Презентация на тему Жан Ніколя́ Артю́р Рембо́

однако жизнь, принадлежащая мне, не очень весома, она взлетает

и кружит вдалеке от активного действия, столь дорогого современному миру.

Артюр Рембо, "Одно лето в аду"

в провінційному містечку Шарлевіль
Змалку Артюр подарував батькам неабиякі

надії: був богобоязливим, слухняним, блискуче вчився

З шести-семи років Артюр почав писати прозою, а потім віршами

У п'ятнадцять років написав вірш "Сенсація", опублікований без відома автора в одному з паризьких журналів на початку 1869 р

Віршами "Офелія", "Бал повішених", "Зло", "Сплячий у долині" поет заявив про себе як символіст

В.Гюго, високо оцінивши його талант, назвав Рембо "дитям Шекспіра".

аби «особисто» допомогти поваленню імперії
Рембо розробляє свою теорію «поета-ясновидця»,

яку ілюструє такими блискучими поезіями, як «П’яний корабель» та «Голосівки»

У вересні 1871 року припадає його зустріч з П. Верленом та переїзд до Парижа

Завершиться їхнє товаришування тим, що під час суперечки Верлен випадково прострелить Рембо руку і на два роки потрапить до в’язниці

у пеклі», який став підсумком його поетичної творчості
Того ж

року Рембо повертається до Шарлевіля, де працює на фермі матері

У 80-ті роки Рембо залишив поезію, його охопила творча криза

У 1880 році він переїхав до Східної Африки

На батьківщину до матері він повернувся вже смертельно хворим

У 37-річному віці йому ампутували ногу

10 листопада 1891 р. Артюр Рембо помер від саркоми

Упродовж 1872—1873 рр. Рембо створив поезії, що увійшли до збірки «Останні вірші» (1872)

творчість, гарячкова і відчайдушна, трагічна і енергійна, схвилювала сучасників

і нащадків. "Ангелом і демоном" назвав письменника Поль Верлен, захоплюючись "стрімким польотом його поетичної фантазії, що ширяла в різних, подекуди суперечливих, сферах людського духу.

Когда ни облачка на бледных небесах,
По плечи в

колкой ржи, с прохладой под ногами,
С мечтами в голове и с ветром в волосах,

Все вдаль, не думая, не говоря ни слова,
Но чувствуя любовь, растущую в груди,
Без цели, как цыган, впивая все, что ново,
С Природою вдвоем, как с женщиной, идти.

періоди
Творчість
У віршах першого періоду творчості (січень 1870 - травень

1871) відчутними стали гостра сатирична тональність, гнівний пафос, карикатурні образи: "Ті, що сидять", "На музиці", "Присідання", "Зло".

ясно-бачення. А.Рембо намагався знайти "універсальну" мову, тим самим заклавши

підвалини теорії й практики символізму.

кілька робіт: книга поетичних фрагментів у прозі "Осяяння" і

книга-сповідь "Сезон у пеклі".

Це крик душі поета, сповнений гірких розчарувань і докорів самому собі.