Презентация на тему Школа Бойчукістів

(тепер Тернопільщина) у 1882 році. Мав неабиякий хист до

малювання і в 16 років поїхав вчитися в малярську школу до Львова у майстерні Ю.Панькевича Його талант помітили і митрополит Андрей Шептицький разом з Науковим товариством імені Шевченка дали гроші на його навчання в Європі. Михайло студіював мистецтво живопису у Віденський академії мистецтв, а потім у Краківській, а далі у Мюнхенській, а у 1908році у самій мистецькій меці - Парижі. Власне тут в Парижі і утворюється група "бойчукістів". Їх вирізняло серед всі інших тодішнії європейських митців прагнення працювати групою, виконувати роботи спільно, не шукаючи слави лише для себе. До цїєї першої групи належали такі художники С. Налепінська (мабйтня дружина М.Бойчука), С. Сегно, С. Бодуен де Куртене,  М. Касперович, Є. Бачинський, Я. Леваковська, Г. Шрамм, О. Шагінян. Виставки їхніх робіт у Парижі отримали схвальні відгуки визначих митців того часу. У 1911 році повертається до Львова, малює і рестарує ікони, створює фрески. Коли почалася Перша світова війна Михайлу Бойчуку разом із братом Тимофієм, як австрійським громадянам довелося відбувати два з половиною роки заслання на Північному Сході Росії: спочатку в Уральську, потім в Арзамасі. І лише з початком революції 1917 р. вони були звільнені й повернулися в Україну, до Києва. А там перші кроки незалежної держави - Української незалежної республіки. У грудні 1917 році нова влада засновує Українську Академію мистецтв, у якій Михайло Бойчук веде майстерню монументального мистецтва.  Фото засновників Академії мистецтв (М.Бойчук стоїть перший справа, по центру сидить Михайло Грушевський)

Полтавщині в сім'ї селянина. З дитинства захоплювався малюванням. Після

чотирикласної освіти, Василь навчається в Київській художній школі протягом 1915-1919 рр. А у лютому 1919 р. вступив у Академію мистецтв до майстерні монументального мистецтва, якою керував Михайло Бойчук.

була сильно знищена і не підлягає реставрації, у такому

вигляді вона зараз зберігається в запаснику Національного художнього музую України. У вересні вона експонувалася у виставковій залі музею у рамках персональної виставки Василя Седляра.