поглиблення суспільного розподілу праці, який стимулює
виникнення різних видів діяльності, спеціалізацію території; формування міцних централізованих держав, що з часом сприяє перетворенню народного господарства у національний комплекс, тобто на таке територіальне утворення, в якому всі компоненти економічного життя - галузі, окремі регіони, підприємства, заклади - функціонують як єдиний організм, що забезпечує матеріальні й духовні потреби суспільства.
Слайд 6
Національна економіка будь-якої держави - це складна господарська,
соціальна, організаційна, науково-технологічна система. Вона має сукупний економічний потенціал,
серед якого виділяють: природно-ресурсний, виробничий, трудовий, науково-технічний.
Розвиток господарської системи країни приводить до вдосконалення її національного ринку, в межах якого формуються й діють його сегменти: ринки товарів і капіталу, послуг, праці, нерухомості, фондовий ринок, ринок інтелектуальної власності, а також засобів виробництва.
У складі національної економіки відбуваються постійні структурні, організаційні й інші зміни, що обумовлюються особливостями її господарчої системи та характеризуються певними тенденціями й закономірностями розвитку.
Слайд 7
Ознаками національної економіки є:
- наявність тісних економічних зв'язків
між господарюючими суб'єктами країни, що базуються на розподілі праці;
-
загальне економічне середовище, в якому діють господарські суб'єкти. Економічне середовище формують: а) єдине господарське законодавство; б) єдина грошова система; в) спільна фінансова система;
- спільний економічний центр, контролює діяльність господарських суб'єктів. Цим центром є держава;
- спільна система національного захисту. Це наявність свого роду економічних кордонів у вигляді експортно-імпортних податків, квот і т. д.