Презентация на тему Презентаціяна тему“Трансфертне ціноутворення на підприємстві”

визначенні доходів та витрат кожного підрозділу підприємства та оцінки

його впливу на загальний результат діяльності, проблема дослідження та застосування трансфертного ціноутворення набуває все більшого значення.

та принципи
3. Методи розрахунку трансфертної ціни
4. Трансфертне ціноутворення і

його вплив на результати діяльності
5. Новації у трансфертному ціноутворенні у 2016 році

за якою продукти (послуги) одного центру відповідальності підприємства передаються

іншому центрі відповідальності.
Такі ціни ґрунтуються - на ринкових цінах, або на витратах, або договірних цінах.

мети;
- мотивація керівництва;
- сприяння автономії підрозділу за умов децентралізації

управління.

цим критеріям виражають формулою:
Мінімальна ТЦ = Дійсні витрати +

Альтернативні витрати

покупця купувати у внутрішнього постачальника
Невигідна підрозділу-продавцю, якщо він є

центром прибутку або центром інвестицій
Повна виробнича собівартість
Легкість визначення та розуміння.
Нерелевантність постійних витрат
Ринкова ціна
Сприяє автономії підрозділів. Заохочує підрозділ-продавець конкурувати з зовнішніми постачальниками
Часто відсутня ринкова ціна для проміжних продуктів. Потребує коригування (зниження витрат на збут, відсутність комісійних)
Договірна ціна
Є найпрактичнішою у конфліктних ситуаціях
Потребує встановлення правил ведення переговорів або арбітражних процедур. Обмежує автономію підрозділів.

- це процес визначення трансфертної ціни, сукупність економічних відносин,

які виникають у процесі визначення трансфертної ціни на будь-який об'єкт торгівлі (товари, послуги або фактори виробництва) між пов'язаними компаніями або структурними підрозділами однієї компанії, якщо об'єкт торгівлі перетинає митний кордон.

що стимулює менеджерів підрозділів приймати обґрунтовані економічні рішення.
2. Надає

інформацію, яка корисна для оцінки управлінських та економічних показників діяльності підрозділів.
3. Цілеспрямовано переміщує частину прибутку між підрозділами підприємства або місцями їх розташування.
4. Гарантує, що не порушується автономність діяльності підрозділів.

такі:
- максимізація прибутків для корпорації в цілому ;
- мінімізація

податків, що сплачується корпорацією в цілому ;
- мінімізація митних платежів ;
- удосконалення системи контролю материнською компанією фінансових потоків філій ;
- надання менеджменту всіх рівнів (як національного, так і міжнародного) однакових умов для встановлення і підтримки таких цін, які б забезпечували рентабельність філій і доброзичливе ставлення споживачів.

використовують:
1) трансфертні ціни, що ґрунтуються на ринкових;
2) трансфертні ціни,

що базуються на витратах;
3) договірні трансфертні ціни.

формулою:
Трансфертна ціна = змінна собівартість одиниці продукції + маржинальний

дохід на одиницю продукції, який втрачається підрозділом в результаті відмови від зовнішніх продажів.

до ринкової ціни (собівартість + прибуток):
де С - собівартість

продукції; ТЦ - трансфертна ціна; РЦ - ринкова ціна.

діяльності  
Трансфертне ціноутворення набуло широкого застосування у транснаціональних корпораціях, які

намагаються мінімізувати податки та ризики в країнах, де працюють їхні підрозділи (філії).

у Великобританії, реалізувало продукцію грецькому дочірньому підприємству цієї ж

материнської корпорації за собівартістю, яка складає $100.
Відповідно австрійське підприємство податку на прибуток не сплатить, бо він відсутній.
У свою чергу завдяки низькій ставці податку з прибутку в Греції (5 %), дочірнє підприємство показало максимальну величину прибутку і реалізувало цю ж продукцію за $200 материнській корпорації, яка знаходиться у Великобританії, де ставка податку з прибутку 35 %.
У Великобританії продукцію реалізовано також за $200, тому податок з прибутку дорівнює нулю.
Таким чином, в цілому по корпорації буде сплачено $5 податку з прибутку за мінімальною ставкою, яка діє в Греції. Такі методи мінімізації податків використовуються в країнах з політичною

ціноутворення – це система визначення звичайної ціни товарів (робіт,

послуг) в операціях, визнаних контрольованими.

нерезидентами-пов’язаними особами;
- зовнішньоекономічні операції з продажу товарів через комісіонерів-нерезидентів;
-

операції з нерезидентами із держав (територій), у яких загальна ставка податку на прибуток підприємств (корпоративний податок) на 5 і більше відсоткових пунктів нижча, ніж в Україні;
- операції з нерезидентами із держав, з якими у України не укладені міжнародні договори з положеннями про обмін інформацією;
- операції із суб’єктами господарювання, які мають податкову адресу (місцезнаходження) на території вільної економічної зони.