Презентация на тему Володимир Винниченко1880-1951

по кожнім оповіданні запитати добродія.

І.Франко

діяч, визначний письменник, голова Генерального Секретаріату за часів Центральної

Ради, Голова Директорії (1918-1919).
Народився Володимир Винниченко в с. Веселий Кут Єлисаветградського повіту Херсонської губернії (нині Кіровоградська область). В школі хлопець привернув до себе увагу вчителів своїми неабиякими здібностями. Ця обставина примусила батьків подбати про продовження освіти своєї дитини. Незважаючи на скрутне матеріальне становище родини, по закінченні початкової школи Володимира віддали до Єлисаветградської гімназії. Після її закінчення вступив до юридичного факультету Університету Святого Володимира.

українському національному русі., належав до членів київської громади, став

одним із засновників революційної української партії. За свою політичну діяльність В. Винниченко був виключений з університету без права навчання у будь-якому іншому навчальному закладі. Однак ця обставина не вплинула на бажання В. Винниченка продовжити займатися політикою. У 1904 році він вже брав участь у створенні Української соціал-демократичної робітничої партії, входив до складу центральних органів партії, редагував друкований орган «Боротьба». Протягом 1906 – 1914 рр. В .Винниченко, постійно переслідуваний поліцією, був змушений періодично жити в еміграції.

Києва. З березня того ж року перебував на посаді

заступника голови Української Центральної Ради, а згодом – заступника голови Малої Ради. В червні 1917 р. В.Винниченка призначили головою першого українського уряду – Генерального Секретаріату УЦР з одночасним виконанням обов’язків генерального секретаря внутрішніх справ. Він був автором та співавтором усіх головних законодавчих актів УЦР, у тому числі 4-х Універсалів Центральної Ради. На початку 1918 р. під тиском міжпартійних розбіжностей В. Винниченко подав у відставку з посади Голови Ради народних міністрів УНР та відійшов від державної діяльності. З 14 листопада 1918 – лютий 1919 р. В. Винниченко очолив Директорію
Потім вийшов з її складу та виїхав
за кордон.

більшовицьким урядом України, але з часом пересвідчився у неможливості

подібної співпраці і знову відбув за межі республіки. Протягом 1919-1920 рр. В. Винниченко написав 3-томний мемуарно-публіцистичний твір «Відродження нації», де виклав власні погляди на українську революціюВинниченко-політик ніколи не прагнув власного підвищення, він намагався підпорядкувати своє «Я» суспільним потребам. З кінця 20-х років ХХ ст. В. Винниченко жив у Франції. Під час гітлеровської окупації цієї країни, був ув’язнений до концтабора. Помер В.Винниченко 6 березня 1951 року. Його прах покоїться на цвинтарі с. Мужен Франція. Літературна спадщина Володимира Винниченка становить золотий фонд української літератури.

виняткова. Він – романіст, драматург, публіцист, поет. У центрі

його художніх пошуків була завжди Україна та болючі проблеми української нації. Із суворих реалістичних деталей В. Винниченко будує оповідання про життя дітей, правдиво віддзеркалюючи у них життя дорослих з його несправедливістю, різкими соціальними контрастами, злом і брехнею. Оповідання В. Винниченка уже на початку XX ст. перекладали багатьма мовами. Такі як: «Ой, випила, вихилила» «Та немає гірш нікому» «За Сибіром сонце сходить» «Гей, не спиться»

Кумедія з Костем

Федько-халамидник

1870 року
б – 1921 року
в

– 1880 року
2) Народився в :
а – с. Веселий Кут
б – Чернігові
в – с. Моринці
3) Після закінчення гімназії вступив до:
а – Університету Святого Володимира
б – Київского Університету мистецтва
в – Подільского Університету