Презентация на тему Історія виникнення банківської системи Великобританії. Банківська система Великобританії

є однією з найстаріших та найрозвинутіших у світі. Вона

має добре організовану фінансову інфраструктуру та спирається на потужний грошовий ринок у Лондонському Сіті, що має тісні зв'язки з головними фінансовими центрами світової спільноти.
Банк Англії є найдавнішим центральним банком у світі, з'явився наприкінці XVII ст. в Англії у 1694 році в результаті укладення угоди між майже збанкрутілим урядом і групою фінансистів. Король Вільям і деякі члени парламенту стали акціонерами нового "грошового підприємства".

Парламент дав новому банку привілей розмістити урядові вклади і випускати нові цінні папери для оплати урядового боргу. Банкноти Банку Англії могли вільно обмінюватися на металеві монети, що перебували в обігу.
Ухвалення закону, який заборонив заснування в Англії великих банків. Згідно з цим законом підроблення банкнот Банку Англії каралося смертю.
У 1708 р. закон став ще більш суворим, заборонивши випускати векселі на пред'явника (це право мав тільки Банк Англії) і створювати компанії, що складаються більше ніж із 6 партнерів, а також надавати короткострокові кредити терміном до шести місяців. Таким чином, конкурентами Банку Англії могли стати невеликі банки з кількістю учасників менше 7.
У другій половині XVIII століття з'явилися приватні (country) банки, що випускали векселі. До 1793 року їх налічувалося близько 400.

Англії, а в 1797 р. сам Банк Англії. Упродовж

цього періоду до 1821 p., банкноти Банку Англії служили грошима (хоча це було узаконено тільки 1812 p.).
У 1826 році внаслідок лібералізації банківської справи корпораціям було дозволено випускати векселі на пред'явника, але ця свобода була дещо обмежена "радіусом 65 миль від Лондона". Монополія Банку Англії зберігалася, а конкуренції майже не було.
У 1833 р. йому дозволили надавати послуги з приймання депозитів. Надалі country банки, що раніше могли обмінювати свої банкноти на металеві гроші, отримали право обмінювати їх на банкноти Банку Англії. Усі ці зміни посилили позиції останнього, і він почав функціонувати як повноцінний універсальний банк, a country банки зберігали в ньому свої резерви.
В 1844 р. Банк Англії в законодавчому порядку отримав монопольне право на емісію банкнот,що спричинило виокремлення емісії банкнот від іншої комерційної діяльності банку (надання кредитів під забезпечення), що поступово скорочувалася, і Банк Англії за характером операцій усе більше перетворювався у центральний банк країни.
У1946р. лейбористами була здійснена націоналізація банку, внаслідок якої акціонерний капітал було передано Казначейству. Центральний банк країни залишився незалежним від уряду.

У Великобританії до 1979 р. не було спеціальних законів по регламентуванню роботи банків, а контроль за ними мав неформальний характер. Завдяки відсутності жорсткого контролю над злиттям банків у країні було досягнуто високого ступеня концентрації банківського капіталу.
Але в останні роки ситуація дещо змінилася: введено обов'язкове ліцензування комерційних банків, засновано загальнонаціональний фонд страхування депозитів, правила надання великих кредитів, порядок банківських зливань тощо.

грошової політики
Банк Англії - центральний банк Великобританії
Управління фінансових послуг
Комерційні

банки

Спеціалізовані фінансово-кредитні інститути

Клірингові (депозитні) банки

Кредитні та торговельні банки

Банки Співдружності

Іноземні банки, в тому числі консорціальні банки

1 фунт = 100 пенсів. Символ: £ (лат. Libra — фунт), код банка: GBP (Great Britain

Pounds). В обігу перебувають банкноти в 5, 10, 20, 50 фунтів; монети в 1, 2, 5, 10, 20, 50 пенсів, 1, 2 фунти. Рідко зустрічаються монети ½, 25 пенсів і 5 фунтів.

Банки окремих територій у складі Великобританії (три банка Шотландії: Банк Шотландії, Королівський банк Шотландії, Клайдсдейл банк; чотири банка Північної Ірландії: Банк Ірландії, Перший трастовий банк, Банк Ольстеру, Північний банк) випускають банкноти зі своїм власним дизайном. Формально ці банкноти мають прийматися всіма банками Великобританії, проте на практиці зустрічаються і випадки відмови.

Чистий випуск банкнот та монет у Франції

в країні функціонують такі види комерційних банків:
Депозитні банки, які

приймають вклади і видають короткотермінові позики під заставу надійних цінних паперів. До цих банків належать також найбільші банківські монополії - клірингові банки, що домінують в депозитно-позикових операціях усередині країни. Клірингові банки - це банки "великої четвірки" - "Нешнл Вестмінстер бенк", "Ллойдс бенк", "Мідлснд бенк" і "Барклейз бенк".
Торговельні банки діють у сфері зовнішньої торгівлі і займаються міжнародними кредитно-фінансовими операціями. До торговельних банків належать два найкрупніших та найстаріших банки - "Ротшильд" і "Самуель Монтегю", які є активними учасниками ринку золота.
Іноземні банки - це найчисленніша група банківських установ, створених на території Великобританії, капітал яких належить іншим країнам; їх налічується приблизно 800.
Банки Співдружності - офіційна назва колишніх британських колоніальних банків. Штаб-квартири їх розташовані у Великобританії, а діють вони у країнах ЄС.
Національний ощадний банк засновано у 1861 р., і є одним із найбільших ощадних установ світу, акумулює заощадження населення через мережу поштових відділень.
Особливим банківським статусом наділені два найбільших банки країни: Національний ощадний банк і Національний Жиробанк, що здійснюють послуги, якими користуються тільки державні відомства і місцеві органи влади при розрахунках з населенням. Національний ощадний банк виконує всі основні операції комерційних банків, а Національний Жиробанк є державним підприємством, створеним для розрахунків через поштові відділення

р. об'єднались в Лондонську асоціацію облікового ринку, виконують операції

з дисконтом векселів на грошовому ринку, займаються продажем і купівлею короткотермінових державних облігацій, зобов'язань муніципалітетів, строкових депозитів і депозитних сертифікатів.
Фінансові доми спеціалізуються на кредитуванні, продажу в розстрочку споживчих товарів і деяких видів промислового обладнання.
Ощадні Інститути в минулому виконували функції ощадних кас і традиційно акумулювали невеликі заощадження населення. У 1986 році довірчі ощадні каси було об'єднано в єдиний акціонерний Довірчо-ощадний банк, відомий як TSB Group.
Будівельні товариства - акумулюють найбільшу частину заощаджень населення. Ресурси будівельних товариств вкладаються переважно в довготермінове кредитування будівництва або купівлю житлових будинків, у цінні папери.
Страхові компанії та пенсійні фонди, крім своєї професійної спеціалізації - страхування і приватного пенсійного забезпечення, спрямовують акумульований позиковий капітал у довготермінові інвестиції.

Інвестиційні трасти займаються виключно операціями з цінними паперами, їх капітал створюється у результаті акумулювання коштів приватних інвесторів за допомогою емісії акцій і облігацій. Сформований ними капітал вкладається у цінні папери інших компаній.
Довірчі пайові фонди, як і інвестиційні трасти, акумулюють грошовий капітал і вкладають його в цінні папери. Однак на відміну від інвестиційних трастів пайовики в будь-який час можуть продати свій пай провідній компанії.
Фірми венчурного фінансування - спеціалізовані установи, що здійснюють операції на грошовому ринку, пов'язані з придбанням участі та кредитуванням нових компаній.

банківські бренди засновані британськими компаніями

банками

на 31 березня 2000, 2011-2013 рр.

осіб у 2013 році
Таблиця 2.3 – Динаміка активів (пасивів)

п’яти найбільших банків Великобританії протягом 2009 -2013 рр., млн. дол.

50 найбільших банків 2013 року за версією Forbes

топ 50 найбільших безпечних банків світу протягом 20010-2013 рр.

500 найбільш дорогих банківських брендів опублікованого Brandirectory у 2012-2013

рр.

системи, належить до числа найстаріших і найбільш розвинених систем

світу. Вона має добре організовану і розгалужену фінансову інфраструктуру та спирається на потужний грошовий ринок в Лондоні, що має тісні зв'язки з головними фінансовими центрами світу. Найважливішою тенденцією розвитку банківської системи Великобританії є розмивання меж між окремими видами кредитних інститутів.
Британська фінансова система спочатку розвивалася як глобальна, діючи не тільки в державі, але й в англійських колоніях. Завдяки цьому, банки туманного Альбіону легко адаптувалися до нинішніх світових тенденцій стратегічного розвитку. До того ж в Англії 80 % активів сконцентровано в 4-5 найбільших банках.
Сьогодні особливу увагу викликає питання жорсткості регулювання британських кредитних організацій. Ймовірно, найближчим часом буде прийнято рішення про розділення банківських установ на кредитно-депозитні та інвестиційні. Прийняття таких заходів дозволить підвищити частку довгострокових інвестицій в кредитному портфелі банків при зниженні рівня фінансових операцій, не пов'язаних з реальним сектором економіки.
На думку експертів, в майбутньому однією з особливостей банківської діяльності стане зростання рівня заощаджень населення, що потягне за собою необхідність інвестування значних коштів в інновації та технології для задоволення нових очікувань клієнтів.