Презентация на тему Основні засади державної служби. (Тема 1)

та навичок для професійної діяльності, допомогти глибше зрозуміти сутність

і природу публічної служби, вивчити законодавство, що регулює порядок проходження публічної служби, та практику його застосування

НАДУ При Президентові України : Ю. В. Ковбасюк, [та

ін.]. - К. : НАДУ, - 2012. - 372 с.

Державна служба : підручник : О.Ю. Оболенський. - К.: КНЕУ, 2006. — 472 с.

і завдання ДС.
Принципи ДС
Правовий інститут державної служби
Ознаки і

види ДС

а) населення ділиться по територіальній ознаці.
б) існує публічна

влада.
в) для утримання цієї публічної влади необхідні внески громадян – податки.
г) формою вираження державної влади є право і суд, держава володіє монополією на видання законів і судочинство.
д) правом застосування сили до народу для примусового виконання законів держава володіє також монопольно

цінності, але вона впливає на суспільство, свідомість, поведінку та

діяльність людей за допомогою формування і забезпечення практичної дії об’єктивно необхідних інститутів шляхом:

цілепокладання (вироблення державної політики на стратегічному, оперативному і тактичному рівнях),
організації (створення і підтримки в актуальному стані різних державно-управлінських структур),
регулювання (шляхом прийняття законів, інших нормативних правових актів, затвердження необхідних правил, норм, стандартів і забезпечення їх реальної дії в житті суспільства і конкретних громадян).

неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави
державна

служба виникла разом з появою держави, як зовнішній прояв державної форми організації суспільного життя.

– це професійне здійснення за дорученням держави суспільно корисної

діяльності особами, що займають посади в державних організаціях;
політичному – як діяльність спрямовану на реалізацію державної політики, досягнення вироблених всіма політичними силами державно-політичної мети і завдань в суспільстві та державі;
соціологічному – це практична реалізація функцій держави, компетенції державних органів;
правовому – юридичне встановлення державно-службових відносин, при реалізації яких і досягається практичне виконання посадових обов’язків, повноважень службовців та компетенції державних органів.

в яких урегульовані державно – службові відносини;
Як галузь науки

державна служба вивчає й досліджує проблеми становлення та розвитку системи державної служби

між особою, яка обіймає посаду державної служби, і державою

в цілому;

між особою, яка обіймає посаду державної служби, і громадянами держави.

регіональному рівнях та підготовки пропозицій стосовно її формування, у

тому числі розроблення та проведення експертизи проектів програм, концепцій, стратегій, проектів законів та інших нормативно-правових актів, проектів міжнародних договорів;
2) забезпечення реалізації державної політики, виконання загальнодержавних, галузевих і регіональних програм, виконання законів та інших нормативно-правових актів;
3) забезпечення надання доступних і якісних адміністративних послуг;

дотриманням законодавства;
5) управління державними фінансовими ресурсами, майном та контролю

за їх використанням;
6) управління персоналом державних органів;
7) реалізації інших повноважень державного органу, визначених законодавством.

організаційний вплив (діяльність), який передбачає обмежене й доцільне втручання

у сферу економіки та соціально-культурного буття

і трудових витрат органів державної влади;
• обґрунтування фінансових та

інших матеріальних витрат на утримання персоналу органу;
• вироблення критеріїв оцінки ефективності діяльності державних службовців;
• розробка нормативних правових актів, які визначають державно-службові відносини чи інші правовідносини в органах державної влади із спеціальним статусом.

на постійній основі
діяльність громадян України, які займають посади в

органах місцевого самоврядування,
що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом.

державної служби в органі державної влади, іншому державному органі,

його апараті (секретаріаті), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов’язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.

відносин, які складаються в процесі проходження публічної (державної) служби.

її органів;
вирішення загальнодержавних завдань управління;
виконання

публічних справ;
практичне здійснення функцій держави;
створення умов для зв'язку державного
апарату з народом

реалізація зобов'язань держави щодо забезпечення певного рівня життя;

задоволення

матеріальних потреб людей;
забезпечення добробуту суспільства.

Соціальна

імені держави управління державною власністю;
підтримка підприємництва;

забезпечення фінансування витрат на державну службу;
зниження витрат на утримання державного апарату

апарату
вдосконалення норм, стандартів, правил регулювання складу державного

апарату, просування по службі
приведення структури державного апарату у відповідність із завданнями державної служби

створення умов для розвитку громадянського суспільства, виробництва, забезпечення вільної

життєдіяльності особистості, захист прав, свобод і законних інтересів громадян;
формування суспільно-політичних і державно-правових умов для практичного здійснення функцій державних органів;
забезпечення ефективної роботи державних органів відповідно до їх компетенції;

діяльності державних службовців;
забезпечення дії принципу відкритості у

діяльності державних службовців та державних органів;
створення і підтримка в державних органах сприятливих міжособистісних відносин, які забезпечували б розвиток позитивних особистих якостей працівників [

законності;
3) професіоналізму;
4) патріотизму;
5) доброчесності;
6) ефективності;
7) забезпечення рівного доступу до

державної служби;
8) політичної прозорості;
10) стабільності.

Конституції України та законів над іншими нормативно –правовими актами;

принцип пріоритету прав і свобод людини та громадянина;
принцип демократизму і законності;
принцип гуманізму та соціальної справедливості;
принцип єдності державної влади;
принцип поділу влади на законодавчу, виконавчу та судову;
принцип політичної нейтральності державної служби,
Відокремлення релігійних об’єднань від держави

що регулюють відносини, що складаються в процесі організації системи

державної служби, статусу державних службовців, гарантій і процедури їх реалізації, а також механізму проходження державної служби.
об’єднує як матеріальні, так і процесуальні норми.
правовий інститут державної служби носить публічний і комплексний характер.

системи державної служби;
б) створення статусу державного службовця та гарантій

його реалізації;
в) механізм проходження державної служби.

від 10.12.2015 № 889-VIII
Закон України „Про службу в органах

місцевого самоврядування”, № 2493-14, поточна редакція від 01.05.2016,
Закон України „Про добровільне об’єднання територіальних громад” від 05.02.2015 № 157-VIII,
Закон України „Про запобігання корупції”, ід 14.10.2014 № 1700-VII

Верховною Радою України,
постановами Верховної Ради України,
указами Президента

України,
актами Кабінету Міністрів України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.

здійснюється на професійній основі певною категорією осіб, які займають

посади в державних органах та їхньому апараті (насамперед, в органах державної влади).
3) спрямована на практичне виконання завдань і функцій держави (тобто, ця діяльність нерозривно і органічно пов'язана з функціонуванням держави, з реальним втіленням в життя її завдань і функцій);
4) особи, які здійснюють таку діяльність, одержують заробітну плату за рахунок державних коштів (насамперед, з державного бюджету).

державну службу підрозділяють на службу в органах:

законодавчої;
виконавчої;
судової влади.