Слайд 2
Глобальні показники потреби реанімації новонароджених
0,1% потребують НМС*
0,05% вимагають
уведення ліків
Вимагають наступної ІТ**
НИЗЬКИЙ рівень доказів ефективності
≈ 1 мільйона
дітей
Близько 6 мільйонів дітей
Близько 10 мільйонів дітей
130 мільйонів дітей
* - непрямий масаж серця
** - інтенсивна терапія
Найважливіша популяція впливу
Слайд 3
Підготовка до надання реанімаційної допомоги новонародженому в пологовому
приміщенні або операційній
Обов’язкові
Передбачити потребу реанімації з урахуванням наявних чинників
ризику
Приготувати пологове приміщення (операційної)
Приготувати місця (реанімаційного столика) для надання допомоги новонародженому
Забезпечити температури повітря у приміщенні ≥ 25°С
Приготувати і зігріти пелюшки
Приготувати обладнання
Для кожних пологів рекомендується готувати 2 комплекти обладнання і матеріалів – для початкової і повної реанімації У разі багатоплідної вагітності обидва комплекти (додаток 2) готують для кожної дитини.
Забезпечити присутність необхідного персоналу - лікаря – неонатолога, лікаря- неоннатолога ВІТН, лікаря –анестезіолога – дитячого ВІТН.
Слайд 4
Визначення потреби початкової допомоги дитині, яка народилась після
вилиття чистих амніотичних вод
Слайд 5
Недоношену дитину (
іншу відповідну теплу і суху поверхню незалежно від стану
після народження, після чого надають початкову допомогу і повторно оцінюють стан (ЧСС, наявність самостійного дихання та сатурацію).
За наявності самостійного дихання у немовляти під час обсушування на животі у матері перетискання пуповини здійснюють через 30-60 с після народження.
Слайд 6
Початкова допомогаі, яка народилась після злиття амніотичних вод,
забруднених меконієм
Відразу після народження дитини потрібно зауважити й оголосити
час її народження й, уникаючи тактильної стимуляції (не витирати дитину), оцінити «активність» – наявність й адекватність самостійного дихання, м’язового тонусу і частоту серцевих скорочень (ЧСС).
У разі відсутності самостійного дихання, наявності дихання типу ґаспінґ, зниженого м’язового тонусу (відсутність активних рухів, звисання кінцівок) або ЧСС < 100 за 1 хв. слід негайно:
- перетиснути і перерізати пуповину
- не забираючи пелюшок й уникаючи тактильної стимуляції, перенести немовля на реанімаційний стіл або іншу підготовлену відповідну теплу та суху поверхню;
- надати початкову допомогу, яка включає санацію трахеї, оцінити стан дитини і вирішити, що робити далі.
Слайд 7
Початкова допомогаі, яка народилась після вилиття амніотичних вод,
забруднених меконієм
- Дітей, які після народження є «активними»,
- кричать або адекватно дихають і виявляють задовільну рухову активність, маючи ЧСС > 100 за 1 хв., залишають на животі матері і спостерігають за їх станом протягом 15 хв.
- Спостереження за дитиною, яка народилась після злиття забруднених меконієм вод, передбачає оцінку наявності ДР (ЧД більше 60 за 1 хв., втягнення податливих ділянок грудної клітки, експіраторний стогін тощо) протягом 3-х послідовних годин після народження (щонайменше кожні 15 хв. протягом першої години).
- Дитина, в якої на фоні загрози аспірації меконію в перші години життя виникають апное або інші дихальні розлади, може потребувати додаткової санації трахеї до початку вентиляції легень під позитивним тиском, навіть якщо вона була активною відразу після народження
Слайд 8
Діагностичні крітеріїї асфіксії
Важка асфіксія –
- Оцінка по
Апгар менше 4 б на 5 хвилині
метаболічний/ змішаний ацидоз
рН ˂ 7,0, ВЕ ˃ -12
- Ознаки порушення функцій , принаймні одного життєво важливого органу – дихальної, ССН, сечовідної, травного тракту
Симптоми ураження ЦНС виникають продовж 72 годин
Слайд 9
Діагностичні крітеріїї асфіксії
Асфіксія середнього ступеню –
- Оцінка
по Апгар менше 7 б на 5 хвилині
метаболічний/ змішаний
ацидоз рН ˂ 7,15, ВЕ ˃ -12
- Ознаки порушення функцій , принаймні одного життєво важливого органу – дихальної, ССН, сечовивідної, травного тракту
Симптоми ураження ЦНС виникають продовж 72 годин
Слайд 10
Кроки початкової допомоги
Забезпечити правильне положення. За наявності
апное або ДР відсмоктати вміст верхніх ДШ гумовою грушею
або стерильним одноразовим катетером.
Додатково обсушити за потребою.
Забрати вологі пелюшки.
Знову забезпечити правильне положення.
Оцінити стан дитини і вирішити, що робити далі.
Слайд 11
Початкові реанімаційні заходи
ШВЛ або наповнення легень за
допомогою реанімаційної маски
Показання: апное/дихання типу ґаспінґ; АБО ЧСС
100/хв
Розпочати ШВЛ або наповнення легень (НЛ) маскою, використовуючи повітря (ТГ ≥ 32 тиж) або 30% кисень (ТГ< 32 тиж). У разі відсутності кисню або неможливості регулювати його концентрацію завжди використовувати повітря.
Приєднати датчик пульсоксиметра до правої руки дитини
Продовжувати ШВЛ протягом 30 с
Оцінити стан дитини
Припинити реанімаційну допомогу, якщо ЧСС < 60/хв. і термін гестації дитини <25 тиж
Слайд 12
Уведення ліків
Показання до введення адреналіну:
ЧСС
періоду НМС і ШВЛ
Дії:
Продовжувати координовані НМС і ШВЛ, контролюючи
їх ефективність.
Увести 0,5-1,0 мл/кг 0,01% розчину адреналіну у трахею (ЕТ)
Катетеризувати вену пуповини, швидко ввести 0,1-0,3 мл/кг 0,01% розчину адреналіну у вену пуповини
Оцінити ЧСС через 60 с(пізніше у разі ЕТ введення)
Показання до введення 0,9% розчину натрію хлориду
відсутні ознаки покращення стану новонародженого і(плюс)
наявність симптомів можливої гіповолемії – повільно ввести 10 мл/кг 0,9% розчину натрію хлориду (фізіологічного розчину) у вену пуповини за наявності показань
За наявності показань повторювати уведення адреналіну через 3 хв. лише ВВ. ( время введения просчитать)
Слайд 13
Загальна методологія оцінки стану новонародженої дитини на різних
етапах надання допомоги
Показанням до відокремлення дитини від матері і
надання початкової допомоги є будь-яка з перелічених нижче ситуацій:
- термін вагітності < 37 тиж;
- відсутність самостійного дихання або наявність судорожних (термінальних) дихальних рухів (дихання типу ґаспінґ) у новонародженого;
- відсутність або значне зниження м’язового тонусу у дитини відразу після народження.
Пульсоксиметр
Слайд 14
«Нормативні» показники SpO2 в перші хвилини після народження
Слайд 15
Відсутність самостійного дихання (апное), термінальні дихальні рухи типу
ґаспінґ або брадикардія (ЧСС
реанімації – ШВЛ під позитивним тиском або наповнення легень у випадку глибоконедоношеної дитини. За наявності лише ДР (тобто, водночас новонароджений дихає самостійно і має ЧСС ≥ 100/хв.) показані санація верхніх ДШ і раннє створення постійного позитивного тиску у ДШ (СРАР) і/або призначення додаткового кисню. В обоих ситуациях потрібно розпочати моніторинг стану оксигенації за допомогою пульсоксиметрії, щоб контролювати використання додаткового кисню.
Слайд 16
Оцінка наявність ДР
ДР(тахіпное, втягнення податливих ділянок грудної клітки,
наявність експіраторного стогону, роздування крил носа, центральний ціаноз тощо).
За наявності ДР:
Санують верхні дихальні шляхи (якщо цього не було зроблено попередньо)
Забезпечують дихальну підтримку за допомогою СРАР і/або призначають додатковий кисень (O2) вільним потоком
Розпочинають пульсоксиметрію і коригують призначення (FiO2 і тиск СРАР) відповідно до показників SpO2
Слайд 17
Забезпечення прохідності дихальних шляхів
Надати дитині положення на спині
або на боці з помірно розігнутою назад головою з
підкладеним під плечі валиком
Рутинна санація верхніх ДШ у комплексі заходів початкової допомоги новонародженому більше не рекомендується. Санацію верхніх ДШ у щойно народженої дитини (включаючи відсмоктування гумовим балончиком) здійснюють лише у випадках явного утруднення самостійного дихання (наявні дихальні розлади) або якщо потрібно проводити ШВЛ
Слайд 18
Санація ВДШ
Відсмоктують спочатку з рота, потім – з
носа:
для видалення секрету і слизу використовують одноразову гумову грушу;
у разі відсутності одноразових гумових груш відсмоктування здійснюють лише стерильним одноразовим катетером;
під час відсмоктування не вводити катетер або грушу надто енергійно або глибоко (не глибше 3 см від рівня губ у доношеного новонародженого і 2 см у передчасно народженої дитини);
відсмоктувати короткочасно, делікатно, поволі видаляючи катетер або грушу назовні;
тривалість відсмоктування не повинна перевищувати 5 с
Слайд 19
Забезпечення прохідності дихальних шляхів у «неактивного» новонародженого за
умови забруднення амніотичних вод меконієм
Уникаючи тактильної стимуляції, під контролем
прямої ларингоскопії відсмоктати вміст нижньої глотки (анатомічна ділянка над голосовими зв’язками) катетером великого діаметра (12-14F).
Уникаючи тактильної стимуляції, інтубувати трахею і відсмоктати з неї:
відсмоктують безпосередньо через ендотрахеальну трубку або через катетер великого діаметра (12-14F), поволі витягуючи ендотрахеальну трубку (катетер);
якщо відсмоктування здійснюється через ендотрахеальну трубку - приєднати до неї перехідник (аспіратор меконію), що дозволить з’єднати ендотрахеальну трубку і трубку відсмоктувача;
у разі відсутності перехідника (аспіратора меконію), можливе використання катетера великого діаметра (12-14F), який безпосередньо приєднують до трубки відсмоктувача;
тривалість одного відсмоктування не повинна перевищувати 5 с.
Слайд 20
Особливості надання початкової допомоги дітям, які народились при
терміні гестації ≤ 32 тиж
Відразу після народження дитини з
терміном гестації 28-32 тиж прийняти її у теплі пелюшки, зауважитий оголосити час народження, оцінитинаявність самостійного дихання.
У разі відсутності самостійного дихання перетиснути і перерізати пуповину, і якомога скоріше перенести дитину на теплу поверхню, під джерело променевого тепла (завчасно включений реанімаційний столик):
забезпечити прохідність ДШ
обсушити (забрати вологі пелюшки) і забезпечити додатковий тепловий захист.
повторно надати правильного положення; оцінити стан дитини і вирішити, що робити далі .
За наявності самостійного дихання після народження утримувати дитину нижче рівня плаценти протягом 30-60 с після чого перетиснути і перерізати пуповину і перенести немовля під джерело променевого тепла.
Слайд 21
Народжену глибоконедоношену дитину з терміном гестації < 28
тиж і приблизною масою < 1000,0 г
прийняти у
зігріті пелюшки і, не витираючи, швидко помістити у прозорий одноразовий харчовий поліетиленовий мішок,посередині дна мішка завчасно роблять отвір для голови дитини;
немовля помістити у мішок так, щоб голова потрапила назовні через зроблений отвір; після цього мішок «закрити» або зав’язати біля ніг дитини;
обережно обсушити голову і вдягнути шапочку;
за наявності самостійного дихання утримувати у мішку нижче рівня плаценти протягом 30-60 с;
відокремити від матері і перенести під джерело променевого тепла, де надати початкову допомогу й оцінити стан, не витягаючи новонародженого із мішка;
Слайд 22
Непрямий масаж серця (НМС)
Показання: ЧСС
ШВЛ
Продовжувати НМС протягом 45-60 с
Слайд 23
Післяреанімаційна допомога новонародженим, які потребували короткочасної ШВЛ
Новонароджені, яким
надавали реанімаційну допомогу, мають великий ризик повторного погіршення стану.
Однак,якщо немовля потребували лише короткочасної ШВЛ , рекомендується повернути його у контакт шкіра до шкіри з матір’ю
Додаткові передумови:
Оцінка за Апгар на 5 хв. ≥ 7 балів
Протягом 15 хв. після закінчення ШВЛ:
ЧСС ˃ 100/хв
SpO2 ˃ 85%, відсутній центральний ціаноз
Відсутні ДР
Задовільний, або незначно знижений м’язовий тонус
Відсутність будь – яких інших патологічних ознак
Слайд 24
Наявність й адекватність самостійного дихання оцінюють
Відразу після
народження
Після надання початкової допомоги, щоб визначити потребу реанімації
Наприкінці
1 і 5 хв( і далі за потребою) для оцінки стану новонародженого за шкалою Апгар
Під час реанімаційних дій
Протягом перебування новонародженого в пологовому приміщенні.
Слайд 25
Оцінка ЧСС
Нормальна ЧСС ≥ 100 за 1 хв.
Методи
визначення :
Пульсоксиметрія
Вислуховування стетоскопом
Пальпація пульсу на основі пуповини
Підрахунок ЧСС
ведуть протягом 6 с, отриманий результат множать на 10
Слайд 26
Оцінка стану оксигенації новонародженого
Стійкий центральний ціаноз ( синій
колір слизових оболонок, губ і шкіри тулуба) пізніше перших
10 хв життя вимагає втручання : спочаику кисневої терапії, а у разі неефективності – ШВЛ
Акроціаноз - (синій колір кистей та стоп) без центрального ціанозу, не вказує на низький рівень оксигенації , однак може свідчить про наявність холодового стресу (гіпотермії) у новонародженого.
Блідість або мармуровий рисунок шкіри можуть бути неспецифічними ознаками зменшеного серцевого викиду, важкої анемії, гіповолемії, гіпотермії або ацидозу.
Слайд 27
Алгоритм подальших дій після 30 с початкової вентиляції
маскою
ЧСС≥ 100 /хв і наявне самостійне дихання:
Припинити ШВЛ, зменшуючи
її тиск і частоту
Оцінити наявність центрального ціаноз та ДР
ЧСС ≥ 100/хв. і відсутнє самостійне дихання:
Продовжувати ШВЛ протягом 30 с і передбачити потребу інтубувати трахею
ЧСС ≥ 100/хв, наяне самостіне дихання, однак після припинення ШВЛ – центральний ціаноз, або ДР:
Призначення СРАР або вільний потік кисню
Перевести дитину у ВІТН
Слайд 28
Алгоритм подальших дій після 30 с початкової вентиляції
маскою
ЧСС ˂ 100, але ≥ 60 /хв. незалежено від
дихання
Продовжувати ШВЛ
Додатково оцінити ефективність ШВЛ
Передбачити потребу інтубувати трахею
ЧСС ˂ 60/хв
Розпочати непрямий масаж серця з частотою 90 компресій/хв
Продовжувати ШВЛ з частотою 30 /хв паралельно з НМС
Передбачити потребу кисню 90-100%
Інтубуати трахею
Паліативна допомога дитині з ГВ менше 25 тижнів
Слайд 29
Алгоритм подальших дій після 30 с початкової вентиляції
маскою
ЧСС ˂ 60 /хв після 45 -60 секунд НМС
і ШВЛ
Інтубувати трахею і ввести 0,01% розчин андреналіну ЕТТ
Продовжувати ШВЛ 90 – 100% киснем з частотою 30/в , координуючи з НМС
У разі збереження брадикардіі (ЧСС ˂ 60 /хв ) через 6- сек. після введення адреналіну ЕТТ катетеризувати вену пуповини. При наяності показань ввести адреналін в/в через 3 хв. після першого введення.
Передбачити потребу використання 0,9% розчину натрію хлориду