Презентация на тему ПЛАН ЛЕКЦІЇ

поетів: персоналії.
Значення творчості Нью-Йоркської групи.

групи мав інакший поетичний голос, інакше світобачення, інакший стиль.

В Нью-Йорку весь час жив тільки Богдан Бойчук, усі інші тільки спорадично бували у Нью-Йорку (Ю.Тарнавський і Патриція Килина жили неподалік від Нью-Йорка, Віра Вовк – у Бразилії, Емма Андієвська – у Німеччині, Богдан Рубчак – в Чікаго, а Женя Васильківська – у Вашингтоні.

Ніколи за всю історію існування Нью-Йоркської групи не зустрічалися всі члени в одному місці. Ніколи не видавали маніфестів. А група проіснувала п’ятдесят років!

Що єднало Нью-Йоркську групу?

сльози,
людина в юрбі,
серед поту і жовтих звуків,
двоє в м’якому

ліжку,
які доторкаються білими животами
і снять різні сни <…>
що є життя,
як не будинок,
повний пустих кімнат

«Замість того, щоб будувати твір з існуючих поетичних елементів (цеглин), я творив його з елементів мови (з глини)»

де можна розвісити мокрі полотна шкіри,
висушити на вітрі сухих

але ласкавих хвиль
піт втоми <…>
о, місце відпочивання сухих, як горіх, півкуль кучерявого мозку,
де можна, залишивши поле бою, оглядаючись,
перестати бути винним, дряпаним, ссаним всередині,
де можна майже заснути із ротом, повним смаку
молока жовтих грудей південних овочів <…>

мудріша від гриба,
Дурніша від води.
Сімсот казок я знаю,
І сімсот

ще не чула.
Я напівнародилася,
І теж напівумерла.
Я Цезаря знала добре,
Познайомлюся з Цезарем завтра.
Я вільна від часу,
Я полонена години.
Говоріть до мене вчора,
Говоріть про мене сьогодні.
Я напевно не існую,
Бо думаю забагато.

танцюють заяці.
Пухнастим віялом
обрій лоскочуть,
перуть закопчену
сорочку ночі,
з бджолами пишуть
мир

неохочий
під круглолице
прощання ночі.
(“Короткі віддалі”, 1959 р.)

між нами глибінь

МІСЯЦЬ
Сумна ніч носить
Медалик коханого,

що вчора згинув