Слайд 2
Панас Якович Рудченко народився 13 травня 1849 року
в родині бухгалтера повітового казначейства в місті Миргороді на
Полтавщині
Слайд 3
Родина Панаса Мирного на сходах свого будинку
Слайд 4
З дитинства захоплювався чарівним світом народних пісень, казок,
легенд, які розповідала йому бабуся Оришка
Слайд 5
Навчався у Миргородському парафіяльному, а потім у Гадяцькому повітовому
училищі. Щороку відзначався похвальними листами за сумлінне навчання.
Будинок у якому
мешкала родина Рудченків у Гадячі
Слайд 6
Вчителі радили батькові далі вчити здібного школяра в
гімназії, а згодом і в університеті. Однак батько послав
сина в чотирнадцятирічному віці «на власний хліб». Так з раннього віку і до останніх днів життя довелося Панасові Рудченку тягнути лямку чиновницької служби.
Слайд 7
З 1863 року Рудченко розпочинає служити в канцеляріях
Гадяча, Прилук, Миргорода.
Одноманітна й нецікава робота стає тягарем для
Панаса Яковича, і він починає захоплюватися творами Т. Шевченка, В. Шекспіра, російських класиків XIX століття.
Саме на цей час припадають перші спроби пера.
Слайд 8
Брат Іван допоміг опублікувати зразки усної народної творчості,
що зібрав Панас Якович Рудченко.
«Народні південноруськи казки» (1869,
1870)
«Чумацькі народні пісні» (1874)
Слайд 9
З 1871 року до самої смерті Рудченко живе
і працює в Полтаві, займаючи різні посади в губернському
скарбництві, а згодом у казенній палаті.
Слайд 10
Уперше твори Панаса Мирного побачили світ на початку
70 років 19 століття. Цим псевдонімом був підписаний вірш
«Україні», опублікований у Львівському журналі «Правда» (1872).
Слайд 11
Тоді ж у цьому журналі Мирний
надрукував оповідання «Лихий попутав».
Повість «П’яниця» (1874) розширила тематику
прози: в ній зображується чиновницьке життя. У центрі твору – доля «маленької людини», трагедія здібного юнака, зламаним чиновницьким середовищем.
Слайд 12
У 1872 році по дорозі з Гадяча до
Полтави почув про знаменитого розбійника Гнидку. Він став прообразом
Чіпки у романі “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”. Твір виданий у Женеві 1880 року.
Сучасне видання
Слайд 13
Це був перший «роман з народного життя», у
якому, за визначенням І. Франка, «змальовано майже столітню історію
українського села», розкрито тогочасну дійсність у всіх її складностях і суперечностях.
С. Світославський.
Воли на ниві. 1891 р.
Слайд 14
Тема роману
Сучасні літературознавці визначають тему роману як зображений
на широкому суспільному тлі життєпис злочинця Чіпки від його
народження до ув’язнення на каторгу. Цікаво, що в радянських підручниках і посібниках дещо інакше формулювали тему цього твору: «Зображення життя та боротьби українського селянства проти соціального гноблення, зокрема кріпосництва та його залишків, напередодні й під час проведення реформ, що розпочалися 1861 р.».
Слайд 15
Композиція і сюжет
Композиція роману «Хіба ревуть воли, як
ясла повні?» складна: він має чотири частини, тридцять розділів.
Основні сюжетні лінії роману:
• рід і життя Чіпки;
• рід і життя Максима Ґудзя;
• Грицько і його дружина;
• пани Польські;
• історія села Піски.
Слайд 16
В центрі роману — образ Чіпки. Його історія
займає три частини твору. Чіпка (Ничипір) Варениченко — найпомітніший,
особливо детально виписаний образ революціонера, бунтаря у вітчизняній літературі другої половини XIX ст. Панас Мирний та Іван Білик докладно простежили, як потенційно добру, чулу, чесну й совісну людину затята революційність, мстивість неминуче веде до страхітливого морального краху.
Слайд 17
Я. Пострак. Месник.
Поштова листівка.
Поч. ХХ ст.
Попри все, Чіпка
міг зробити й інший вибір. Життєві умови, які формували
його як особистість, не такі вже й однозначні, одновимірні. Якісь обставини тягли Варениченка в прірву морального занепаду, а інші оберігали його від «слизької дороги».
Слайд 18
Після виходу повісті «П’яниця» Іван Франко сказав: “Увійшов
свіжий і сильний талант в українську літературу”.
Слайд 19
1889 року одружується з капітанською донькою Олександрою Шейдеман.
Мали трьох синів.
Особисте життя
Слайд 20
Помер Панас Мирний 28 січня 1920 року. Поховано
його в Полтаві.
Слайд 21
Віртуальна подорож
Усадьба-музей під Полтавою