Презентация на тему Філософія Нового часу

життя, які діють і сьогодні – це, перш за

все, - ІНДУСТРІАЛЬНЕ СУСПІЛЬСТВО
Хронологічні рамки: в історії – ХУІІ – кінець ХІХ ст.; у філософії – до поч. ХІХ ст.
Утвердження в Європі буржуазних суспільних відносин

розроблення такого методу пізнання,
який підніс би ефективність

науки на
новий рівень;
• Розрізняв «плодоносне» та «світлоносне»
пізнання, «плодоносне» - приносить користь, «світлоносне»- збільшує можливості
пізнання;
• Пізнавальна програма включала в себе
критичну та позитивну частини;
• Вважав,що формуванню істинного знання
заважають так звані “ідоли”, що нагромаджені
в історії пізнання ;

науці, закликав спиратися на факти, на
експеримент; був

одним із засновників
індуктивного методу пізнання (від
спостереження одиничних явищ
відбувається перехід до формулювання
загальних ідей і законів);

• Підкреслював, що розум людини
повинен органічно поєднувати
емпіричні та раціональні підходи в
поясненні світу.

онтології Декарта:
• єдине, що може бути надійним джерелом

“ природного світла ”, є Бог;
• Бог - основа світобудови і пізнання ;
• світ складається з двох окремих субстанцій:
матеріальної і духовної;
• першоосновою матеріальної субстанції є
протяжність;
• протяжність необмежена, необмежений і
Всесвіт;
• матеріальна субстанція єдина і всюди одна
й та сама, нескінченно подільна;
• головним атрибутом духовної субстанції є
мислення;
• взаємодія між субстанціями в світі зумовлена
посередництвом Бога.

як від народження мозок людини
“tabula rasa“ – чиста

дошка, тобто в ньому немає нічого, окрім простої здатності бути
органом пізнання і мислення;

• вважав, що існує два джерела знань:
відчуття, які дають нам прості ідеї (біле,
овальне, солодке), і рефлексія - діяльність
розуму, спрямована на зіставлення й
узагальнення простих ідей та утворення їх
на основі “складних ідей”

існування
будь-чого → “Бути – значить бути
сприйнятим ”.

знання і вважав, що вони
існують у двох

формах:
- формі чіткого і виразного знання.
- формі непевного , туманного знання.


• Між наданим чуттям та ідеями нашого
розуму не існує причинного зв'язку.

свій зміст всі можливі явища дійсності;
• мислення і

протяжність постають не
окремими субстанціями, а атрибутами
(найпершими невід'ємними якостями)
єдиної субстанції;
• у світобудові Бог і природа є те ж саме, тобто
субстанція водночас є абсолютне мислення і
все реальність;
• в світі порядок ідей і порядок речей
принципово збігаються;
• всі речі та явища - лише різні міри поєднання
модусами - мислення і протяжності;
• людина найбільш яскраве та виразне поєднання
модусу - тіла та модусу - душу.

характеристиками субстанції;
принцип “усезагальних відмінностей”: у світі

немає жодної речі яка була б тотожна іншій;
• між монадами немає порожнечі і вони
пов'язані між собою таким чином, що
заповнюють весь можливий простір; вони
активні: породжують матеріальний і духовний
рух;
• світ має всю повноту можливих рухів,
характеризується принципом повноти і
всезагальної досконалості

людина - це “мислячий очерет”, але вона перевершує

природу тим, що може всю її
осмислити й пізнати;

• єдиною життєвою опорою для людини
може бути Бог.

породжує хаос, людьми опановує страх і вони
укладають

суспільну угоду для своєї ж користі.

концепція суспільної угоди передбачала, що свою особисту угоду люди передають державі і, поступаючись свободою, вводять своє життя у впорядковане русло.

• функції держави полягають у тому, щоб
дотримуватись “природних законів”: сприяти
самозбереження суспільства, оберігати
приватну власність, забезпечувати всім рівні
права, сприяти збагаченню членів держави;
• краща держава - монархія;

• принцип прав громадян – “дозволено все,
що не заборонено”.

що кожен народ живе
в особливих природних умовах,

тому
потребує особливої форми правління:
аристократії, демократії , деспотії або
монархії.
• Наприклад, він вважав, що на бідних за
врожайністю землях деспотія не мала б
успіху, тут як засіб можлива лише
демократія.
• виступав за принцип розподілу
влади – на законодавчу, виконавчу, і
судову.

людей у рівноправні спільноти;

• рівноправ'я порушила приватна власність,

яка розшарувала суспільство на багатих і
бідних;

• нерівність людей треба усунути розумно:
кожна людина повинна володіти рівною
часткою власності.

стояти
освічений правитель, який керує у межах

конституційної монархії;
• царство розуму або свободи запанує
лише тоді, коли в суспільстві діятимуть
“розумні” закони, гарантом яких є
держава;
• раціонально побудоване суспільство дає
людині свободу слова, передбачає
єдність “я” і суспільного інтересу.

правління;
• за конституційну монархію;
• прихильник теорії “суспільної угоди”;
• висловив

думки про республіканську
форму правління;
• заперечив вимоги церкви щодо
керування державою і втручання її у політику;
• пропонував ліквідацію станових
привілеїв;
• вважав, що свідомість своїм походженням зобов'язана не Богові, а еволюції людини;
• питання пізнання вирішував з позиції
сенсуалізму.

пізнавати навколишній світ;
• вважав перевагу діяльності видатних осіб

у творенні історії;
• віра в розум допомагає людям позбутися
тривог перед неминучою фатальністю, яка
діє у світі;
• свобода - ілюзорна;
• відводив велику роль етиці у вихованні
людей.