Жовтий князь — професійний прозовий твір, який присвячений голодомору 1932–1933 років. Основа роману: Письменник взяв спогади земляка, який описав долю близької йому родини. Крім цього, Василь Барка бачив голод на власні очі, коли у 1933
Слайд 2
Жовтий князь — професійний прозовий твір, який присвячений
голодомору 1932–1933 років.
Основа роману:
Письменник взяв спогади земляка, який описав
долю близької йому родини. Крім цього, Василь Барка бачив голод на власні очі, коли у 1933 році відвідав родину свого брата на Полтавщині й був вражений страшною трагедією.
Слайд 3
Проблематика роману: Реалістичне зображення нещастя сім’ї в селянина Мирона
Катранника. Психологічні нариси ,описи незвичних перемін в житті ,кожного в
родині , Яка вимирає. Метафізичний вимір : боротьба темряви зі світлом,Бога з дьяволом, Людини з людиною.
Слайд 4
Головні герої роману: Мирон Данилович Катранник — чоловік Дарії
Дарія Олександрівна Катранник — дружина Мирона Микола Миронович Катранник
— первісток Дарії і Мирона Олена Миронівна Катранник — донька Дарії і Мирона Андрій Миронович Катранник — наймолодший син Дарії і Мирона Харитина Григорівна Катранник — матір Мирона
Слайд 5
Бабуся Харитина: Була їм стара, як великий янгол: тільки
ними жила і для них була в неї вся
думка і праця», «була мати — як світло з височини, і втратилося…» Замолоду пізнала горе — залишилася вдовою: чоловіка забрали на німецьку війну, і він не повернувся. «За всіх думала і втішала кожного», невсипущою працею додавала достатку в сім’ю, виховувала дітей. З невісткою жила дружно, була їй за матір, створюючи в домі атмосферу добра і злагоди.
Слайд 6
Дарія: Дарія Олександрівна така ж тиха, спокійна, так же
намагається не впускати до серця злобу й роздратування. Усю
душу віддає сім’ї, дітям. Їй хочеться, щоб сини і донька не піддавалися чужому впливові, вміли розрізняти добро і зло. Мати користується давньою, віками вивіреною народною педагогікою, яка підказує, коли дитину полаяти, а коли й похвалити: «В неї [матері] сумнів: чи не розлінується доня ще раз і дужче, ніж попереду, коли похвалити? Хай старається без нагороди. Але — чи гаразд отак проминути доньчин знак? То ж від пошани до мами».
Слайд 7
Отроходіна: Він з презирством ставиться до селян, його навіть
обурює «непокірність дядьків: відмовилися мовчки відходити в землю». Йому
подобається принижувати і залякувати людей, ламати їхню волю. І це вже не «за інструкцією», а заради власного задоволення.