Слайд 2
Данте Аліг'єрі
Да́нте Аліг'є́рі— видатний італійський поет доби Відродження, письменник
і політик, «Батько італійської літератури». Першим став писати літературні
твори народною (тобто італійською) мовою, а не латиною. Його головний художній твір, поема «Божественна Комедія» (іт. la Divina Commedia), вважається шедевром світової літератури.
Слайд 3
Коли і де народився. Родина
Народився у Флоренції у шляхетній родині.
Точна дата народження Данте невідома: за різними джерелами він
народився в 1265 р. між 14 травня і 13 липня. Матір поета звали Донна Белла Абатська. Вона померла, коли Данте було 5 чи 6 років і його батько одружився ще раз, з Лапою Крістіамо Чіалуфі. Та чи справді він одружився з нею, точно не відомо, адже в ті часи для вдівців це було непросто. Проте точно відомо, що ця жінка народила ще двох дітей. Родина Джемми ді Донаті була одною із найвпливовіших у Флоренції в період пізнього Середньовіччя. Політично Данте належав до угрупування білих гвельфів. Після конфлікту в 1300 році між чорними гвелфами, близькими до папи Боніфація VIII, та білими гвелфами, останні зазнали поразки і їхні представники з січня 1302 року почали залишати Флоренцію, виїжджаючи зокрема до лояльної для цього угрупування Равенни.
Слайд 4
Освіта
Про освіту Данте теж мало відомостей, та, очевидно,
він отримав добре виховання, бо вражав сучасників незвичайною освіченністю.
Є припущення, що він навчався вдома. Також, відомо, що він навчався у Болонському університеті, але не закінчив його. Він вивчав тосканську поезію, в той час, коли в Тоскані стала відома Сицилійська Поетична Школа(Scuola poetica siciliana). Данте також цікавився поезією окситанських трубадурів та класичною поезією античності (особливо захоплювався творчістю Вергілія).
Слайд 6
Сфера
У 1295-1296 рр. Данте Аліг’єрі заявив про себе
і як громадський, політичний діяч, брав участь у роботі
міської ради. У 1300-му його обирали членом колегії шести пріорів, яка управляла Флоренцією. У 1298 він одружився з Джеммою Донаті, яка була його дружиною до самої смерті, але ця жінка завжди грала скромну роль у його долі. У них було троє дітей. Активна політична діяльність стала причиною вигнання Данте Аліг’єрі з Флоренції. Розкол партії гвельфів, в якій він перебував, призвів до того, що так звані білі, в чиїх лавах був і поет, піддалися репресіям. Проти Данте було висунуто звинувачення в хабарництві, після чого він змушений був, залишивши дружину і дітей, покинути рідне місто і більше не повертатися. Сталося це в 1302.
Слайд 7
З 1316 року він влаштувався в Равенні, куди
його запросив Гвідо да Полента, правитель міста. Тут в
товаристві його синів, дочки Беатріче, шанувальників, друзів проходили останні роки поета. Саме в період вигнання Данте написав твір, що прославив його у віках, — «Комедію», до назви якої через кілька століть, в 1555 р, у венеціанському виданні додадуть слово «Божественна». Початок роботи над поемою відноситься приблизно до 1307, а останню з трьох («Пекло», «Чистилище» і «Рай») частин Данте написав незадовго до смерті.
Слайд 8
Смерть
Він мріяв за допомогою «Комедії» прославитися і повернутися
додому з почестями, але його надіям не судилося збутися.
Захворівши малярією, повертаючись з поїздки до Венеції з дипломатичною місією, поет 14 вересня 1321 помер.
Слайд 9
Творчість
Твори
1306—1321Божественна комедія — Divina Commedia (іт.)
1304—1307Convivio (іт.) Бенкет.
1304—1306De vulgari
eloquentia libri duo (лат.) Про народне красномовство, трактат.
Egloghe (лат.)
Еклога.
Epistulae (лат.) Послання.
Il fiore (іт.) Квітка, поема з 232 сонетів, за «Романом про Розу» (фр. Roman de la Rose) (алегоричний роман XIII століття).
1310—1313 Monarchia (лат.) Монархія, трактат.
Detto d'amore (іт.) Detto d'Amore поема, також за Романом про Розу (Roman de la Rose).
Quaestio de aqua et de terra (лат.) Питання про воду і землю.
1295 Vita nuova (іт.) Нове життя.
Rime (Canzoniere) (іт.) Вірші.
Вірші флорентійського періоду:
Сонети
Канцони
Балади і станси
Вірші, написані у вигнанні:
Сонети
Канцони
Вірші до кам'яної пані
Листи