Презентация на тему Польсько-литовська доба (ХІv-ХvІ ст.)

козацтва. Запорозька Січ
Козацько-селянські повстання кінця XVI – поч. XVII

ст. “Ординація” 1638 р.

План

князівства українські землі потрапляють під владу сильніших європейських держав:

в ХІ ст. Угорщина захопила Закарпаття,
в ХІV ст. Литва приєднала більшу частину українських земель – Волинь, Поділля, Київщину, Чернігово-Сіверщину,
Польща захопила Галичину,
Молдавія приєднала Буковину,
у ХV ст. Московська держава захопила Чернігово-Сіверщину.
Оскільки більшість українських земель перебувала у складі Литви та Польщі, цю добу називають польсько-литовською.

у ХІІІ ст. за часів князя Міндовга.
В цей

період воно почало проникнення на Русь.
У ХІV ст. до Литви були приєднані українські землі:
Волинь, Поділля, Київщина, Чернігово-Сіверщина.
І хоча новостворена держава називалася „Велике Князівство Литовське”, 90% її населення становили русини, а 9/10 території – руські землі.

землі було «мирним приєднанням».
Потерпаючи від Золотої Орди, населення

часто добровільно визнавало владу литовських князів.
Політика Литви: поширювалася православна віра, визнавалася державною руська мова, правовою основою держави стала „Руська правда”.
Правило литовських правителів: „Старого не змінюємо, а нового не впроваджуємо” .

розпочалася й польська експансія на українські землі.
Після тривалих

війн з Литвою та Угорщиною Польща захопила Галичину, Західну Волинь та Західне Поділля.
Політика Польщі: витіснялося православ’я, утверджувався католицизм, нав’язувалися польські закони.
Розпочалося закріпачення українського селянства.

Польщею.
Мета: об’єднати держави династичним шлюбом польської королеви Ядвіги

та литовського князя Ягайла.
Однак Польщі не вдалося поглинути Литву через литовсько-руську опозицію, яку очолив князь Вітовт.
У Литві розгорнулася гостра політична боротьба між прихильниками і противниками об'єднання.

Литовське об’єдналися в одну державу – Річ Посполиту (Республіку

Польську).
Результат: українські землі, що належали Литві, стали частиною Польщі.
Розпочалося окатоличення, ополячення та колонізація України.

поділено на воєводства.
Польські магнати створювали на українських чорноземах

фільварки.
Посилилося соціальне гноблення українського селянства:
Збільшилася до 6 днів на тиждень примусова праця селян – панщина.
1588 р. впроваджено на приєднаних землях кріпацтво.

міст об’єднувалося у цехи.
Членами цеху могли бути лише

католики. Оскільки українські ремісники сповідали православ’я, їм заборонялося створювати цехи.
З ХV ст. в містах України поширилося Магдебурзьке право. Право самоуправління отримали Львів, Кам'янець, Луцьк, Київ та ін.
Органом самоврядування міста був магістрат – міська рада. Його очолював бурмистер – міський голова.
Ратуша - місце засідань магістрату
Проте українці не могли бути обрані бурмистрами. З Магдебурзького права користалися лише поляки та німці.

конфесій та заснування нової - уніатської (греко-католицької) церкви.
Уніатська

церква зберігала православні обряди і церковнослов’янську мову в богослужінні, але визнавала догмати католицької церкви і зверхність Папи Римського.
Православна церква заборонена.
Однак унія викликала протести українського населення.
У 1632 р. Польща була змушена знову легалізувати православну церкву. Митрополитом Київським став Петро Могила.
Результат: в Польщі функціонували три церкви – католицька, православна та греко-католицька.

на початку ХVІІ ст. відіграють братства, релігійні та культурно-просвітницькі

організації.
виникали як організації українського міщанства, але поступово набули всестановий характер.
Опікувалися православною церквою, організовували шпиталі, допомагали бідним і хворим, засновували братські школи, друкарні, збирали бібліотеки.
Братства відіграли важливу роль в розвитку української культури, в захисті її від полонізації та від насадження католицизму.

Братства

Золотої Орди відокремилися кримські татари й утворили власну державу

– Кримське ханство.
У 1475 р. Кримське ханство стало васалом Туреччини.
ХV-ХVІ ст. – регулярні набіги кримських татар на українські землі.
Польща не могла протидіяти численній татарській кінноті та захистити південні кордони.
Татарські набіги, спустошення, пограбування та вбивства стали загрозою для українського народу.

селяни й міщани тікали на прикордонні землі.
Втікачі осідали

на південних окраїнах, де внаслідок нападів Кримського ханства території були незаселеними - Дике Поле.
З поодиноких жителів і втікачів тут утворилася нова соціальна верства – „козаки”.

наслідки
Соціальне гноблення українського народу: створення фільварків, збільшення панщини, запровадження

кріпацтва
Національний гніт
Наступ католицької церкви на православну, загострення релігійного протистояння, церковний розкол.

Позитивні наслідки
Розвиток в Україні освіти та друкарства
Поширення ідей Реформації
Виникнення козацтва, героїка боротьби з турецько-татарською агресією

на товарно-грошові відносини (на ринок) та базувалися на постійній

примусовій праці залежних селян
Панщина – форма земельної відробіткової ренти, що передбачає обов’язкову працю селянина власним реманентом у господарстві землевласника
Кріпацтво – форма феодальної залежності, за якою землевласник мав право на особу, майно і працю залежних селян

Словник

зміст

кількох споріднених спеціальностей.
Магдебурзьке право - середньовічне право міст

на міське самоврядування. Вперше запроваджено в Магдебурзі у ХІІІ ст.
Братства - національно-релігійні громадські організації українських православних міщан у ХVІ-ХVІІІ ст.

Словник

зміст