хімічне забруднення грунтів
Здійснюється такими речовинами:
пестициди;
азотні добрива;
нітрати;
фосфорні добрива;
калійними добривами;
хлороорганічні сполуки;
галогени (F, Вг і ін.);
халькогени (Se, Ті й ін.);
поліхлорпинен і особливо ДДТ;
зрошенням полів водою, що містить високий % солей;
важкими металами(Pd, Cd, Cu, Zn, Hg, Bi).