Слайд 2
Питання лекції
1. Величина вартості товару, форми вартості та
їх еволюція
2. Сутність і функції грошей
3. Закон вартості –
економічний закон товарного виробництва
4. Товарний фетишизм.
Слайд 3
Мета заняття:
розкрити еволюцію форм вартості товару
вивчити функції грошей
розглянути
сутність закону товарного виробництва
Слайд 4
1 Питання
Величина вартості товару, форми вартості та їх
еволюція
Слайд 5
Взаємозв'язок вартості і споживчої вартості товару
Вартість
Абстрактна праця
Суспільна праця
Споживча
вартість
Конкретна праця
Приватна праця
Товар
Ринковий обмін
Протиріччя
Слайд 6
Величина вартості товару
Вартість товару (нім. Wert) – втілена
в товарі абстрактна праця
Мірою вартості праці, й, відповідно, мірою
вартості товару є робочий час.
Робочий час
Індивідуальний
Суспільно необхідний
Слайд 7
Індивідуальний робочий час
Суспільна вартість товару не може визначатися
індивідуальним робочим часом. Вона має визначатися суспільно-необхідним робочим часом.
-
час, що витрачає окремий виробник для виробництва одиниці товару.
Слайд 8
Суспільно-необхідний робочий час
Суспільно-необхідні умови виробництва – умови, за
яких виробляється основна маса товарів даного виду.
- час, що
необхідний для виробництва товару за даних суспільно необхідних умов виробництва, наявних технологій, середнього рівня майстерності і інтенсивності праці.
Слайд 10
Фактори, що впливають на величину вартості товару
Слайд 11
Продуктивність та Інтенсивність праці
Продуктивність праці - кількість товару,
що виробляється в одиницю часу. Є показником ефективності праці.
На
продуктивність праці впливають:
- Якість засобів виробництва.
- Організація праці.
- Кваліфікація робітників.
- Природні умови виробництва
Інтенсивність праці - витрати робочої сили в одиницю часу (показник напруженості праці).
Слайд 12
Вплив продуктивності та інтенсивності праці на величину вартості
товарів
Слайд 13
Еволюція форми вартості
Вартість - властивість речі, яку можна
виявити лише в процесі обміну, коли один продукт праці
прирівнюється до іншого.
Джерелом вартості є — жива праця робітників
Джерелом вартості є — жива праця робітників
Слайд 14
Форма вартості - це форма прояву вартості у
процесі обміну
1. Проста, одинична або випадкова ФВ
2. Повна або
розгорнута ФВ
3. Загальна ФВ
4. Грошова ФВ
Слайд 15
Форми вартості
Проста, одинична, або випадкова
X товару А = Y товару В
20
аршин полотна = 1 сюртуку
А – у відносній формі вартості
В – у еквівалентній формі
Слайд 16
Форми вартості
Повна, або розгорнута форма вартості
X товару А = Y товару В
або = Z товару С
або = К товару D
20 аршин полотна = 1 сюртукові
або = 10 кг чаю
або = 4 кг кави і т.д.
А – у відносній формі вартості
В, С, D – у еквівалентній формі
А – у відносній формі вартості
В, С, D – у еквівалентній формі
Слайд 17
Недоліки повної або розгорнутої Форми вартості
1. Велика кількість
товарів еквівалентів, через що вартість кожного товару не отримувала
закінченого вияву;
2. Вартість кожного товару не мала загальнозначущого вияву;
3. Безпосередній обмін одного товару на іншій наштовхувався на тісні кордони.
Слайд 18
Форми вартості
загальна форма вартості
2 сокири
1 мішок зерна
= 1 вівця
3 пари чобіт
X товару А
Y товару В
Z товару С
К товару D
А, В, С– у відносній формі вартості
D – у еквівалентній формі
А, В, С– у відносній формі вартості
D – у еквівалентній формі
Слайд 19
Недоліки загальної Форми вартості
1. Роль загального еквівалента виконували
різні товари - шкури, хутра, худоба, мушлі.
2. Товари,
що виконували роль загального еквівалента, як правило, були важко подільні, незручні при обміні,, неоднорідні, їх було складно транспортувати
3. На різних ринках і в різний час роль загального еквівалента виконували різні товари.
Слайд 20
Форми вартості
Грошова форма вартості
2 сокири
1 мішок зерна
= 1 г золота.
З пари чобіт
А, В, С, – у відносній формі вартості
Металеві гроші – у еквівалентній формі вартості
X товару А
Y товару В
Z товару С
Металеві гроші
Слайд 21
Однорідність
Зносостійкість
Портативність
Вимоги до матеріалу, що використовується у якості грошей
Стабільність
Подільність
Взнаваємість
Слайд 22
Висновки по 1 питанню
1. Вартість – втілена в
товарі абстрактна суспільна праця
2. Джерелом вартості товару є суспільно
необхідна праця товаровиробників
Слайд 23
Сутність і функції грошей
2 питання
Слайд 24
Гроші, та їх функції
Гроші - це особливий товар,
який виконує роль загального еквівалента.
Слайд 25
Функції грошей
Міра вартості
Засіб обігу
Засіб платежу
Засіб нагромадження
Світові гроші
Слайд 26
Міра вартості
Гроші є засобом виміру вартості усіх товарів.
Вартість товару, виражена у грошах є ціною товару.
Для виконання
цієї функції не потрібні наявні гроші
З даною функцією пов'язаний масштаб цін.
Слайд 27
Засіб обігу
- здатність грошей бути посередником в
обміні товарів
Виконання функції здійснюється за формулою Т-Г-Т. Акт купівлі-продажу
призводить до розриву у часі та просторі.
Металеві гроші в обігу можуть бути замінені неповноцінними кредитними та паперовими грошима (векселями, банкнотами, асигнаціями і т.і.).
Слайд 28
ЗАКОН ГРОШОВОГО ОБІГУ
M – кількість грошей
V – швидкість
обігу грошей
P – рівень цін
Q – кількість товарів та
послуг
Слайд 29
Закон грошового обігу
Встановлює кількість грошей необхідних для обігу.
Кількість
грошей необхідних для обігу дорівнює сумі цін усіх товарів
поділеної на швидкість обігу грошової одиниці
М = P*Q / V,
де
М – кількість грошей, необхідна для обігу
V - швидкість обігу грошової одиниці
Р – ціни товарів
Q - кількість усіх товарів
Слайд 30
Обсяг грошової маси
Г кількість грошових одиниць, необхідних
для обігу;
Р – сума цін товарів;
К – сума цін
товарів, проданих в кредит, платежі за якими виходять за межі даного періоду;
П – сума цін товарів, платежі за якими наступили;
ВП – сума взаємо-погашаємих платежів;
Ш - швидкість обігу грошей.
Слайд 31
Засіб нагромадження
Виконуючи дану функцію гроші тимчасово виходять з
процесу обігу та накопичуються у вигляді скарбів.
Накопичення може відбуватися
у двох формах
- у готівковій формі (золото, паперові гроші)
- У безготівковій формі (депозити)
Завдяки цій функції гроші переносять свою купівельну спроможність на майбутній період.
Слайд 32
Засіб платежу
Виникає з розвитком кредитних відносин та обслуговує
продаж товарів з відстрочкою платежу.
В даній функції акт
купівлі-продажу розривається в часі та у просторі.
Гроші виконують дану функцію при виплаті зарплати, дивідендів, відсотків, оплату комунальних послуг і т.і.
Слайд 33
Світові гроші
Дану функцію гроші виконують виходячи за межі
національної економіки та обслуговуючи міжнародну торгівлю.
Раніше цю роль виконували
золото та срібло.
Зараз - вільноконвертовані валюти
Слайд 34
США
8139 тон (24,3% світових запасів)
Німеччина – 3469
тон (10,4% світових запасів)
Франція – 3024 тон (9,0%
світових запасів)
Запаси золота у світі
Слайд 35
Висновки по 2 питанню
Гроші виникли як наслідок розвитку
товарного виробництва
В економіці гроші виконують властиві їм функції
Слайд 36
3 питання
Закон вартості – економічний закон товарного виробництва
Слайд 37
Закон вартості
- основний закон товарного
виробництва, що встановлює пропорції обміну товарів на ринку відповідно
до рівності втілених у них вартостей, або суспільно-необхідного робочого часу.
Слайд 38
Функції Закону Вартості
1) розподіл і переміщення засобів виробництва
і трудових ресурсів між галузями та регіонами;
2) регулювання
пропорцій суспільного виробництва та обміну;
3) диференціація товаровиробників
Слайд 39
Механізм дії Закону Вартості
Регулює товарне виробництво через систему
ринкових цін, які можуть відхилятися від вартості внаслідок дії
попиту та пропозиції.
Попит дорівнює пропозиції - ціна співпадає з вартістю товару
Попит вище за пропозицію - ринкова ціна перевищує вартість товару
Попит менший за пропозицію - ринкова ціна нижча за вартість
Слайд 40
Висновки по 3 питанню
1. Закон вартості є стихійним
регулятором усього суспільного виробництва.
2. Закон вартості є основним законом
товарного виробництва
Слайд 42
Товарный фетишизм
французьке fеtiche — фетиш, ідол,
португальське feitiço
— колдовство, амулет
- панування речей над людьми.
В умовах товарного
виробництва люди вважають, що їх доля залежить від поведінки вироблених ним самим товарів на ринку.
Отже, не люди панують над продуктами своєї праці, а продукти праці, став товарами, підпорядковують своїх творців.
Слайд 43
Риси товарного фетишизму
Персоніфікація речей – речі з неживих
предметів перетворюються на самостійних суб'єктів, наділеними особливою суспільною силою.
Уречевлення
осіб – означає, що люди стали придатками речей, виконувачами їх волі. Із стану суб'єктів суспільних відносин вони перетворились в пасивних виконувачів волі речей.
Слайд 44
Таємниця товарного фетишизму
Виробник не бачить зв'язку між суспільними
відносинами та вартістю. Йому здається, що речі панують над
ним.
У дійсності над виробниками панує система виробничих відносин у вигляді речей, через їх вартість.
Слайд 45
Висновки
1. Товарний фетишизм – уречевлення виробничих відносин між
людьми в умовах товарного виробництва
2. Фетишизація відносин людей підсилюється
із розвитком товарної форми продукту і досягає найбільш повного свого розвитку в грошах, стаючи грошовим фетишизмом.