Презентация на тему Поняття розумова відсталість

недостатності логічного мислення, порушенні рухливості психічних процесів, інертності мислення.

Слабкість логічного мислення залежить від низький рівень розвитку узагальнення, порівняння предметів і явищ навколишньої дійсності, але істотним ознаками, про неможливість розуміння переносного сенсу прислів'їв і метафор.
Темп мислення уповільнений, характерна інертність психічних процесів, відсутня можливість перенесення засвоєного у процесі навчання способу дії нових умов. Недорозвиток мислення б'є по протікання всіх психічних процесів. У сприйнятті, пам'яті, увазі страждають, передусім, функції відволікання і узагальнення, т. е. завжди порушуються компоненти психічної активності, пов'язані з аналітико-синтетичною діяльністю мозку. У емоційно-вольовий сфері виявляється в недостатності складних емоцій і довільних форм поведінки.
Інтелектуальний дефект відрізняється стійкістю, під час тяжких формах виявляється вже із перших місяців життя дитини.
При олігофренії виділяють три ступеня розумового недорозвинення: дебільність, імбецильність, ІДІОТІЯ.

формою олігофренії (коефіцієнт інтелекту 50-69). За відсутності що ускладнюють

інтелектуальній недостатності розладів, і навіть при ранніх і адекватних корекційних заходах соціальний прогноз сприятливий.
Більше важкої ступенем олігофренії є імбецильність (коефіцієнт інтелекту 20-49). При імбецильності грубо порушена спроможність до відверненої роботи і до утворення понять.
Найбільш важка ступінь олігофренії - ідіотія (коефіцієнт інтелекту менш 20) - характеризується грубим недорозвиненням всіх психічних функцій.
Деменція є розпад більш-менш сформованих інтелектуальних та інших психічних функцій, т. е. при деменції має місце набутий інтелектуальний дефект.
У ранньому віці розмежування деменції і олігофренії представляє великі труднощі. Це з тим, що будь-який захворювання чи ушкодження мозку, що веде до втрати раніше придбаних навичок і розпаду сформованих інтелектуальних функцій, обов'язково супроводжується відставанням психічного розвитку на цілому. Тож у ранньому віці дуже важко розмежувати придбану і уроджену інтелектуальній недостатності. У зв'язку з цим набутий інтелектуальний дефект, пов'язані з прогресуючими органічними захворюваннями мозку, з на епілепсію, на шизофренію,начавшись у перші роки життя дитини, має складну структуру, що включає як окремі риси деменції, і олігофренії. При переважання останніх говорять про олігофреноподібних станах.

років обежившись від олігофренії стає чіткішим.
Для розмежування цих форм

інтелектуальних порушень важливо пам'ятати, що з деменції на відміну олігофренії має місце період нормального інтелектуального розвитку.
З іншого боку, структура інтелектуальної недостатності при деменції має свої характерні особливості, які у нерівномірної недостатності пізнавальних різних функцій.
При деменції можна спостерігати невідповідність між запасом знань і дуже обмеженими можливостями їхнього реалізації.
Характерними ознаками деменції є виражені порушення розумової працездатності, пам'яті, уваги, регуляції поведінки, мотивації. З іншого боку, характерні особистісні й емоційні розлади: діти часто некритичні,розторможення, емоції їх примітивні.
У ранньому віці деменція проявляється у вигляді втрати пізно придбаних навичок. Наприклад, якщо деменція виникає в дитини трьох років, то, передусім, втрачається мова, пропадають початкові навички самообслуговування і охайності, потім можуть утрачатися й раніше придбані навички - ходьба, почуття симпатії до близьким тощо. п.
Характерним ознакою деменції енцеленаправленного поведінки, і навіть загальна рухова розторможеність, афектована збуджуваність, некритичність, ми інколи з переважанням підвищеного фону настрої.

риси деменції і олігофренії, є синдром Ретта.
Вперше захворювання було

описане близько 20 років тому вони австрійським психіатром А.Реттом. Воно трапляється тільки в дівчаток із частотою 1:12500.
Відставання у розвитку при синдром Ретта стає зрозуміло у віці 12-18 місяців, коли дівчинка, до того часу нормально котра розвивалася, починає втрачати ледь сформовані мовні,локомоторно-статичного і предметно-маніпулятивні навички.
Характерним ознакою захворювання є поєднання втрати цілеспрямованих ручних навичок зі стереотипними (одноманітними) рухами рук у вигляді їхнього потирання, заламування, "миття".
Поруч із монотонним тертям рук в деяких дітей спостерігаються своєрідні руху рук перед своїм молоком чи підборіддям.
У ранньому віці чітко виявляються рухові порушенням у вигляді недостатності координації рухів, труднощів прямостояння і ходьби. Без виражених паралічів і парезів, дівчинки, як би вміють користуватися своїми ногами, в усіх діти самостійно ходять.
При синдромі Ретта спостерігаються блідість шкірних покровів, постійно холодні руками і ноги, загальносоматичне ослаблення, різко знижений апетит, труднощі жування і ковтання; дівчинки довго тримають їжу в роті, але з ковтають її. Багатьох хворих доводиться годувати, оскільки самі де вони вміють користуватися ложкою, тим паче виделкою, хоча руху на руках збережені. Ці специфічні труднощі формування цілеспрямованих ручних дій фахівцями визначаються як диспраксия розвитку".

сколіозу. Пози і рух хворих дівчаток вкрай одноманітні, моторика

невміла. Вони ніяк не маніпулюють будь-яким предметом, зазвичай, не граються ляльками та інші іграшки, не обслуговують себе.
Невропатологи зазвичай відзначають вони знижений загальний м'язовий тонус.
Труднощі в оволодінні ходьбою і найпростішими предметними діями, порушення координації рухів, низький м'язовий тонус - типові рис чи лише хвороби Ретта, а й дитячого церебрального паралічу, тому іноді хворим тривалий час може переносити помилковий діагноз ДЦП.
Характерним ознакою синдрому Ретта є стійка недостатність наслідувальної діяльності, що у більшою ступеня затримує розвиток предметно-практичної роботи і мовного спілкування.
Обличчя хворих мало виразне, "неживе", "нещасна", погляд часто нерухомий, можуть подовгу дивитися одну точку собі.
З огляду на одноманітною міміки і загальної загальмованості спостерігаються напади насильницького сміху, іноді які з ночам. Часто насильницький сміх є провісником нападів імпульсивного поведінки чи узгоджується з ними. Під час нападів тиха загальмована дівчинка різко змінюється: вона стає некерованої, рве у собі одяг, кусає до крові руки, кидає речі.
Нерідко при синдромі Ретта мають місце судомні напади.

мовленнєвому розвиткові обумовлюється певною мірою надміру низькою мовної активністю

хворих, вираженими порушеннями звуковимови, які поглиблюються дефектами у структурі зубно-щелепної системи.
Хворі дівчата з працею входять у мовленнєвий спілкування, їхні відповіді односкладові. Часом вони спостерігаються періоди часткової загального мутизму, т. е. відмовитися від мовного спілкування. Усе це справляє враження тяжкості їх мовний патології. І тому викликає великий подив, коли ці дівчинки, перебувають у стані, користуються фразової промовою.
Зазвичай при синдромі Ретта має місце виражена інтелектуальна недостатність, яка узгоджується з нерівномірністю розвитку розумових процесів. Ми протягом багато років спостерігаємо дівчинку з синдромом Ретта, яка у 17 років не оволоділа операціями аналізу, порівняння і узагальнення явищ і предметів навколишнього світу. Вона не справляється з завданнями на просту класифікацію картинок, неспроможна знайти зайву з чотирьох картинок, а й у водночас виконує операцію складання і вирахування багатозначних чисел.
Діти з синдромом Ретта звичайно з працею опановують навичками читання і автора листа.
Для хворих на синдромом Ретта характерний надзвичайно низький психічний тонус, не може зосередитися, його відповіді носять імпульсивний і неадекватний характер. Це справляє враження про нижчих, ніж насправді, інтелектуальних можливостях хворих.

Емоційна сфера відрізняється вираженої нерівномірністю і проявах емоційних реакцій:

має місце дисонанс між інтуїтивними і усвідомленими емоційними реакціями. У зв'язку з цим діти можуть чуйно сприймати ставлення себе оточуючих, настрій близьких, виявляти любов, і інтерес до класичну музику разом із тим не переживати свого майна.
Важливою особливістю дітей, котрі страждають синдромомРетта, є порушення спілкування з оточуючими, що комп'ютер може спричинить постановці помилкового діагнозу раннього дитячого аутизму чи шизофренії.
Вплив даного синдрому на тривалість життя встановлено, але з деяким закордонним даним, деякі хворі вже вступив у своє четверте десятиліття.
Обстеження хворих віком 4-22 років показує поступове погіршення їх фізичному гніву й стабілізацію пізнавальних можливостей на щодо низькому рівні поєднані із хорошими реакціями на звукові і зорові стимули. У літературі описаний когнітивний профіль хворих: за відносної схоронності сприйняття стимулів має місце труднощі їх аналізу та реагування.

нижче);
- Внутрішньоутробне ураження плода нейротоксичними факторами фізичної (іонізуюче

випромінювання), хімічної або інфекційної ( цитомегаловірус, сифіліс і ін) природи;
- Значна недоношеність.
- Порушення в процесі пологів ( асфіксія, родова травма);
- Травми голови, гіпоксія головного мозку, інфекції з ураженням центральної нервової системи.
- Педагогічна занедбаність в перші роки життя у дітей з неблагополучних сімей.
- Розумова відсталість нез'ясованої етіології.

основних причин звернення в генетичну консультацію. Генетичними причинами обумовлене

до половини випадків важкої розумової недостатності. Основні типи генетичних порушень, що ведуть до розумової недостатності, включають:
- Хромосомні аномалії, що порушують дозовий баланс генів, такі як анеуплоїдія, делеції, дуплікації.
- Трисомія хромосоми 21 ( синдром Дауна);
- Часткова делеція короткого плеча хромосоми 4;
- Мікроделецій ділянки хромосоми 7q11.23 ( синдром Вільямса) і ін.
- Дерегуляція імпринтингу внаслідок делецій, однородітельской дісоміі хромосом або ділянок хромосом.
-Синдром Ангельмана;
-Синдром Прадера-Віллі.
Дисфункція окремих генів. Число генів, мутації в яких викликають ту чи іншу ступінь розумової відсталості, перевищує 1000. В їх число входять, наприклад, ген NLGN4, що знаходиться на хромосомі Х, мутації в якому виявлені у деяких пацієнтів, які страждають аутизмом; ген FMR1, зчеплений з хромосомою Х, дерегуляція експресії якого викликає синдром тендітної Х-хромосоми; ген MECP2, що також знаходиться на хромосомі Х, мутації в якому викликають синдром Ретта у дівчаток.

картин.
Одне з дуже поширених і простих прохань

— прохання розказати про зміст що пред'являється дитині сюжетної картинки. Застосовується для дослідження особливостей інтелектуальної і емоційної сфери (кмітливості, уміння виділяти істотне, емоційного відгуку) розумово відсталих дітей.
Для проведення досвіду експериментатор повинен мати набір різноманітних сюжетних картинок. Бажано, щоб серед них були веселі, сумні, з більш і менш складним сюжетом і т.п. Для цієї мети придатні листівки—репродукції картин.
Методика проведення досвіду гранично проста. Дитині показують картинку і просять розказати, що на ній намальовано. В окремих випадках потрібне мотивування. Слід звертати увагу на те, наскільки активно і охоче дитина розглядає картинку. Іноді корисно помітити, скільки часу дитина за власним бажанням розглядає картинку.
Розуміння сюжетних картинок представляє значні труднощі для дітей-олігофренів. Вони, зокрема, обумовлені тим, що олігофрени неправильно розуміють перспективні співвідношення, погано розуміють міміку зображених на картинках людний, поволі оглядають картинку в цілому (І. Вересотська, І. М. Соловйов, Е. А. Євлахова). Діти-епілептики також не скоро доходять до пояснення значення сюжетної картинки. Це зв'язано з тим, що вони схильні до переліку всіх зображених на картинці предметів і деталей.
Опис картин дітьми слідує записувати. При цьому виявляються особливості усної мови: лаконічність або надмірна усебічність мови, правильність її граматичної будови, багатство або бідність словника і т.д.
По відношенню до картинок, на яких зображені люди, але неясні події, що відбуваються, це завдання є не тільки інтелектуальною, але і емоційною задачею.