Слайд 2
Орфографія
Орфографія (від гр. orthos - прямий, правильний, рівний
і grapho - пишу) - це правопис. Орфографія містить
кілька розділів, кожен з яких є сукупністю правил, що базуються на певних принципах.
Головний розділ орфографії- це розділ про позначення звуків мови буквами.
Окремий розділ орфографії складають правила написання слів разом, окремо чи через дефіс.
Правопис регламентує вживання великої літери при написанні власних назв (Конотоп, Париж, Всесвіт).
Інші розділи орфографії регламентують закономірності переносу частин слів з одного рядка на інший, правопис запозичених слів, правила графічних скорочень слів, особливості вживання апострофа та інші правила передачі усної мови на письмі.
Слайд 3
Орфограми в префіксах
1. Написання префіксів.
В українській мові
функціонує багато префіксів які можуть викликати труднощі в написанні.
При вживанні префіксів слід керуватися такими правилами:
1) перед буквами, що позначають голосні, дзвінкі й сонорні приголосні звуки, пишеться префікс з-, напр.: зекономити, збагатіти, зв’язати;
2) перед літерами к, п, т, ф, х пишеться префікс с-, напр.: сказати, спитати;
Слайд 4
Правопис префіксів
префікси роз-, без-, воз-, через- завжди пишуться
з буквою з, напр.: безсистемний, возвеличити. У префіксах пре-,
пере- пишеться е, а в префіксі при- – и; щоб не помилятися у написанні цих префіксів треба пам’ятати, що префікс пре- вказує на вищу міру ознаки, префікс при- – на приєднання, наближення, частковість, результат дії, належність чи причетність до чогось, а префікс пере- – на повторність, надмірність дії, подолання відстані, перешкоди; префікси пре-, при-, пере- не слід сплутувати з частинами коренів пре-, при-, пери- в іншомовних словах, напр.: премудрий, прийти, приміський. Префікс прі- мають слова( прізвище, прізвисько, прірва, пріфікс) У префіксах від-, під-, над-, об-, між- кінцеві приголосні завжди дзвінкі, напр.: обстеження, підходити.
Слайд 5
Правопис суфіксів
У правописі іменникових суфіксів до складних належать
такі випадки:
1) Після д, т, з, с, ц,
ж, ч, ш, р вживається и, після інших приголосних – і, а після голосних – ї, напр.: командир, банкір, конвоїр
2) З літерою и пишуться суфікси -ник, -чик, -щик, -івник, -ич, -иво, напр.: макетник, прапорщик, працівник.
Слайд 6
Правопис суфіксів
Суфікси іменників сер. роду мають дві букви
нн та и, і, а (я) чи е, напр.:
шумовиння, говоріння, сприяння, звернення
Деякі суфікси завжди пишуться з м’яким знаком, зокрема -альник, -ильник, -ільник, -тель, напр.: прибиральник, геніальність, коваль, переможець,