Поїхав чоловік до лісу ріпу сіяти. Зорав землю, аж раптом ведмідь до нього підходить та й каже:- Навіщо ти в моєму лісі ріпу саджаєш? Я тебе за це з’їм!
мені – корінці. Ведмідь погодився. Прийшла осінь, приїхав чоловік за ріпою. Ведмедеві віддав вершки, а корінці на віз повантажив, та й на базар зібрався – ріпу продавати.
Слайд 4
А ведмідь і каже: “Дай-но мені твоїх корінців
скуштувати”. Спробував ріпу, та як загарчить: - Обманув ти мене, чоловіче,
твої корінці солодкі, а мої вершки – зовсім несмачні. Наступного разу корінці будуть моїми, а ти вершки забереш! Погодився чоловік.
Слайд 5
Наступного року посіяв чоловік пшеницю. Приїхав врожай збирати,
а ведмідь його вже чекає. Віддав чоловік ведмедеві корінці,
а сам повіз зерно молотити. Гризе ведмідь корінці - не смакує йому. Зрозумів, що чоловік знову надурив його, та й заборонив йому сіяти в лісі. З того часу чоловік поле засіває, а ведмідь у лісі мед, малину збирає.