Презентация на тему Пристрої цифрової обробки радіолокаційних сигналів (заняття № 2.5)

ВІДОМОСТІ, БУДОВА ТА ПРИНЦИП РОБОТИ СИСТЕМ ТА ПРИСТРОЇВ РАДІОЛОКАЦІЙНИХ

СТАНЦІЙ (РЛС).

ЗАНЯТТЯ №5.
ПРИСТРОЇ ЦИФРОВОЇ ОБРОБКИ РАДІОЛОКАЦІЙНИХ СИГНАЛІВ.

цифрової обробки сигналів.

ВИХОВНА МЕТА:
1. Виховувати у студентів культуру поведінки.
2.

Виховувати студентів у дусі патріотизму.

ФІЛЬТРИ.

РЛІ є типові логічні елементи, з яких створюються необхідні

логічні пристрої. В логічних елементах сигнали на вході і виході приймають тільки два значення (0 і 1).
Основні логічні елементи це наступні (рис.1):
- логічний елемент АБО (ИЛИ);
- логічний елемент І (И);
- логічний елемент НІ (НЕ).

чи АБО) можливо створити функціонально повні системи, які забезпечують

можливість побудови будь-яких комбінаційних логічних пристроїв:
- суматори однорозрядні і багаторозрядні;
- перетворювачі кодів:
- шифратори;
- дешифратори;
- мультиплексори, призначені для передачі сигналів з будь-якого із входів на одну загальну вихідну шину;
- демультиплексори (розподілювачі імпульсів), призначені для послідовної передачі імпульсів з вхідної шини на один з n входів;

вихідного сигналу у випадку, коли на вхід пристрою надходять

коди двох однакових чисел;
- послідовні логічні пристрої:
- тригери (пристрої з двома стійкими станами). - регістри:
- паралельні регістри (пам’яті);
- зсувний регістр;
- лічильники: пристрої призначені для підрахування кількості одиниць інформації (лічильник імпульсів), які поступають на їх входи.

2.

побудови будь-яких комбінаційних логічних пристроїв. Тому таку систему називають

функціонально повною системою логічних елементів. Навіть повнота даної системи є надлишковою. Один елемент (І чи АБО) із системи можна виключити, зберігши її функціональну повноту. Застосовуючи принцип двоїстості бульової алгебри можна, наприклад, замість операції АБО, використати операцію І над інверсними значеннями змінних, а потім проінвертувати одержане значення.

визначення цілей;
- вимірювання координат і параметрів руху;
- дозвіл;
- розпізнавання

цілей.
Найбільш складними є пристрої визначення цілей в умовах перешкод і без них, так як вони найбільш складні і виконують основну задачу РЛС (визначення цілей).
Доцільність цифрової обробки при визначенні сигналів обумовлена

властивий аналоговим накопичувачам. Крім того, ефективність аналогових пристроїв значно

знижується із-за різного роду нестабільності апаратури, наприклад, із-за нестабільності часу запізнення сигналу в лінії затримки.
Цифрові пристрої краще ніж аналогові піддаються мікромініатюризації і внаслідок цього мають малу масу і габарити. Позитивною якістю цифрових пристроїв є також висока надійність і точність виконання арифметичних операцій, можливість гнучкого оперативного перестроювання параметрів і пристроїв.

не тільки для визначення сигналів, але і для вирішення

інших задач обробки РЛІ. При цьому цифрові алгоритми в різних задачах обробки інформації можуть бути реалізовані на однотипній мікроелектронній елементній базі. Особливо широкі можливості для цього має мікропроцесорна техніка.
Цифрова обробка сигналів, як і аналогова, може бути когерентною і некогерентною. Оскільки перетворення в двійкові числа радіосигналів здійснити технічно важко, перетворенню (амплітудному квантуванню) підлягають відеосигнали.

сигналів була інформація про амплітуду і початкову фазу вхідних

сигналів.
При некогерентній обробці необхідна інформація лише про амплітуду, тому для перетворення в двійковий код використовується сигнал з виходу амплітудного детектора.
У всіх випадках перед цифровою обробкою здійснюється перетворення інформації в АЦП. В них неперервний сигнал дискретизується за часом з кроком Δt і за рівнем (амплітудою) з кроком ΔU.

число рівнів квантування може приймати яке дорівнює двом (всього

один розряд). В цьому випадку апаратура цифрової обробки найбільш проста і втрати інформації приведуть до порівняльно невеликого зниження якості обробки. При когерентній обробці необхідно здійснювати цифрову фільтрацію сигналів і когерентну компенсацію перешкод. При цьому число рівнів квантування необхідно збільшувати, щоб зменшити спотворення (із-за квантування) сигналів і перешкод. На практиці часто беруть

ΔU = Umin = σШ,

цьому із вищевикладеного слідує:

функції:
1. Здійснити оптимальну обробку сигналів рухомих цілей на фоні

пасивних перешкод (тобто подавити пасивні перешкоди в цифровому режекторному гребінчастому фільтрі – ЦРГФ).
2. Здійснити міжперіодну обробку і накопичення сигналів від цілей (тобто виділити сигнал від цілі в цифровому смуговому гребінчастому фільтрі – ЦСГФ).
3. Здійснити порівняння виділеного сигналу від цілі з порогом і на основі цього прийняти рішення про наявність або відсутність цілі в об’ємі простору, який проглядається.
Схема цифрового процесора для визначення пачки некогерентних імпульсів показана на рис. 3.

на період повторення Тп, позитивного зворотного зв’язку, який забезпечує

багатократне використання лінії затримки. Для того, щоб система була стійкою коефіцієнт зворотного зв’язку β < 1. Амплітудно-частотна характеристика рециркулятора показана на рис. 5. Для звуження смуг пропускання ЦСГФ (тобто для оптимального накопичення більшого числа імпульсів) необхідно наблизити коефіцієнт зворотного зв’язку β до одиниці. А це, в свою чергу, зменшує запас стійкості системи. На практиці дотримуються β = 0.8 ÷ 0.95.

частотах, кратних частоті повторення кFп та дорівнюють


Мінімуми АЧХ відповідають


Ширина

пелюстків визначається за формулою

смуг і підвищення ефективності накопичення можна досягти, якщо, не

змінюючи β, використовувати два і більше каскадів рециркуляторів. Двоступінчатий рециркулятор показаний на рис. 6.

порогом h0, який на практиці вибирають за допомогою приблизного

співвідношення:







де N – очікувана кількість імпульсів в пачці.
Якщо сигнал перевищує поріг, то приймається рішення про наявність сигналу від цілі, в іншому випадку (протилежному) – не приймається.

на рис. 7.

ЦРГФ – цифровий режекторний гребінчастий фільтр,
ЦСГФ –

цифровий смуговий гребінчастий фільтр.

y

імпульсів зображена на рис.8.

в і-й дискретний момент часу можуть використовуватись наступні дані:
1.

Значення вхідного сигналу в момент і-го відліку.
2. Значення деяких минулих вхідних відліків xi-1, xi-2, ... , xi-m.
3. Значення попередніх вихідних відліків yi-1, yi-2, ... , yi-n.
Цілі числа m i n визначають порядок ЦФ. Класифікація ЦФ здійснюється в залежності від того, як використовується інформація про минулі стани системи.

використовують попередні значення вхідних каналів. Алгоритм роботи даного фільтра

наступний:
Уі = а0 хі + а1 хі-1 + ... + аm xi-m , (10)
де а0, а1, ... , аm – вагові коефіцієнти.
Структурна схема такого фільтра для системи СРЦ з одноразовою ЧПК (черезперіодною компенсацією) і АЧХ зображені на рис. 10.

одноразовою ЧПК.

а1 = -1. Оператор Z-1 характеризує затримку на період

повторення імпульсів РЛС (ТП). Відповідно для побудови ЦФ для дворазової ЧПК необхідно нерекурсивний фільтр 2-го порядку, схема якого і АЧХ зображені на рис. 11.

а1 = -2, а2 = 1. Із вищесказаного видно,

що змінюючи вагові коефіцієнти і порядок нерекурсивного фільтра можна добитись необхідної АЧХ фільтра.
Узагальнена схема нерекурсивного фільтра зображена на рис. 12.

відліку використовують попередні значення не тільки вхідного, але і

вихідного сигналів. Алгоритм роботи даного фільтра має вигляд:

уі = а0 хі + а1 хі-1 + ... + аm xi-m + b0 yі + b1 yі-1 + ... + bn yi-n. (11)
Застосування рекурсивних фільтрів дозволяє покращити АЧХ фільтра не підвищуючи його порядок. Це досягається за рахунок циркуляції імпульсу в ланцюгу зворотного зв’язку.
Рекурсивний фільтр 1-го порядку і його АЧХ для заданих значень b зображені на рис. 13.

можливість розширити зону придушення навколо частоти nFП. Необхідно відмітити

що при усуненні прямого зв’язку (тобто нуля в передаточній функції системи) і b>0 ЦРГФ перетворюється в ЦСГФ. При цьому “зубці” смуги пропускання фільтра розташовані на частотах 0; FП; 2FП; ...
Рекурсивний фільтр другого порядку і його АЧХ зображені на рис. 14.