Слайд 2
Аналіз (від грецького analisis – розкладання об’єкту, що
вивчається, на частини, на властиві цьому об’єкту складові) в
загальному розумінні цього терміну є одним із методів пізнання явищ, предметів і процесів у природі та суспільстві.
Слайд 3
Особливості аналізу, як методу пізнання об’єктивної дійсності:
не
ідентичне поняттю “аналіз”, під яким розуміють синонім поняття “дослідження”;
в
основу аналізу покладено діалектичний метод дослідження ;
аналіз суспільних явищ і процесів вимагає інших прийомів, переважно абстрактних, які дозволяють уявно поділити явища, що розглядаються, на складові елементи;
аналітичне розчленування цілого, складного не може бути довільним;
аналіз виступає в діалектичній, суперечливій єдності з поняттям “синтез” (від гр. – sinthesis) – поєднання раніше розподілених елементів досліджуваного об’єкту в єдине ціле.
Слайд 4
Діалектичний тандем аналіз – синтез (“analisis – sinthesis”),
який використовується в наукових дослідженнях, також називають аналізом у
широкому розумінні цього терміну як способу пізнання предметів і явищ навколишнього середовища, який ґрунтується на розчленуванні цілого на складові частини та вивченні їх в усій різноманітності зв’язків і залежностей.
Слайд 5
Аналіз господарської діяльності –
це система спеціальних знань
для дослідження стану та зміни явищ і процесів господарської
діяльності у їх взаємозв’язку та взаємообумовленості, з метою забезпечення цільового управління ними.
Слайд 6
Рис. 1. Визначальні риси АГД
Слайд 7
Базуючись на теорії пізнання, аналіз господарської діяльності забезпечує
практичну корисність діяльності людини, дозволяє раціонально обґрунтувати не тільки
поточну діяльність, але й найближчу перспективу розвитку суб’єкта господарювання.
Слайд 8
Зміст АГД становить комплексне та взаємопов’язане дослідження процесів
і явищ господарської діяльності підприємств та їх структурних підрозділів,
визначення на цій основі причинно-наслідкових зв’язків і тенденцій розвитку з метою обґрунтування та оцінки ефективності управлінських рішень
Слайд 9
У загальному вигляді зміст аналізу визначають: а) мета аналізу;
б) виявлення та узгодження цілей і завдань аналізу, термінів виконання,
кола спеціалістів-аналітиків;
в) оцінка ситуації, що склалася, вивчення причинно-наслідкових зв’язків об’єкта, ступенів і напрямів впливу окремих факторів, оцінка основних економічних показників функціонування об’єкта;
г) вивчення умов, які позитивно та негативно впливають на кінцеві та проміжні результати, пошук варіантів розв’язання проблеми та їх зіставлення;
д) підготовка одного чи декількох варіантів господарських рішень.
Слайд 10
У процесі аналізу господарської діяльності реалізуються його три
основні функції:
Рис. 2. Основні функції АГД
Слайд 11
Таблиця 1. Основні завдання АГД
Слайд 12
Рис. 3. Місце аналізу господарської діяльності в управлінні
3.
Слайд 13
В системі управління виділяється керуюча і керована системи:
керуюча система (суб’єкт управління) – сукупність органів, засобів, інструментів
і прийомів управління; керована система (об’єкт управління) – господарська діяльність.
Керуюча і керована системи пов’язані, знаходяться в постійній взаємодії та представляють замкнутий контур управління.
Слайд 14
В процесі управління АГД виступає елементом зворотного зв’язку
між керуючою і керованою системами.
Керівний орган передає управлінську
інформацію на об’єкт управління, який, змінюючи свій стан, через зворотній зв’язок повідомляє керуючому органу про результати виконання команди і про свій новий стан.
Становлення прямого і зворотного інформаційних потоків в управлінні можливе лише на базі аналітичних досліджень. При цьому, якщо у прямому зв’язку економічний аналіз забезпечує параметри можливого впливу на об’єкт управління, то у зворотному – дає оцінку ефективності такого впливу та доцільності його коригування.
Слайд 15
АГД займає проміжне місце, виступаючи як зв’язкова ланка
між інформаційним етапом і етапом прийняття рішень, тим самим
впливаючи на якість прийнятих управлінських рішень.
Рис. 4. Місце АГД в процесі прийняття управлінських рішень
Слайд 16
Необхідність у проведенні аналізу виявляється на таких стадіях
прийняття рішень, як: попереднє вивчення господарських явищ і процесів,
аналіз реального стану діяльності господарства, вибір варіантів господарських процесів, оцінка відповідності економічного аспекту в підготовлених варіантах рішень іншим аспектам управління, узагальнення або синтез результатів аналізу й обґрунтування управлінських рішень.
Слайд 17
Основна мета АГД в управлінні підприємством – виявити
причинні зв’язки між подіями (отриманими кінцевими результатами, станом параметрів
господарських процесів) і умовами, які призвели до даних подій або які можуть виникнути в майбутньому.
Слайд 18
Таким чином, АГД є важливим елементом в системі
управління виробництвом, дієвим засобом виявлення внутрішньогосподарських резервів, основою розробки
науково обґрунтованих управлінських рішень, інструментом контролю за їх виконанням.
Слайд 19
Тема 2.
ПРЕДМЕТ ТА ВИДИ АНАЛІЗУ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
1. Предмет та
об’єкти АГД
2. Принципи АГД
3. Види економічного аналізу
4. Зв’язок АГД з іншими дисциплінами
Слайд 20
Сукупним об’єктом аналізу є господарська діяльність підприємства.
Предметом
АГД є причинно-наслідкові зв’язки економічних процесів діяльності підприємств.
Слайд 21
Тільки розкривши причинно-наслідкові зв’язки різних сторін діяльності, можна
досить швидко визначити як зміняться основні результати господарської діяльності
за рахунок того чи іншого фактору, провести обґрунтування будь-якого управлінського рішення, розрахувати як зміниться сума прибутку, беззбитковий обсяг продажу, запас фінансової стійкості, собівартість одиниці продукції за умов зміни виробничої ситуації.
Слайд 22
Об’єктами АГД є економічні результати діяльності господарюючого суб’єкта,
фінансовий стан, платоспроможність, ліквідність, фінансові результати, обсяг виробництва та
продажу, собівартість, забезпеченість трудовими, матеріальними та фінансовими ресурсами, характер їх використання.
Слайд 23
2. Принципи АГД:
принцип науковості
принцип системності
принцип комплексності
принцип
періодичності (або регулярності)
принцип достовірності, об’єктивності, конкретності, точності.
зрозумілість
та адекватність тлумачення
принцип оперативності
принцип дієвості
принцип ефективності