Слайд 3
Виноградівський замок знаходиться в місті Виноградів, заснований на
правому березі річки Тиси (притока Дунаю). В якості місця
для будівництва фортифікацій була обрана скеляста тераса Чорної гори («сплячий» вулкан, 656 метрів над рівнем моря), що знаходиться на східній околиці міста. Східна сторона Виноградівського замку виходить на схил гори, а з західного боку у підніжжя тераси сформувалося місто, яке прекрасно проглядається з боку замкового пагорба.
Слайд 4
Зараз Виноградівський замок знаходиться в руїнах, велика частина
споруд замку зруйнована, хоча загальний оборонний периметр і контури
внутрішніх замкових будівель ще досить чітко простежуються по фрагментах збережених кам’яних стін. Замкова каплиця, що височіє на південь від Виноградівського замку, дійшла до наших днів у перебудованому вигляді. Як і замок, вона знаходиться в руїнах, але її стіни збереглися на первісній висоті. Каплиця Виноградівського замку стоїть без покрівлі, внутрішній декор знищений. Замковий костел, колись зведений на південний схід від основних укріплень, нині зруйнований, хоча зустрічається згадка про фрагменти цього храму — залишків стін і контрфорсів
усієї України. Ця місцевість набула сумної популярності після подій 1941 року, коли тут було жорстоко розстріляно величезну кількість людей. До сьогодні історики не прийшли єдиної думки з приводу точної кількості загиблих у Бабиному Яру. У різних джерелах вказуються різні відомості, від 33 000 до 100 000 осіб.
Слайд 7
Пам’ятник загиблим у Бабиному Яру євреям було відкрито
29 вересня 1991 року.Ця подія була приурочена до 50-річчя
трагедії. Над створенням композиції працювали архітектор Ю. Паскевич, інженер Б. Гідлер, художники Я. Левич, І. Левич.
Слайд 9
Видубицький монастир у Києві розташовано в урочищі Видубичі,
біля берега річки Дніпро. Назва цих земель пов’язана з
легендою про те, що тут видибав, іншими словами, виплив на берег язичницький ідол Перуна, скинутий у Дніпро князем Володимиром. Однак, це не єдина версія. Якщо вірити іншим джерелам, то назва Видубичі походить від переправи через Дніпро, яка колись існувала на місці монастиря. Човни, які використовували миряни, називалися дуби, тому що зроблені вони були із цільного дуба. Крім того, виникненню назви Видубичі міг слугувати й підземний монастир, який згодом «видибав» на поверхню.