Презентация на тему Презентація на тему:

кровної спорідненості, які пов'язані між собою спільністю побуту та

взаємною відповідальністю.

минулого століття. За короткий час змінилося дуже багато: сімейні

цінності, пріоритети. Багато сімей розпадається. Експерти та соціологи запевняють, що нині модель української сім`ї наближається до європейської та американської. Особливо це стосується шлюбного віку, який зростає. Молоді люди не поспішають одружуватись. Середній вік одруження чоловіків становить 30 років, жінок — 27. Стало «модно» не реєструвати шлюби, як кажуть у народі, жити на віру. Щоправда, така «мода» зовсім не відповідає українській традиції, але коли вже є таке, то головне знаходити спільну мову та любити один одного, тоді і добробут та щастя буде. Громадянський шлюб не зменшує ступінь переживань і болю від розлучення. Радше, збільшує. Оскільки людей, по суті, нічого не зв’язує, немає за що зачепитися. Людина почувається непотрібною.

син і дочка. Проте реальність сучасного світу інакша. Ще

на початку 60-х років і протягом двадцяти років українська родина в середньому складалася з чотирьох чоловік — батько, мати, двоє дітей. У 90-х цей показник почав невблаганно падати і сучасні українські сім’ї дуже різні. Вже тільки перелік їхніх назв - «благополучна», «проблемна», «молода», «неповна», «багатодітна», «заможна», або «малозабезпечена», — яскраве тому підтвердження. Нині в Україні більшість сімей — неповні. Статистика каже, що понад два мільйони з них складається переважно з матері (їх понад 76,3 відсотка) і в таких сім’ях виховується 1,5 мільйона дітей. У надзвичайно складному становищі опинилися багатодітні й неповні сім’ї, а також сім’ї з дітьми або батьками-інвалідами.

основний елемент
самоутвердження, існування та розвитку сім’ї. В Україні

за останні роки
малодітність стала загальноприйнятої нормою, про що свідчить офіційна
статистика. Слід зауважити, що реальні та уявні репродуктивні орієнтації молодих
подружніх пар розходяться, оскільки на запитання щодо бажаної кількості дітей
59,3% респондентів ЧДТУ відповіли, що бажали б мати одну дитину, 19,7% - двох і 5% -
трьох і більше дітей, а 15% молодих сімей на деякий час (5-6 років) зовсім
виключають можливість народження дітей. Причому головними чинниками, які
можуть вплинути на народження дітей, є збільшення матеріального доходу та
покращення житлових умов. Тобто скрутна соціально-економічна ситуація сьогодні
в Україні безпосередньо здійснює вплив на реалізацію репродуктивних функцій
молодої сім’ї .

відзначили наявність сімейних конфліктів, третина респондентів відповіла, що сварки

бувають, передусім, через незадовільні життєві умови, нестачу грошей, втручання батьків у їхні взаємини, сексуальну дисгармонію. Серед інших причин виникнення конфліктних ситуацій респонденти відзначили: різне розуміння розподілу домашньої роботи (20%); зловживання алкоголем з боку чоловіків (15,1%); несерйозне ставлення до виконання обов’язків чоловіка та батька (13,9%); ревнощі (19,5%); відсутність кохання та почуттів одне до одного (1,9%).

і чоловіків виявив такі відмінності: жінки більше, ніж чоловіки,

зацікавлені у тому, щоб жити у власній сім’ї; жінки більше за чоловіків схильні до відвертості та щирості в сімейних стосунках; очікування жінок від шлюбу дещо ідеалізовані; чоловіки більше, ніж жінки, і значно легше сприймають проблеми матеріального характеру, орієнтовані на самоствердження у професійній діяльності поза сім’єю; вони виявляють більшу критичність та вимогливість до дружин щодо виконання господарських обов’язків; чоловіки дещо частіше, ніж жінки, обирають раціональну лінію поведінки у конфліктних ситуаціях, а жінки більш схильні до полярності поведінки у конфліктних ситуаціях.

захищених у соціально-економічному плані осередків суспільства, що негативно позначається

на демографічній ситуації в Україні, організації вільного часу, дозвілля тощо. Найболючішими проблемами молодої сім’ї є житлово-побутова невлаштованість та низький прибуток більшості сімей. Звичайно, що обов'язковими умовами у їх вирішенні є не тільки активна участь молодих сімей у виконанні своєї соціальної ролі, а й допомога держави, молодіжних організацій у реалізації концепції соціальної роботи з молодою сім’єю, надання соціально-психологічної, психолого – педагогічної, медицинської, юридичної та інших видів соціальної допомоги молодій сім'ї, здійснення соціальної профілактики, охорони шлюбу, материнства, батьківства, дитинства.

проте захисту і підтримки з боку держави вона потребує

і зараз, і надалі…