Презентация на тему Розвиток інноваційної особистості

знання, - це ремісник; той, хто виховує характер, -

справжній митець своєї справи.
Софія Русова

ТВОРЧЕ КРЕДО

принципів загальнолюдської моралі.
Створення умов для реалізації здібностей учнів.
Вироблення системи

ціннісних орієнтацій у вихованців.
Сприяння тому, щоб зміст і форми індивідуального впливу допомагали кожному з учнів знайти себе, самоствердитись.
Сприяння розвитку організаторських умінь і навичок учнів, становлення їхнього іміджу.
Обрання лідерів та формування активу, навчання виконавської дисципліни.
Забезпечення належного рівня загальної культури поведінки у ставленні до себе і до оточуючих.
Поглиблена індивідуалізація виховної роботи за допомогою тестів, спостережень, бесід. Рольових ігор тощо.
Створення умов для співробітництва з батьками.
Максимальне використання у роботі з учнями досвіду самовиховання, здатності до самоаналізу, самооцінки.

ЗМІСТ І НАПРЯМИ РОБОТИ

традиції родини
Вчитель як взірець, друг,
наставник
Цілісна, натхненна, професійно і

життєво зріла особливість

Вплив суспільства, влади,
традицій народу

Взаємозв’язок з колективом

Вплив засобів масової інформації, літератури, мистецтва

Самовдосконалення, формування життєвої мети

УЧНІВ

в сім’ї.
Вивчення громадської думки про учня вчителів, однокласників, друзів.
Педагогічна

діагностика ( анкети, тести ).
Організація вивчення колективу.
Зв’язок з органами учнівського самоврядування.
Бесіди з учителями - предметниками.
Педагогічні спостереження за характером відносин між школярами.
Бесіди з батьками.

РОБОТА КЛАСНОГО КЕРІВНИКА З УЧНІВСЬКИМ КОЛЕКТИВОМ

староста класу;
заступник старости.

Постійно діючі групи за інтересами:
редколегія газети

“ Цікавинки сьогодення ”;
дисципліна і порядок;
організатори дозвілля.

Колектив учнів класу

Тимчасові доручення:
чергування по класу, школі;
прибирання пришкільної території;
оформлення літопису класу;
догляд підручників;
ремонт меблів.

Ініціативні творчі групи:
організація свят, конкурсів, спортивних змагань, екскурсій, походів на природу;
участь у загальношкільних заходах.

ПРОФЕСІЙ;
РОЛЬОВІ ІГРИ;
ЗАОЧНІ ПОДОРОЖІ;
ІНТЕЛЕКТУАЛЬНІ РОЗВАГИ;
СВЯТА І ЗМАГАННЯ;
ТУРНІРИ, АУКЦІОНИ;
ЗАХИСТИ ПРОЕКТІВ;
АКЦІЇ;
ГРА-ЄРАЛАШ;
КТС;
СИТУАТИВНІ ПРАКТИКУМИ.
ФОРМИ

ВИХОВНОЇ РОБОТИ

форм роботи.
Індивідуальні форми роботи : бесіда, відверта розмова, консультація,

обмін думками (це форми спілкування), виконання спільного доручення, надання індивідуальної допомоги в конкретній роботі, спільний пошук рішення проблеми, завдання.

Групові форми роботи: діяльність активу, творчі групи, мікрогрупи, органи самоврядування; засідання, години спілкування з елементами тренінгу, випуск стіннівок, рольові ігри, інтерактивні ігри.
У цих формах педагог проявляє себе як рядовий учасник або як організатор.

Ці форми можуть діяти самостійно, а найчастіше вони супроводжують один одного. Їх завдання: розпізнати учня, відкрити його таланти, виявити все цінне, що властиве його характеру, прагненням, а також все, що заважає йому проявити себе.
Для кожної особистості потрібний свій конкретний, індивідуалізований стиль взаємин. Важливо розташувати до себе дитину, викликати її на відвертість, завоювати довіру, розбудити бажання поділитися з педагогом своїми думками, сумнівами.

Головне завдання педагога, з одного боку, допомогти кожному проявити себе, а з іншого - створити умови для отримання в групі відчутного позитивного результату, значущого для всіх членів колективу. Вплив педагогів у групових формах направлений також на розвиток гуманних взаємин між дітьми, формування у них комунікативних умінь. У зв'язку з цим важливим засобом є приклад демократичного, поважного, тактовного ставлення до дітей самого педагога.

спектаклі, концерти, виступи агітбригад, походи, спортивні змагання.
Свята гумору

і веселі конкурси:,конкурс акторської майстерності, свята творчості естафета улюблених занять, турніри.

Свята народної творчості, суспільно-корисні, трудові колективні заходи.

Форми дозвільного спілкування:ігри активного відпочинку, інтенсивного навчання (ділові, тренінгу, повчальні і розвиваючі ігри).

надію.
Показати дітям, що означає повага.
Допомогти ясно відчувати, досліджувати й

аналізувати реальність.
Допомогти навчитися приймати рішення.
Вчити співчуттю.
Допомогти розквіту особистості.
Розвивати в дітях відкритість.
Допомогти учням подолати свої жахи.
Розвивати в дітях почуття гумору.
Розвивати сильні сторони характеру.

ЧОГО МОЖНА ДОСЯГТИ, ОРГАНІЗОВУЮЧИ ІНТЕРАКТИВНІ ІГРИ З ДІТЬМИ:

РОЗВИВАЄТЬСЯ ОСОБИСТІСТЬ.

ПРОЦЕСІ СТАНОВЛЕННЯ ОСОБИСТОСТІ

– громадськість.
Залучення батьків до співпраці, участі у житті школи,

їхніх дітей.
Піклування про нормальний розвиток взаємин у кожній родині – сім’ї.
Засвоєння теоретичних знань, отриманих батьками, підкріплення виступів прикладами з досвіду виховної діяльності батьків.
Спонукання батьків до спільної діяльності з дітьми.

Завдання батьківського лекторію

ЮСТИЦІЇ, ПРАВООХОРОННИХ ОРГАНІВ;
ОБМІН ДОСВІДОМ ВИХОВАННЯ В СІМ’Ї;
ЗАНЯТТЯ: ЗАПИТАННЯ –

ВІДПОВІДЬ;
ДЕНЬ ВІДКРИТИХ ДВЕРЕЙ ДЛЯ БАТЬКІВ;
ТЕСТУВАННЯ, АНКЕТУВАННЯ;
ПЕДАГОГІЧНІ ПРАКТИКУМИ, “КРУГЛІ СТОЛИ”;
ГОДИНИ СПІЛКУВАННЯ З ЕЛЕМЕНТАМИ ТРЕНІНГУ;
СПІЛЬНІ ВЕЧОРИ: ДІТИ – БАТЬКИ – ВЧИТЕЛІ (РОДИННІ СВЯТА).

ОСНОВНІ ФОРМИ РОБОТИ БАТЬКІВСЬКОГО ЛЕКТОРІЮ

СПРАВ”;
“ВЕЧІР ВЕЛИКОЇ РОДИНИ”;
“ДИСКУСІЙНИЙ КЛУБ”;
“БАТЬКІВСЬКИЙ РИНГ”;
“КЛАСНІ МАЙСТЕРНІ”;
“ДНІ ДОВІР’Я”;
“АУКЦІОНИ РОДИННОЇ ПЕДАГОГІКИ”;
“ТВОРЧИЙ

МАРАФОН”.

НЕТРАДИЦІЙНІ ФОРМИ РОБОТИ З БАТЬКІВСЬКОЮ ГРОМАДСЬКІСТЮ

НЕ ПОВИНЕН БУТИ САМОТНІМ”,”МАРШ ПАРКІВ”, “ЛЕЛЕЧЕНЯ ДОБРА”;
КЛАСНІ МАЙСТЕРНІ;
ТРЕНІНГОВІ ЗАНЯТТЯ;
ВИСТАВКИ-ПРЕЗЕНТАЦІЇ;
ЗАОЧНІ

ПОДОРОЖІ;
ФЕСТИВАЛІ, КОНКУРСИ;
ЕКСКУРСІЇ;
РЕМОНТНІ РОБОТИ.

ЗАЛУЧЕННЯ БАТЬКІВ ДО СПІЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ