Презентация на тему ТЕМА 3. ЗВЕДЕННЯ ТА ГРУПУВАННЯ СТАТИСТИЧНИХ ДАНИХ

ГРУПУВАННЯ.
ЩОБ ОДЕРЖАТИ З БЕЗЛІЧІ ДАНИХ СТАТИСТИЧНІ ПОКАЗНИКИ, ЇХ ПОТРІБНО

ВПОРЯДКУВАТИ, СИСТЕМАТИЗУВАТИ. ЦЬОГО МОЖНА ДОСЯГТИ ЗА ДОПОМОГОЮ ЗВЕДЕННЯ.
СТАТИСТИЧНЕ ЗВЕДЕННЯ – ЦЕ НАУКОВА ОБРОБКА ПЕРВИННИХ МАТЕРІАЛІВ СТАТИСТИЧНОГО СПОСТЕРЕЖЕННЯ ДЛЯ ОДЕРЖАННЯ УЗАГАЛЬ-НЮЮЧИХ КІЛЬКІСНИХ ПОКАЗНИКІВ.
СТАТИСТИЧНЕ ЗВЕДЕННЯ МАЄ ТАКІ СКЛАДОВІ:
СТАТИСТИЧНЕ ГРУПУВАННЯ ДАНИХ;
РОЗРОБКА СИСТЕМИ ПОКАЗНИКІВ, ЩО ХАРАК-ТЕРИЗУЮТЬ СУКУПНІСТЬ;
ПІДРАХУНОК ГРУПОВИХ І ЗАГАЛЬНИХ ПІДСУМ-КІВ;
ОФОРМЛЕННЯ ОСТАТОЧНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ ЗВЕ-ДЕННЯ У ВИГЛЯДІ ТАБЛИЦЬ.

І ДЕЦЕНТ-РАЛІЗОВАНІЙ.

У РАЗІ ЦЕНТРАЛІЗОВАНОГО ЗВЕДЕННЯ МАТЕРІАЛИ СПОСТЕРЕЖЕННЯ НАПРАВЛЯЮТЬ У

ЦЕНТРАЛЬ-НІ ОРГАНИ ДЕРЖАВНОЇ СТАТИСТИКИ ДЛЯ ЗВЕ-ДЕННЯ (ПЕРЕПИС НАСЕЛЕННЯ).

У РАЗІ ДЕЦЕНТРАЛІЗОВАНОГО ЗВЕДЕННЯ ДАНІ СПОСТЕРЕЖЕННЯ ПІДРАХОВУЮТЬ НА МІСЦЯХ, А В ЦЕНТР НАДАЮТЬ УЖЕ ЗВЕДЕНІ ПІДСУМКИ ЗА РАЙОНАМИ Й ОБЛАСТЯМИ (НАПРИКЛАД, ЗВІТ ПРО ПРИБУТКИ ТА ВИДАТКИ).

ЗА СПОСОБОМ ВИКОНАННЯ СТАТИСТИЧНЕ ЗВЕ-ДЕННЯ МОЖЕ БУТИ РУЧНИМ І АВТОМАТИЗО-ВАНИМ.

МАЄ БУТИ СИСТЕ-МА МАКЕТІВ РОЗРОБЛЕНИХ ТАБЛИЦЬ, У ЯКИХ ЗАЗНАЧЕНО

ГРУПИ, НА ЯКІ ПОТРІБНО РОЗЧЛЕНУВАТИ ДОСЛІДЖУВАНУ СУКУПНІСТЬ, А ТАКОЖ Є ПЕРЕЛІК ПОКАЗНИКІВ, ЩО ХАРАКТЕРИЗУЮТЬ КОЖНУ ГРУПУ. НАПРИКЛАД, ХАРАКТЕРИСТИКУ НАСЕЛЕННЯ МОЖНА ПОДАТИ В ТАБЛ. 1.
ТАБЛИЦЯ 1
РОЗПОДІЛ ПОСТІЙНОГО НАСЕЛЕННЯ ЗА ВІКОМ НА 1 СІЧНЯ 2010 Р.

ЧАСТИНИ (ГРУПИ) ЗА ХАРАКТЕРНИМИ ДЛЯ НЬОГО ОЗНА-КАМИ.
ГРУПУВАННЯ У СТАТИСТИЦІ

ДАЮТЬ МОЖЛИ-ВІСТЬ:

ПОДІЛИТИ ЯВИЩА НА ТИПОВІ ГРУПИ, ЩО СПРИЯЄ КРАЩОМУ РОЗУМІННЮ СУТІ ЯВИЩА;
ВИВЧИТИ СКЛАД ЯВИЩА ЗА ПЕВНИМИ ОЗНАКАМИ, ТОБТО СТРУКТУРУ ЯВИЩА ТА ЙОГО ДИНАМІКУ В ПРОСТОРІ Й ЧАСІ;
ВИЯВИТИ ЗАЛЕЖНІСТЬ МІЖ ОКРЕМИМИ ЯВИЩАМИ ЧИ ЇХ ОЗНАКАМИ;
ПЕРЕВІРИТИ РІВЕНЬ ВИКОНАННЯ ПЛАНУ ТА З’ЯСУВАТИ ПРИЧИНИ ВІДХИЛЕНЬ ФАКТИЧНИХЗ ПОКАЗНИКІВ ВІД ПЛАНОВИХ.

ЗАВДАННЯ:

ВИДІЛЕННЯ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ ТИПІВ;
ВИЯВЛЕННЯ СТРУКТУРИ ТА СТРУКТУРНИХ ЗРУШЕНЬ;
ВИЯВЛЕННЯ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКІВ МІЖ

РІЗНИМИ ЯВИЩАМИ ТА ЇХ ОЗНАКАМИ.

РОЗРІЗНЯЮТЬ НАСТУПНІ ВИДИ ГРУПУВАНЬ:
ТИПОЛОГІЧНІ
СТРУКТУРНІ
АНАЛІТИЧНІ

ТА ОХАРАКТЕРИЗУВАТИ ОДНОРІДНІ ЕКОНО-МІЧНІ ГРУПИ АБО ТИПИ ГОСПОДАРСТВ, ЯВИЩ,

ПРОЦЕСІВ. ЇХ ОСНОВОЮ Є, ЗАЗВИЧАЙ, АТРИБУТИВНІ ОЗНАКИ (ФОРМА ВЛАСНОСТІ, МІСЦЕ РОЗТАШУВАННЯ, СТАТЬ, СІМЕЙНИЙ СТАН ТОЩО).

ТАБЛИЦЯ 2

РОЗПОДІЛ РОЗДРІБНОГО ТОВАРООБОРОТУ ПІДПРИЄМСТВ УКРАЇНИ ЗА ФОРМАМИ ВЛАСНОСТІ, МЛН. ГРН.

(СТРУКТУРУ) ДОС-ЛІДЖУВАНОЇ СУКУПНОСТІ ЗА БУДЬ-ЯКОЮ ОЗНАКОЮ.
ТАБЛИЦЯ 3
СТРУКТУРА ВАЛОВОГО ВНУТРІШНЬОГО

ПРОДУКТУ УКРАЇНИ ЗА КАТЕГОРІЯМИ ДОХОДУ, %

МІЖ ЯВИЩАМИ АБО ЇХ ОЗНАКАМИ.
ТАБЛИЦЯ 4
ЗАЛЕЖНІСТЬ ЦІНИ АВТОМОБІЛЯ ВІД

РІВНЯ ВИТРАТ ОБІГУ

ОДНІЄЮ, А КІЛЬКОМА ОЗ-НАКАМИ, ОДНІ З ЯКИХ СУТТЄВІ, ОСНОВНІ,

ІНШІ – НЕ-СУТТЄВІ, ДРУГОРЯДНІ.

СТАТИСТИЧНІ ГРУПУВАННЯ ПРОВОДЯТЬ ЛИШЕ ЗА СУТ-ТЄВИМИ, ОСНОВНИМИ ОЗНАКАМИ. СУТТЄВА ОЗНАКА, ЯКУ ПОКЛАДЕНО В ОСНОВУ СТАТИСТИЧНОГО ГРУПУ-ВАННЯ, НАЗИВАЄТЬСЯ ГРУПУВАЛЬНОЮ.

У СТАТИСТИЦІ ГРУПУВАННЯ ПОДІЛЯЮТЬ НА ПРОСТІ ТА КОМБІНОВАНІ. ПРОСТИМИ НАЗИВАЮТЬСЯ ГРУПУВАННЯ, ПРОВЕДЕНІ ЗА ЯКОЮСЬ ОДНІЄЮ ОЗНАКОЮ (ТАБЛ. 1, 2, 3).

ЯКЩО Ж ГРУПУВАННЯ ПРОВАДИТЬСЯ ЗА ДВОМА І БІЛЬШЕ ОЗНАКАМИ (ТОБТО КОЖНА ГРУПА ПОДІЛЯЄТЬСЯ НА ПІДГРУПИ), ТО ТАКЕ ГРУПУВАННЯ НАЗИВАЮТЬ КОМБІНОВАНИМ.

ЗА ЯКОЮ ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ СТВОРЕННЯ ГРУП, НАЗИВАЄТЬСЯ ГРУПУВАЛЬНОЮ ОЗНАКОЮ, АБО

ОСНОВОЮ ГРУПУВАННЯ.
ЯКЩО В ОСНОВУ ГРУПУВАННЯ ПОКЛАДЕНО АТРИБУ-ТИВНУ ОЗНАКУ, ТО ЧИСЛО ГРУП ВИЗНАЧАЄТЬСЯ КІЛЬКІСТЮ ВІДПОВІДНИХ НАЗВ. ЯКЩО Ж ГРУПУВАННЯ ОБЛЯКОВИХ ОДИНИЦЬ ПРОВАДИТЬСЯ ЗА КІЛЬКІСНОЮ ОЗНАКОЮ, ТО ЧИСЛО ГРУП ВИЗНАЧАЄТЬСЯ НА ПІД-СТАВІ ЕКОНОМІЧНОЇ СУТІ ДОСЛІДЖУВАНОГО ЯВИЩА ЧИ ПРОЦЕСУ.
ВИРІШИВШИ ПИТАННЯ ПРО КІЛЬКІСТЬ ГРУП, СЛІД ВСТАНОВИТИ ІНТЕРВАЛ ГРУПУВАННЯ.
ІНТЕРВАЛОМ ГРУПУВАННЯ НАЗИВАЄТЬСЯ РІЗНИЦЯ МІЖ МАКСИМАЛЬНИМ І МІНІМАЛЬНИМ ЗНАЧЕННЯМ ОЗ-НАКИ В КОЖНІЙ ГРУПІ.
НАЙЧАСТІШЕ ІНТЕРВАЛИ РОЗМІЩУЮТЬ В ПОРЯДКУ ЗРОСТАННЯ ЗНАЧЕННЯ ГРУПУВАЛЬНОЇ ОЗНАКИ.

РІВНІ ТА НЕРІВНІ.

ЗАКРИТИМИ НАЗИВАЮТЬ ТАКІ ІНТЕРВАЛИ, У ЯКИХ

ОБИДВІ ГРАНИЦІ (МІНІМАЛЬНА ТА МАКСИМАЛЬНА) ПОЗНАЧЕНІ ВІДПОВІДНОЮ ЧИСЛОВОЮ ВЕЛИЧИНОЮ (ТАБЛ. 5 – ГРУПА 2).

ВІДКРИТИМИ НАЗИВАЮТЬ ТАКІ ІНТЕРВАЛИ, У ЯКИХ Є ЧИСЛОВЕ ПОЗНАЧЕННЯ ЛИШЕ ОДНІЄЇ ГРАНИЦІ (МАКСИМАЛЬНОЇ АБО МІНІМАЛЬНОЇ) (ТАБЛ. 5 – ПЕРША І ТРЕТЯ ГРУПА).

РІВНІ ІНТЕРВАЛИ – ЦЕ ТАКІ, ЯКІ МАЮТЬ ОДНАКОВУ ВЕЛИЧИНУ У ВСІХ ГРУПАХ.

НЕРІВНІ ІНТЕРВАЛИ – ЦЕ ТАКІ, ВЕЛИЧИНА ЯКИХ У КОЖНІЙ ГРУПІ РІЗНА.

6 ДАНИХ РОЗПОДІЛИТИ МАГАЗИНИ ЗА РІВНЕМ ВИТРАТ ОБІГУ НА

3 ГРУПИ З РІВНОВЕЛИКИМ ІНТЕРВАЛОМ.
ПРИ ЦЬОМУ МОЖНА КОРИСТУВАТИСЯ ФОРМУЛОЮ:




І - величина інтервалу;

ЙОГО УСПІШНІСТЮ
ТАБЛИЦЯ 6

ОЗНАКИ (40) РОЗМІР ОБЧИСЛЕНОГО РІВНОВЕЛИКОГО ІН-ТЕРВАЛУ, ВИЗНАЧИМО МАКСИМАЛЬНЕ ЗНАЧЕННЯ

ОЗНАКИ В ПЕРШІЙ ГРУПІ (40+3=43) І ЗАНЕСЕМО ЙОГО ДО ТАБЛ. 7

КОЖНА РИСКА ВІДПОВІДАЄ ОДНОМУ СТУДЕНТОВІ

РІВНОВЕЛИКОГО ІНТЕРВАЛУ (43+3=46), ТРЕТЯ ВІД ДРУГОЇ – ТАКОЖ (46+3=49).
РОЗШИФРУВАННЯ

ПОТРІБНЕ ДЛЯ ПОДАЛЬШИХ ОБЧИС-ЛЕНЬ І ПОБУДОВИ АНАЛІТИЧНИХ ГРУПУВАНЬ.
ЯКЩО УСКЛАДНИТИ ЗАВДАННЯ, ЗАПРОПОНУВАВШИ ВИЯВИТИ ЗАЛЕЖНІСТЬ УСПІШНОСТІ СТУДЕНТА ВІД ВІКУ МАТЕРІ, ПОТРІБНО ПОБУДУВАТИ АНАЛІТИЧНЕ ГРУПУВАННЯ. (ТАБЛ. 8).

УСПІШНІСТЬ СТУДЕНТІВ У ЦІЙ СУКУПНОСТІ ЗРОСТАЄ.
ДЛЯ ПОБУДОВИ РІВНОНАПОВНЕНОГО ГРУПУВАННЯ

ПОТРІБНО РАНЖУВАТИ ОДИНИЦІ СУКУПНОСТІ ЗА ГРУПУВАЛЬНОЮ ОЗНАКОЮ ТА ПОДІЛИТИ СУКУПНІСТЬ НА РІВНІ ЧАСТИНИ.

ТИПОВА ЗАДАЧА. УНАСЛІДОК СПОСТЕРЕЖЕННЯ ОДЕРЖА-НО ТАКІ ДАНІ ПРО ВАГУ СТУДЕНТІВ ІІ КУРСУ:

ПОДІЛИТИ СТУДЕНТІВ НА ТРИ ГРУПИ З РІВНОНАПОВ-НЕНИМ ІНТЕРВАЛОМ. РАНЖУЄМО СТУДЕНТІВ ЗА ЇХ ВАГОЮ ТА ЗАЗНАЧИМО ШИФР:

РОЗМІРУ ГРУПУВАЛЬНОЇ ОЗНА-КИ КІЛЬКІСТЬ ОДИНИЦЬ СУКУПНОСТІ ЗМЕНШУЄТЬСЯ, ВИКОРИСТОВУЮТЬ ВИСХІДНІ

ІНТЕРВАЛИ, ЯКЩО ЗБІЛЬ-ШУЄТЬСЯ - НИЗХІДНІ

МАТЕРІАЛАХ СПОСТЕРЕЖЕННЯ, НАЗИВАЄТЬСЯ ПЕР-ВИННИМ.
ВТОРИННИМ НАЗИВАЄТЬСЯ ГРУПУВАННЯ, ВИКОНАНЕ НА ОСНОВІ

ПЕРВИННОГО ГРУПУВАННЯ.
ТИПОВА ЗАДАЧА. НАВЕДЕНО ДАНІ ПЕРВИННОГО ГРУПУ-ВАННЯ РЕСТОРАНІВ ЗА ОБСЯГОМ ТОВАРООБОРОТУ (ТАБЛ. 9).
ВТОРИННЕ ГРУПУВАННЯ ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ ШЛЯХОМ УКРУПНЕННЯ АБО ЗМЕНШЕННЯ ІНТЕРВАЛІВ.
ЯКЩО МЕЖІ ПЕРВИННОГО І ВТОРИННОГО ГРУПУВАНЬ ЗБІГАЮТЬСЯ, ЧАСТОТИ ПІДСУМОВУЮТЬ.
ЯКЩО МЕЖІ НЕ ЗБІГАЮТЬСЯ, ПРОВОДЯТЬ СПЕЦІАЛЬНІ ОБЧИСЛЕННЯ ЗА ФОРМУЛОЮ:

до знову створеної групи;

Хmax – максимальне значення ознаки

у кожній групі вто-ринного групування;

Уmax, Уmіп – відповідно максимальне і мінімальне значення ознаки у відповідній групі первинного групування, між якими вміщується Хmax .

ПІДСУМОВУ-ВАННЯМ КІЛЬКОСТІ РЕСТОРАНІВ ПЕРШОЇ ТА ДРУГОЇ ГРУП ПЕРВИННОГО ГРУПУВАННЯ

(2+6=8).
ДО ДРУГОЇ ГРУПИ ВКЛЮЧЕНО 10 РЕСТОРАНІВ ІЗ ТОВАРО-ОБОРОТОМ 25-30 ТИС. ГРН. ТА ЧАСТИНА РЕСТОРАНІВ ІЗ ГРУПИ 4 З ТОВАРООБЛОРОТОМ 30-35 ТИС. ГРН.
ДЛЯ ТОГО, ЩОБ ВИЗНАЧИТИ, ЯКУ ЧАСТИНУ ІЗ 24 РЕСТОРАНІВ ВКЛЮЧИТИ ДО ЗНОВУ СТВОРЕНОЇ ГРУПИ З ТОВАРО-ОБОРОТОМ 25-31 ТИС. ГРН., ОБЧИСЛИМО КОЕФІЦІЄНТ
К1 = (Хmax – Ymin) : (Ymax – Ymin) = (31-30) : (35-30) = 1/5
ОТЖЕ, 1/5 ВІД 24 РЕСТОРАНІВ (≈ 5) БУДЕ ВКЛЮЧЕНО ДО ДРУГОЇ ГРУПИ, А РЕШТА (24-5)=19 РЕСТОРАНІВ ВКЛЮЧЕНО ДО ТРЕТЬОЇ ГРУПИ ІЗ ТОВАРООБОРОТОМ 31-37 ТИС. ГРН. ДО ЦІЄЇ Ж ГРУПИ БУДЕ ВКЛЮЧЕНО І ЧАСТИНУ РЕСТОРАНІВ ІЗ П’ЯТОЇ ГРУПИ ІЗ ТОВАРООБОРОТОМ 35-40 ТИС. ГРН. ЩОБ ВИЗНАЧИТИ, ЯКУ ЧАСТИНУ ІЗ 16 РЕСТОРАНІВ П’ЯТОЇ ГРУПИ ВКЛЮЧИТИ ДО ЗНОВУ СТВОРЕНОЇ ГРУПИ З ТОВАРО-ОБОРОТОМ 31-37 ТИС. ГРН., ОБЧИСЛИМО КОЕФІЦІЄНТ
К2 = (37-35) : (40-35) = 2/5 ТА К3 = (43-40) : (45-40) = 3/5
ОТЖЕ, 2/5 ВІД 16 РЕСТОРАНІВ (≈ 6) БУДЕ ВКЛЮЧЕНО ДО ТРЕТЬОЇ ГРУПИ ВТОРИННОГО ГРУПУВАННЯ, А РЕШТА (16-6) 10 РЕСТОРАНІВ – ДО ЧЕТВЕРТОЇ ГРУПИ І ТАК ДО КІНЦЯ.

ІНШИХ, ДАЮТЬ ЗАКІН-ЧЕНУ ЧИСЛОВУ ХАРАКТЕРИСТИКУ ПЕВНІЙ СУКУПНОСТІ СУСПІЛЬНИХ ЯВИЩ.
СТАТИСТИЧНОЮ

ТАБЛИЦЕЮ НАЗИВАЄТЬСЯ ФОРМА РАЦІОНАЛЬНОГО І ЗВ’ЯЗНОГО ВИКЛАДУ УЗАГАЛЬНЮЮЧИХ ЧИСЛОВИХ ПОКАЗНИКІВ, ЯКІ ХАРАКТЕРИЗУЮТЬ РІЗНІ СУСПІЛЬНІ ПРОЦЕСИ І ЯВИЩА.
ОБОВ’ЯЗКОВІ АТРИБУТИ СТАТИСТИЧНОЇ ТАБЛИЦІ:
ЗАГАЛЬНИЙ ЗАГОЛОВОК, ЩО ВИЗНАЧАЄ ЗМІСТ ТАБЛИЦІ;
ВНУТРІШНІ ЗАГОЛОВКИ;
ПІДМЕТ (ТЕ, ПРО ЩО ГОВОРИТЬСЯ В ТАБЛИЦІ);
ПРИСУДОК (СКЛАДАЄТЬСЯ З ЧИСЛОВИХ ПОКАЗНИКІВ, ЩО ХАРАКТЕРИЗУЮТЬ ПІДМЕТ. РОЗМІЩУЮТЬ У ВЕРТИКАЛЬНИХ ГРАФАХ ПРАВОЇ ЧАСТИНИ ТАБЛИЦІ);
ІНОДІ – ПРИМІТКИ ДО ТАБЛИЦІ.
КОЖНА СТАТИСТИЧНА ТАБЛИЦЯ МАЄ ГОРИЗОНТАЛЬНІ РЯДКИ ТА ВЕРТИКАЛЬНІ ГРАФИ (КОЛОНКИ, СТОВПЧИКИ).
СУКУПНІСТЬ ГОРИЗОНТАЛЬНИХ РЯДКІВ І ВЕРТИКАЛЬНИХ ГРАФ, А ТАКОЖ ВІДПОВІДНИХ ЗАГОЛОВКІВ БЕЗ ЧИСЛОВИХ ДАНИХ УТВОРЮЮТЬ МАКЕТ ТАБЛИЦІ.
ЗА ЗАГАЛЬНОЮ КІЛЬКІСТЮ КЛІТИНОК, ЗАПОВНЕНИХ ЧИСЛА-МИ, ВИЗНАЧАЄТЬСЯ РОЗМІР ТАБЛИЦІ, ЯКИЙ ОБЧИСЛЮЄТЬ-СЯ ШЛЯХОМ МНОЖЕННЯ КІЛЬКОСТІ РЯДКІВ НА КІЛЬКІСТЬ ГРАФ.

НАЗИВАЮТЬ ТАБЛИЦЮ, ПІДМЕТ ЯКОЇ МІСТИТЬ ПЕРЕ-ЛІК ОБ’ЄКТІВ БЕЗ ГРУПУВАННЯ

ЇХ ЗА БУДЬ-ЯКОЮ ОЗНАКОЮ.

ГРУПОВОЮ НАЗИВАЄТЬСЯ ТАБЛИЦЯ, ПІДМЕТ ЯКОЇ РОЗБИТО НА ГРУПИ ЗА ЯКОЮСЬ ОДНІЄЮ ОЗНАКОЮ.

КОМБІНАЦІЙНОЮ НАЗИВАЮТЬ ТАБЛИЦЮ, ПІДМЕТ ЯКОЇ МАЄ ГРУ-ПУВАННЯ ЗА ДВОМА І БІЛЬШЕ ОЗНАКАМИ, ПОВ’ЯЗАНИМИ МІЖ СОБОЮ.

ПРАВИЛА СКЛАДАННЯ СТАТИСТИЧНИХ ТАБЛИЦЬ:

КОЖНА ТАБЛИЦЯ ПОВИННА МАТИ ЗАГАЛЬНУ НАЗВУ, ЯКА РОЗМІЩУЄТЬСЯ НАД ТАБЛИЦЕЮ. ЗАГОЛОВОК ПОВИНЕН БУТИ ТОЧНИМ, КОРОТКИМ І ВИРАЗНИМ.
ЗАГОЛОВОК МАЄ ВІДОБРАЖАТИ:ЧІТКЕ ВИЗНАЧЕННЯ ЗМІСТУ ТАБЛИЦІ; ОБ’ЄКТ ДОСЛІДЖЕННЯ; ОБМЕЖЕННЯ ОБ’ЄКТА В ПРОСТОРІ І ЧАСІ; ІНОДІ ОДИНИЦІ ВИМІРУ.
КОЖНИЙ РЯДОК І ГРАФА ПОВИННІ МАТИ НАЗВУ.
ТАБЛИЦЯ МАЄ БУТИ НЕВЕЛИКОЮ ЗА РОЗМІРОМ.
РЯДКИ В ПІДМЕТІ І ГРАФИ В ПРИСУДКУ ПОВИННІ НУМЕРУВА-ТИСЯ. РЯДКИ – ЦИФРАМИ, КОЛОНКИ – ЛІТЕРАМИ.

(-) ТИРЕ;
ВІДСУТНІСТЬ ДАНИХ (…), ТРИ КРАПКИ, АБО “НЕМА ВІДОМ.”;
ЯКЩО

ДАНІ Є, АЛЕ ЇХ ЧИСЛОВІ ЗНАЧЕННЯ МЕНШІ ЗА ПРИЙНЯТИЙ У ГРАФІ СТУПІНЬ ТОЧНОСТІ ОБЧИСЛЕН-НЯ, ЗАПИСУЮТЬ 0,0 АБО 0,00.
АБСОЛЮТНІ ДАНІ В МЕЖАХ ОДНІЄЇ ГРАФИ ПОВИННІ БУТИ ОКРУГЛЕНІ З ОДНАКОВИМ СТУПЕНЕМ ТОЧНОС-ТІ.
У ТАБЛИЦІ СПОЧАТКУ РОЗМІЩУЮТЬСЯ СКЛАДОВІ ЧАСТИНИ, А ПОТІМ ПІДСУМОК (ВСЬОГО). ВСЬОГО – ОСТАТОЧНИЙ РЕЗУЛЬТАТ. РАЗОМ – ПРОМІЖНИЙ.
ТАБЛИЦІ ПОВИННІ БУТИ ЗАМКНЕНИМИ, ТОБТО МАТИ ПІДСУМКОВІ РЕЗУЛЬТАТИ. ПІДСУМКОВИЙ РЯДОК ВИДІЛЯЄТЬСЯ ВІД ОСНОВНОГО ТЕКСТУ ТАБЛИЦІ (ПОД-ВІЙНОЮ ЛІНІЄЮ, БІЛЬШОЮ ВЕЛИЧИНОЮ ІНТЕРВАЛУ, ШРИФТОМ, КОЛЬОРОМ).

НА 01.01. 2007 Р. (ПРОСТА ТАБЛИЦЯ)
8,8
ШВЕЦІЯ
13,2
СЛОВАЧЧИНА
15,3
ПОЛЬЩА
8,3
ФРАНЦІЯ
8,3
ІСПАНІЯ
8,1
НІМЕЧЧИНА
7,1
ПОРТУГАЛІЯ
6,8
ЧЕХІЯ
6,4
УКРАЇНА
РІВЕНЬ

БЕЗРОБІТТЯ, %

КРАЇНА

І МАТЕРІАЛЬНИЙ АНАЛІЗ.

СТРУКТУРНИЙ АНАЛІЗ – ЦЕ АНАЛІЗ ПОБУДОВИ ТАБЛИЦІ.

ПРИ ЦЬОМУ ВИВЧАЮТЬ ТАКІ ПИТАННЯ:
ЯКЕ СУСПІЛЬНЕ ЯВИЩЕ ПОДАНО В ТАБЛИЦІ;
ЯКИМИ ОЗНАКАМИ ЙОГО ХАРАКТЕРИЗУЮТЬ;
ЯКІ ОЗНАКИ ПОКЛАДЕНО В ОСНОВУ ГРУПУВАННЯ;
ЩО УТВОРЮЄ ПРИСУДОК;
ВИД ТАБЛИЦІ ТА ІН.

МАТЕРІАЛЬНИЙ АНАЛІЗ – ЦЕ РОЗЧЛЕНУВАННЯ ЗМІСТУ ТАБЛИЦІ НА ЧАСТИНИ. У ПРОЦЕСІ МАТЕРІАЛЬНОГО АНАЛІЗУ ПОТРІБ-НО ВИКОНАТИ ТАКІ ДІЇ:
ВИВЧИТИ ОКРЕМІ ГРУПИ ПІДМЕТА;
ВИВЧИТИ ОКРЕМІ ГРУПИ ПРИСУДКА;
ЗІСТАВИТИ ДАНІ РІЗНИХ СУКУПНОСТЕЙ;
ВИЗНАЧИТИ НАЯВНІСТЬ І ХАРАКТЕР ЗАЛЕЖНОСТІ МІЖ ОКРЕМИМИ ОЗНАКАМИ;
ДАТИ УЗАГАЛЬНЮВАЛЬНІ ВИСНОВКИ ПРО ОКРЕМІ ГРУПИ ТА ПРО ВЕСЬ ОБ’ЄКТ.

ЦЕ НАОЧНЕ ЗОБРАЖЕННЯ СТАТИСТИЧНИХ ВЕЛИЧИН І ЇХ СПІВВІДНОШЕНЬ ЗА

ДОПОМОГОЮ ГЕОМЕТРИЧНИХ ФІГУР І ЛІНІЙ (ДІАГРАМ) АБО ГРАФІЧНИХ КАРТОСХЕМ (КАРТОГРАМ І КАРТОДІАГРАМ).
ЗА ДОПОМОГОЮ ГРАФІКІВ ВИЗНАЧАЮТЬ ТАКІ ПОКАЗНИКИ:
СТРУКТУРУ, ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК І ДИНАМІКУ ЯВИЩ;
СТУПІНЬ ВИКОНАННЯ ПЛАНУ;
ГЕОГРАФІЧНЕ РОЗМІЩЕННЯ ЯВИЩ.
СТАТИСТИЧНИЙ ГРАФІК – ЦЕ СПОСІБ НАОЧНОГО ПОДАННЯ СТАТИСТИЧНИХ ДАНИХ ЗА ДОПОМОГОЮ ГЕОМЕТРИЧНИХ ФІГУР ТА ІНШИМИ ГРАФІЧНИМИ ЗАСОБАМИ З МЕТОЮ ЇХ УЗАГАЛЬНЕННЯ Й АНАЛІЗУ.
ВЛАСТИВОСТІ СТАТИСТИЧНИХ ГРАФІКІВ:
НАОЧНІСТЬ.
СИНОПТИЧНІСТЬ. ЦЕ ОЗНАЧАЄ, ЩО МОЖНА ОДНИМ ПО-ГЛЯДОМ ОСЯГНУТИ ВСЮ СУКУПНІСТЬ НАВЕДЕНИХ НА НИХ СТАТИСТИЧНИХ ДАНИХ, ОДРАЗУ ПОМІТИТИ В НИХ СПІЛЬ-НЕ ЧИ ВІДМІННЕ Й НА ЦІЙ ОСНОВІ СКЛАСТИ ЗАГАЛЬНУ КАРТИНУ ПРО ДОСЛІДЖУВАНЕ ЯВИЩЕ.

ГРАФІЧНЕ ЗОБРАЖЕННЯ.

ГРАФІЧНИЙ ОБРАЗ. СУКУПНІСТЬ ГРАФІЧНИХ ЗНАКІВ, ЗА ДОПОМОГОЮ ЯКИХ

ВІДОБРАЖЕНО СТАТИСТИЧНІ ВЕЛИЧИНИ (КРАПКИ, ВІДРІЗКИ ПРЯМИХ ЛІНІЙ, КВАДРАТИ, КОЛА, ПРЯМО-КУТНИКИ ТОЩО, А ТАКОЖ ЗНАКИ – СИМВОЛИ У ВИГЛЯДІ СИЛУЕТІВ АБО МАЛЮНКІВ).

МАСШТАБНІ ОРІЄНТИРИ – ЦЕ МАСШТАБ, МАСШТАБНА ШКАЛА ТА МАСШТАБНІ ЗНАКИ, ЗАСТОСОВАНІ ДЛЯ АДЕКВАТНОГО ВІДОБРАЖЕННЯ НА ГРАФІКУ СТАТИСТИЧНИХ ВЕЛИЧИН.

КЛАСИФІКАЦІЯ СТАТИСТИЧНИХ ГРАФІКІВ

ЗА ЗАГАЛЬНИМ ПРИЗНАЧЕННЯМ – АНАЛІТИЧНІ, ІЛЮСТРАТИВНІ Й ІНФОРМАЦІЙНІ.

ЗА ЗАСОБАМИ ПОБУДОВИ – ДІАГРАМИ, КАРТОДІАГРАМИ ТА КАРТОГРАМИ.

ІНФОР-МАЦІЮ ПОДАНО ЗА ДОПОМОГОЮ РІЗНИХ ГЕОМЕТРИЧНИХ ФІГУР І ЛІНІЙ.

ЗА ЗАСОБАМИ ПОБУДОВИ РОЗРІЗНЯЮТЬ ЛІНІЙНІ, ПЛОЩИННІ ТА ФІГУРНІ ДІАГРАМИ.
ЛІНІЙНІ ДІАГРАМИ ЗАСТОСОВУЮТЬ ДЛЯ ОЦІНКИ ЗМІНИ ЯВИЩ ІЗ ЧАСОМ; ОЦІНКИ ВИКОНАННЯ ПЛАНОВИХ ЗАВДАНЬ; ОЦІНКИ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКУ МІЖ ЯВИЩАМИ.

РИС. 1. ЗМІНА РЕАЛЬНОГО ВВП УКРАЇНИ, %

ЗОБРАЖУЮТЬ ГЕОМЕТРИЧНИМИ ФІГУРАМИ (ПРЯМОКУТНИКАМИ, КВАДРАТАМИ, КРУГАМИ ТОЩО) РІЗНОЇ ПЛОЩИНИ.
ПРЯМОКУТНІ

ДІАГРАМИ ЗАСТОСОВУЮТЬ ТОДІ, КОЛИ ПОТРІБНО ПОРІВНЯТИ ТРИ ВЗАЄМОПОВ’ЯЗАНІ ПОКАЗНИКИ, ОДИН З ЯКИХ ДОРІВНЮЄ ДОБУТКУ ДВОХ ІНШИХ, І ПОКАЗАТИ РОЛЬ КОЖНОГО З НИХ У ФОРМУВАННІ ПЕРШОЇ ВЕЛИЧИНИ.
КВАДРАТНІ ДІАГРАМИ ВИКОРИСТОВУЮТЬ ДЛЯ ПОРІВНЯЛЬНОГО АНАЛІЗУ. ДЛЯ ЇХ ПОБУДОВИ СЛІД ДОБУТИ КВАДРАТНІ КОРЕНІ ЗІ ЗІСТАВЛЮВАНИХ ВЕЛИЧИН.
СТОВПЧИКОВІ ДІАГРАМИ ЗОБРАЖУЮТЬ СТАТИСТИЧНІ ВЕЛИЧИНИ У ВИГЛЯДІ ПРЯМОКУТНИКІВ (СТОВПЧИКІВ) З ОДНАКОВОЮ ОСНОВОЮ, РОЗМІЩЕНИХ ВЕРТИКАЛЬНО ПОРУЧ АБО НА ОДНА-КОВІЙ ВІДСТАНІ ОДИН ВІД ОДНОГО. ВИСОТА СТОВПЧИКА ПРО-ПОРЦІЙНА ОБСЯГАМ ЗОБРАЖУВАНИХ ЯВИЩ. ЇХ ВИКОРИС-ТОВУЮТЬ ДЛЯ АНАЛІЗУ ДИНАМІКИ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ ЯВИЩ, ОЦІНКИ ВИКОНАНОГО ПЛАНУ ТА ХАРАКТЕРИСТИКИ ВАРІАЦІЇ В РЯДАХ РОЗПОДІЛУ, А ТАКОЖ ДЛЯ ПРОСТОРОВИХ ЗІС-ТАВЛЕНЬ: ПОРІВНЯННЯ ЗА ТЕРИТОРІЯМИ, КРАЇНАМИ, ФІРМА-МИ, ВИДАМИ ПРОДУКЦІЇ.
СТРІЧКОВУ ДІАГРАМУ, НА ВІДМІНУ ВІД СТОВПЧИКОВОЇ, РОЗМІЩУ-ЮТЬ НЕ ВЕРТИКАЛЬНО, А ГОРИЗОНТАЛЬНО.
СЕКТОРНІ ДІАГРАМИ ВИКОРИСТОВУЮТЬ ДЛЯ ХАРАКТЕРИСТИКИ СТРУКТУРИ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ ЯВИЩ.
ФІГУРНА ДІАГРАМА – ЦЕ ГРАФІЧНЕ ЗОБРАЖЕННЯ У ВИГЛЯДІ МАЛЮНКІВ, СИЛУЕТІВ, ФІГУР, ЯКІ ВІДПОВІДАЮТЬ ЗМІСТУ СТАТИСТИЧНИХ ДАНИХ.

1 ОСОБУ В УКРАЇНІ
(СТОВПЧИКОВА ДІАГРАМА)