Презентация на тему Українські Карпати

Східні Карпати та Внутрішні Східні Карпати) наЗаході України.
Довжина їх від верхів'їв Сяну до

витоків Сучави становить 280 км, ширина понад 100 км. Займають територію Закарпатської, частково Львівської,Івано-Франківської та Чернівецької областей. Площа понад 24 тис. км². Гірські хребти, розділені поздовжніми улоговинами та розмежовані глибокими поперечними долинами, простягаються, переважно, з північного заходу на південний схід.

біля підніжжя гір до 500—800 м у міжгірних улоговинах

та 1500—2000 м вздовж основних хребтів.
Усі найвищі вершини — Говерла (2061 м — найвища точка України), Бребенескул (2032 м), Піп Іван Чорногорський (2028 м), Петрос (2020 м), Гутин Томнатик (2016 м), Ребра (2001 м) — зосереджені на масиві Чорногора.

представлені андезитами, базальтами та їхніми туфами.

одиниць, що створюють високогірний, середньогірний, низькогірний та передгірський яруси.

До високогірного ярусу належать давньольодовиково-високополонинські флішеві гірські ландшафти з максимумом відносних перевищень до 1500 м (масиви Чорногора, Свидівець та ін.) в осьовій частині гір. Другим видом гірських ландшафтів цього ярусу є давньольодовиково-високополонинські кристалічні (Мармароський масив, Чивчини).

середньогірний ярус. Ландшафти середньогірно-полонинські (перевищення до 1300 м) представлені

масивами Полонинського хребта (Рівна, Полонина Боржава, Красна). Потужне зовнішнє пасмо — середньогірно-скибові ландшафти (перевищення до 1000 м), найтиповіше виражені в Бескидах, Покутсько-Буковинських горах. Вздовж південного краю Українських Карпат простягаються середньогірно-давньовулканічні ландшафти Вулканічних Карпат (Маковиця, Синяк, Великий Діл,Тупий).

Українських Карпат. Клімат помірно континентальний, теплий, з циклонічними та антициклонічнимивторгненнями атлантичного повітря. Температура

найтеплішого місця (липень) у передгір'ях +18…+20°C, у високогірному ярусі +8…+10°C, найхолоднішого (січень) — відповідно −3…−6°C і −8…−9°C.

і влітку, снігу — взимку. Кількість опадів від 500—800 мм у передгір'ях

і до 1600—2000 мм на найвищих хребтах. Весною сніг доволі таки довго лежить на округлих вершинах гір.

(до 1,5 км/км²) гідрографічна мережа — численні витоки Тиси, Дністра іПруту. Вони належать до

річок мішаного живлення з переважанням дощового. Режим паводковий протягом усього року. Після дощів і танення снігу вода потоками збігає з гір у долини й часто спричиняє повені. В давньольодовиково-високополонинських ландшафтах збереглися невеликі досить глибокі карові озера (Бребенескул, Верхнє, Несамовите, Ворожеське, Апшинець та інші). Найбільшим з озер обвального типу є Синевир. Трапляються залишки штучних водойм — гатей.

досить чітко виражена.
Біля підніжжя на низькогір'ях та горбогір'ях, на схилах гір, росте листяний

ліс. Його утворюють осередки первинних дубових лісів, які доповнюють граб, липа, клен, бук.
Вище з'являються хвойні дерева — ялиця і ялина європейська (смерека). З листяних переважає бук. Ліс стає мішаним. Підлісок листяного і мішаного лісів утворюють кущімалини, ліщини, ожини, шипшини. На узліссях і галявинах ростуть трав'янисті рослини, більшість з них лікарські. Під деревами багато грибів: білих, підберезовиків,підосичників, маслюків, опеньків. Гірсько-лісові буроземи на схилах середньогірно-полонинських та давньовулканічних ландшафтів.

комплексу. Зустрічаються олень благородний, заєць, лисиця, вовк, ведмідь бурий, кіт лісовий, рись, куниця,видра, дика свиня, борсук, білка. Серед ендеміків: білка карпатська, полівка

снігова. З птахів — тетерук, орябок, дятел строкатий і чорний, синиця чорна і чубата, лелека чорний, орел, беркут, шишкар ялиновий, змієїд, багато співочих перелітних птахів.