Презентация на тему Тема: “Страхування і страховий ринок”

сфері страхування.
4. Страховий ринок.

Петровська І.О., Клиновий Д.В. Фінанси. Навчальний посібник.-К.:ЦУЛ.-

2002.-300с. ст. 169-171

замкнутих перерозподільних відносин між його учасниками з приводу формування

цільового страхового фонду і його використання для відшкодування збитків, заподіяних за непередбачених несприятливих обставин, а також для надання матеріальної допомоги громадянам у разі настання певних подій у їх житті.

інтересам держави, суб’єктів господарювання і населення. Воно значною мірою

звільняє бюджет від тягара витрат на відшкодування збитків, що мають місце внаслідок руйнівних природних катаклізмів, техногенних катастроф, епідемій та інших нещасних випадків, захищає підприємців від майнових і комерційних витрат, забезпечує підтримку рівня життя громадян.

яка діє на підставі відповідної ліцензії, беручи на себе

зобов’язання щодо створення колективного страхового фонду і виплати з нього страхового відшкодування.

Страхувальник — юридична чи фізична особа, яка на підставі відповідної угоди зі страховиком сплачує страхові внески до страхового фонду.

Застрахований — юридична чи фізична особа, якій належить страхове відшкодування при настанні страхового випадку.

Отримувач страхового відшкодування виділяється в тих випадках, коли його не може отримати застрахований.

осіб
юридич-
них осіб
життя
здоров”я
працездат-ність
працевлаштува-ння
на авто-транспорті
Професіона-льної відпові-дальності
підпри-ємниць-ких
фінансо-вих
Ф О Р М И
ОБОВ’ЯЗКОВЕ

ДОБРОВІЛЬНЕ

В
И
Д
И

фізичних осіб:
 Конструктивні елементи приміщень, будівель та споруд
 Зовнішні

інженерні комунікації та обладнання
Внутрішнє інженерне обладнання та комунікації
Оздоблення та обладнання будівель та споруд
Конструктивні споруди, що знаходяться на земельних ділянках, відведених для Страхувальника

оргтехніка
Меблі та офісне обладнання
Побутова техніка
Товарні та матеріальні запаси (готова

продукція, сировина)
Транспортні засоби
інше

ІІІ. Додатково можуть бути застрахованими наступні витрати:

Витрати, здійснені для запобігання настання страхового випадку та зменшення розміру збитків

Витрати, здійснені для рятування майна

ушкодження чи інший розлад здоров’я Застрахованої особи, внаслідок нещасного

випадку, що мав місце в період дії Договору страхування.
- Смерть Застрахованої особи внаслідок нещасного випадку, що мала місце в період дії Договору страхування.

її постійної чи тимчасової втрати.
Страхування працевлаштування здійснюється на випадок

безробіття.
Соціальне страхування має обов’язковий і добровільний характер.
В обов’язковому порядку воно здійснюється через загальнодержавні цільові фонди: пенсійний, соціального страхування, страхування на випадок безробіття.

за завдані збитки третім особам.
Найпоширеніший вид:
Страхування громадської

відповідальності водіїв автотранспортних засобів.
Професіональна відповідальність для осіб окремих професій, які своїми діями чи неналежним виконанням своїх обов’язків можуть спричинити збитки своїм клієнтам.

здійсненні певних господарських і фінансових операцій, які є ризикованими.

Це ризики, пов’язані з кредитними і заставними операціями, з біржовими угодами, депозитними вкладами юридичних і фізичних осіб, втратами від коливання валютних курсів тощо.

Функції страхування:
Ризикова функція - оскільки страховий ризик

як імовірність збитків безпосередньо пов’язаний з основним призначенням страхування — надання грошової допомоги постраждалим господарствам або громадянам. Саме в рамках ризикової функції відбувається перерозподіл грошових коштів серед учасників страхування у зв’язку з наслідками страхових подій.

на зменшення наслідків страхового ризику.
Нагромаджувальна (зберігальна) функція –

дозволяє реалізувати збережені страховиком фінансові ресурси при страхуванні на дожиття до визначеної страхової події (до досягнення повноліття, весілля і т.п.).
Відповідно до вимоги контрольної функції здійснюється фінансовий контроль за правильним проведенням страхових операцій. Суворо контролює цільове використання фінансових ресурсів.

включають:
страхові платежі;
виплату страхового відшкодування;
перестрахування;
розміщення тимчасово вільних коштів на фінансовому

ринку;
отримання доходів від розміщення коштів на фінансовому ринку.

страхових платежів здійснюється на основі страхових тарифів- розміру плати

з одиниці страхової суми.
Страховий тариф (брутто-ставка)
нетто-ставка навантаження
Нетто-ставка відображає ту частину тарифу, яка призначена для виплати страхового відшкодування. Вона залежить від загальних розмірів страхового відшкодування та кількості страхувальників, охоплених цим видом страхування.
Навантаження відображає витрати страховика, пов’язані з проведенням страхування, та його прибуток.  

отримувачу) повної чи часткової суми збитків.
Розмір страхового відшкодування

залежить від двох чинників — страхової суми і страхового збитку.

Страхова сума — це сума, на яку застрахований об’єкт страхування, або розмір максимальної відповідальності страховика за договором у разі настання страхового випадку.

Страховий збиток являє собою вартісну оцінку заподіяних застрахованому втрат.

відповідальності:
За повної відповідальності страховика страхове відшкодування виплачується в розмірі

заподіяних збитків, але не більше страхової суми.

За пропорційної системи відповідальність розподіляється між страховиком і застрахованим у пропорції, яка відображає співвідношення між страховою сумою і вартісною оцінкою об’єкта страхування.

передання договору страхування здійсню-ється після отримання перестраху-вальником страхових платежів,

які він і передає перестраховику. Якщо передається договір, з якого ще не надійшли страхові платежі, то їх внесення страхувальником буде здійснюватись одразу на адресу перестраховика.

тимчасово вільних коштів страхових фондів і отримання від цього

доходів.

Отримані доходи розподіляються на дві частини. Одна формує доходи страхових компаній і становить певну частину їхнього прибутку.
Друга частина спрямовується безпосередньо на формування страхових фондів. Вона характеризує здешевлення страхування для страхувальників за рахунок використання їхніх коштів (страхових платежів) на фінансовому ринку. Це важлива складова раціонального й ефективного використання фінансових ресурсів країни в цілому.

регулюються відповідними угодами між страховиком і страхувальником, які мають

юридичну силу.
Документ, що засвідчує факт страхування, називається страховим полісом (свідоцтвом).
Він видається страховиком після сплати страхового внеску (разового чи першого). У страховому полісі вказуються об’єкт і вид страхування, строки дії договору і страхові випадки.

в двох аспектах.
По-перше, страховий ринок — це особлива сфера

грошових відносин, де об’єктом купівлі-продажу є специфічна послуга — страховий захист і де формується її пропонування і попит на неї.
По-друге, страховий ринок являє собою складну інтегровану систему страхових і перестрахових організацій (страховиків), що здійснюють страхову діяльність.
Об’єднавши ці два підходи, можна визначити:
страховий ринок як сукупність страхових компаній і послуг, що ними надаються.

організацій з надання страхових послуг, залучення страхувальників і мобілізації

грошових коштів у страхові фонди;
свобода вибору для страхувальників умов надання страхових послуг, форм і об’єктів страхового захисту;
надійності і гарантії страхового захисту.

надають страхові послуги;
страхувальники (фізичні і юридичні особи

і держава);
посередниками в проведенні страхування виступають страхові агенти і страхові брокери (брокерські фірми).

укладають угоди страхування зі страхувальниками від імені страховика. Страховими

агентами в деяких випадках можуть бути юридичні особи. Це транспортні підприємства, котрі здійснюють обов’язкове особисте страхування від нещасних випадків на транспорті, нотаріальні контори, банки, які поряд із послугами з основної діяльності можуть укладати договори страхування. Взаємовідносини страхових агентів — юридичних осіб зі страховиками регулюються відповідними угодами.
Генеральні страхові агенти — це фізичні особи, уповноважені одним або кількома страховиками у тому чи іншому адміністративно-територіальному регіоні.
Вони мають право наймати на роботу страхових агентів, яким виділяється зона обслуговування й види страхування, які вони можуть здійснювати.

від імені страхувальника, добираючи йому найвигідніші умови і надійні

страхові компанії. Вони можуть надавати консультаційні послуги і страховикам. За свою роботу страховий брокер отримує винагороду у формі комісійних виплат.

товариства;
товариства взаємного страхування;
страховий пул - добровiльне об'єднання

страхових компанiй, що створюється на основі угоди між ними в цілях забезпечення економічної стабільності страхових операцій;
концерн — об’єднання підприємств, включаючи страхове товариство, що здійснюють сумісну діяльність;
господарські асоціації — договірні об’єднання підприємств та страхової компанії, утворені для сумісного здійснення однієї чи кількох функцій;

страхових компаній для розв’язання конкретних завдань, реалізації великих цільових

програм та проектів;

спеціалізовані консалтингові фірми (компанії) страхових експертів.

це наявність потенційних страхувальників з певного виду страхування.
Страхове

поле визначає потенційні масштаби страхування.
Страховий портфель являє собою сукупність укладених певною компанією угод як з окремого виду страхування, так і з усіх видів.
Мета страхової компанії— сформувати якомога більший страховий портфель, адже це збільшує доходи і здешевлює страхування.

ринок залежно від масштабів попиту і пропозиції на страхові

послуги можна поділити на:
Місцевий (регіональний) страховий ринок — це, як правило, обмежений певною територією та вузькоспеціалізований ринок страхових послуг.
Його функціонування забезпечує потреби конкретного регіону у страховому захисті.
Національний (внутрішній) страховий ринок покликаний задовольняти економічні потреби та реалізувати економічні інтереси страховиків та страхувальників у межах національної економіки.

у страховому захисті страхувальників усього світу.

страхування в Україні поділяється на такі сегменти:

страхування життя;
страхування від

нещасних випадків;
страхування додаткової пенсії;
медичне страхування.

культур;
страхування домашнього майна громадян;
страхування транспортних засобів та ін.