Презентация на тему Вуглецеві матеріали

С–С

похідних
sp

розмір 1-100 нм. Такі угрупування існують практично завжди в

будь-якому матеріалі. Якщо ці наноструктури визначають властивості матеріалу, то його відносять до наноматеріалів.

“зверху” до “низу” передбачає обробку макрообʹєктів – диспергування шляхом

механічного, термічного, електричного впливу (фізичні методи). Щоб запобігти реконденсації вводять стабілізатори (ПАВ).

Принцип “знизу” до “верху” грунтується на конденсаційних методах – вирощування наночастинок з окремих атомів та їх впорядкування в наноструктури (хімічні методи: золь-гель метод, самоорганізація, самозборка і т.д.)
З точки зору чистоти НМ другий підхід є кращим. З точки зору простоти методик перший підхід кращий.

Оскільки при формуванні НМ суттєво збільшується кількість поверхневих атомів, то всі методи їх одержання потребують значних затрат енергії, наноматеріали, які одержують, знаходяться в нерівноважному метаста-більному стані.

Формування наноматеріалів (НМ)

незважаючи на її агрегатний стан. Однак властивості одержаного матеріалу

будуть істотно відрізнятися не тільки від типу та агрегатного стану сировини, а і суттєво залежатимуть від умов синтезу.

карбонізації

через спотворені структури до графітоподібної структури
Карбонізація твердою та

рідкої (не рухливої) вуглецевої сировини

а б
ВМ, що може бути графітизований (а) та той що не може бути графітизований (б)

фактором є структура вихідної вуглецевої сировини. Від її властивостей

істотно залежить наскільки впорядкованим буде одержаний ВМ. Другим фактором є умови, що створюються при одержанні ВМ. Важливим є максимальна температура, швидкість її зміни та час витримки сировини, а також тиск, наявність сторонніх домішок, окисників в газовій фазі тощо.

Залежність середнього розміру пачки шарів графіту від температури карбонізації коксу