Презентация на тему Микола Садовський

у професійному театрі у трупах Г. Ашкаренка, Марка Кропивницького, Михайла Старицького, а 1888 року організував власну трупу.
Повернувшись

до Києва, Садовський заснував перший український стаціонарний театр, який розпочав свою роботу 1906 року в Полтаві, а потім діяв аж до 1919 в Києві.
У червні 1919 його призначено головноуповноваженим із питань організації народних театрів для фронту і тилу на території УНР; 1920 року в Галичині, з 1921 — очолював театр «Просвіти» вУжгороді. З 1923 р. жив у Празі.
 Знімався у головній ролі у фільмі «Вітер з порогів» (1929 р.); залишив спогади «Мої театральні згадки», опубліковані посмертно (1956 р.).
Помер 7 лютого 1933 у Києві. Похований на Байковому кладовищі.

(І. Карпенко-Карий);
Гетьман Дорошенко
(Л. Старицька-Чернявська).

(“Бурлака” І. Карпенко-Карого);
Командор
(“Камінний господар” Лесі
Українки);
Городничий
(“Ревізор” М. Гоголя).

П. Саксаганський.

таких як: «Ревізор» М. Гоголя;

(О. Петляш, О. Корольчук, Є. Хуторна, М. Малиш-Федорець, І. Ковалевський і багато ін.),

даючи їм велику волю в творенні образу.

у різних галузях культури й мистецтва (М. Лисенко, Л. Старицька-Черняхівська, В. Кричевський

і багато ін.) діяльність Садовського сприяла народженню нового покоління української інтелігенції 20 століття.

Роль М. Садовського як культурного і громадського діяча

вулицю та провулок.

У 1957 році Вінницькому театру присвоєно ім'я

корифея української сцени Миколи Садовського.