Що таке музичний інструмент ?Музи́чний інструме́нт — інструмент, призначений для виконання музики . В принципі будь-який інструмент, що здатний відтворювати звуки за певних умов і в певних музичних традиціях може бути використаним, як музичний.
Слайд 2
Що таке музичний інструмент ? Музи́чний інструме́нт — інструмент, призначений
для виконання музики . В принципі будь-який інструмент, що здатний
відтворювати звуки за певних умов і в певних музичних традиціях може бути використаним, як музичний.
Слайд 3
Бандура Банду́ра — український народний струнно-щипковий музичний інструмент. Класичний (діатонічний) і сучасний (діатонічний або хроматичний)
інструмент з родини арф, гусель та псалтиріонів. Музикант, граючи на старосвітський чи сучасній
бандурі, не притискає струн на грифі, а, подібно до арфи, щипком пальців (лівої руки тощо) у потрібний момент видобуває звук певної струни, зате в XVIII і XIX ст. всі бандури використовували техніку притискання струн до грифа. Бандури XVIII ст. були більш схожі на німецькі пів-лютні, ніж на сучасні інструменти.
Слайд 4
Колісна ліра Колісна ліра — старовинний струнний смичковий музичний інструмент, у
якому роль смичка виконує колесо. Конструктивно близький герді-ґерді (англ. hurdy-gurdy). На трьох
(іноді більше) струнах грають мелодію, притискаючи струни клавішами, а дві інші струни — бурдонні.
Слайд 5
Скрипка Скри́пка — струнний музичний смичковий інструмент. Має чотири струни, які налаштовуються
на квінту (g, d1,a1,e2). З'явився у середині XVI століття, прототипом послужила віола. Музиканта,
що грає на скрипці називають скрипалем. Майстер, що виготовляє скрипки називається скрипником.
Слайд 6
Коза Коза (козиця, баран, міх, дутка) — український народний духовий язичковий музичний
інструмент , аэрофон . Інструмент роблять з козячої шкіри, звідки й
походить його назва. Зі злупленої з тварини шкіри роблять мішок, вивертаючи шкіру вовною усередину. У цей мішок вставляються трубки, одна для надування повітря (сисак), інші для утворення звуку.
Слайд 7
Денцівка Денцівка — український народний інструмент, схожий на сопілку, але
відрізняється від неї призматичною формою та косим зрізом губника.
Слайд 8
Трембіта Трембі́та, тримбі́та, рідко тромбі́та — народний духовий мундштуковий (дульцевий) музичний інструмент, рід дерев'яної труби
без вентилів і клапанів, інколи обгорнутої березовою корою. Довжина
до 3 м, діаметр 30 мм, збільшується у розтрубі; у вузький кінець трембіти вставляється дерев'яний, роговий або металевий мундштук (дульце, пищик). Висота звукового ряду трембіти залежить від її величини. Мелодію виконують переважно у верхньому регістрі. Трембіта поширена у східній частині Українських Карпат, зокрема на Гуцульщині, у Польщі та Угорщині.