Презентация на тему Хвороби поросят після відлучення

- кишкові захворювання з діареєю
- втрата ваги
- загибель

У «природньому"

середовищі коли поросята відлучаються самі у віці 8-10 тижнів, ці проблеми є незначними але у інших випадках ризики набагато більші.
 

ВІДЛУЧЕННЯ

захисної дії антитіл молока

перехід від легкозасвоюваного молока до

твердої їжі, що містить складні комплекси поживних речовин

стиснення ворсинок кишечника зменшує площу травлення і засвоєння даючи неперетравленим нутрієнтам проходити далі у товстий кишечник де знаходиться більша кількість бактерій

стрес веде до зменшення споживання корму і застою кишечника

загроза зміни середовища, що часто супроводжується бактеріальним навантаженням

ВІДЛУЧЕННЯ

E. Coli, що є у складі кишкової мікрофлори, іноді

проблема загострюється і іншими бактеріями, такими як Salmonella і ін. 

Токсини порушують водно-електролітний баланс у кишечнику і на 5-7 день після відлучення наступає діарея – зневоднення – пригнічення і втрата апетиту – втрата ваги – смерть

ВІДЛУЧЕННЯ

Низька T° і протяги:
перенаправлення кровопостачання поросят з кишечника

до життєво важливих органів (серце, мозок)
? застій кишечника з проліферацією бактерій і токсикацією

Годівля:
чим легше перетравний раціон тим менше нутрієнтів проходить у товстий кишечник де розмножуються бактерії 
Все, що негативно впливає на перетравність буде прискорювати розлади травлення
*використання неперетравних інгредієнтів – погане подрібнення
*давання після відлучення корму ad lib: деякі поросята переїдають, а молоко поросята споживали в обмеженій кількості

ВІДЛУЧЕННЯ

ХВОРОБА ГЛЯСЕРА
 

ХВОРОБИ ПІСЛЯ ВІДЛУЧЕННЯ

бактерій, що викликає загибель поросят після відлучення

Вважається нормою виявлення

бактерії у верхніх дихальних шляхах (особливо невірулентних штамів) часто їх знаходять у мигдалинах

Також збудник виділяють з репродуктивної системи і ШКТ клінічно здорових поросят

СТРЕПТОКОКОЗ

вагінальні виділення після опоросу і під час годування. Більшість

з них нешкідливі, але є і вірулентні штами.

Безсимптомні носії поширюють ці бактерії і інфікують інших поросят в загоні після відлучки, коли материнських антитіл вже немає.

Клінічні ознаки проявляються на 2–5 тижні після відлучення, і набагато рідше у підсисних поросят і дорослих тварин.

СТРЕПТОКОКОЗ

але без клінічних проявів які можуть несподівано перейти у

серйозне клінічне захворювання при наявності провокуючих факторів, таких як:

- перенаселеність
- погана вентиляція
- надмірні коливання температури
- змішування поросят з віковою різницею >2 тижнів, і
- супутні інфекції.

Помітне збільшення захворюваності серед малих поросят від поголів'я яке перехворіло на РРС.

СТРЕПТОКОКОЗ

стада)

Часто поросята помирають без жодних ознак хвороби.

Поява прогресуючих симптомів:

втрата апетиту, почервоніння шкіри, гарячка, пригнічення, втрата рівноваги, кульгавість, паралічі, веслувальні рухи, тремор і конвульсії.

Рідше поросята вражаються сепсисом і артритами при відсутності менінгіту і через це хвороба не розпізнана.

При відсутності лікування, летальність становить 20%.

СТРЕПТОКОКОЗ

віку тварин, і видимих ураженнях.

Підтвердженням є виділення Streptococcus

suis з уражених органів

СТРЕПТОКОКОЗ

є серотип-специфічним: найкраще використовувати штами специфічні для кожної ферми

Так

як уражені тварини є 6–10 тижневого віку, слід звернути увагу на рівень материнських антитіл.

Вакцинація свиноматок не дає бажаних результатів.

СТРЕПТОКОКОЗ

протягів

- звести до мінімуму перемішування і переміщення поросят

СТРЕПТОКОКОЗ

слід оглядати відлучених поросят 2–3 рази на день особливо

на фермах де є проблеми з стрептококозом.

СТРЕПТОКОКОЗ

відповідний антибіотик.

Оскільки хворі тварини виділяють велику кількість бактерій, клітку

з тваринами необхідно звільнити а всіх тварин з цієї клітки пролікувати.

Тварин необхідно пролікувати за допомогою ін'єкцій або з питною водою.

Лікування повинно тривати щонайменше 5 днів.

СТРЕПТОКОКОЗ

пригнічене або у конвульсіях, можна застосувати знеболюючі, протизапальні препарати

і ін.

СТРЕПТОКОКОЗ

з піком на 10 день

Викликається певними серотипами E. coli

(O138 – O139 – O141) які виробляють сильний токсин (веротоксин)

Цей токсин руйнує стінки дрібних кров'яних судин включаючи судини мозку

у шлунку тонкому кишечнику і мозку накопичується рідина

НАБРЯКОВА ХВОРОБА

починають
виділяти токсин.

Поки порося п'є молоко секреторний компонент імуноглобуліну А

IgA у молоці не дає бактеріям прикріплятись до ворсинок.

Після відлучення коли IgA зникає поросята стають сприйнятливі до цієї хвороби.

НАБРЯКОВА ХВОРОБА

5 - 8 тижнів

Після зменшення періоду відлучення до 3

- 4 тижнів, а також покращення стартових раціонів, класична форма цієї хвороби стала рідкістю

НАБРЯКОВА ХВОРОБА

на 1–4 тиждень після відлучення

Типові симптоми включають: хитка хода,

опухання повік і ненормальне (дуже тонке) квичання.

Свині перестають їсти і на пізнішій стадії стають частково паралізованими, інколи з нервовими проявами.

Пошкодження головного мозку є незворотнім і більшість свиней гине. Видужання свиней які не померли триває від 2 до 3 тижнів.

НАБРЯКОВА ХВОРОБА

воду(пр. триметопрім/сульфа) після відлучення

Господарські заходи:
- підгодовувати поросят перед

відлученням
- обмежити споживання їжі після відлучення
- зменшення віку відлучення
- додавати 3% сухого молока у раціон після відлучення

НАБРЯКОВА ХВОРОБА

і не допустити захворювання поросят

Ефект ??



НАБРЯКОВА ХВОРОБА

стресовими ситуаціями:

- переміщення, у тому числі відлучка
- перегрупування

поросят
- впровадження ремонтних свинок

ПОЛІСЕРОЗИТ

(ніс, мигдалини, трахея) без будь-яких симптомів.

При сприятливих умовах ГПС

поширюється в організмі поросят викликаючи серофібринозні і фібринозні полісерозити, поліартрити і менінгіти.

ГПС відіграє важливу роль у респіраторному комплексі свиней, як первинний патоген, як сприяючий чинник або як вторинна інфекція.

ПОЛІСЕРОЗИТ

втрата апетиту і блювота
- пригніченість і апатія
- кульгавість з

причини артриту
- тремор м'язів який часто передує смерті

ПОЛІСЕРОЗИТ

корму
- багато поросят уражені хронічними артритами

- виснаження


ПОЛІСЕРОЗИТ

потовщення, вязкий або гранулематозний ексудат на одній або кількох

анатомічних структурах таких як: плевра, очеревина, перикард, суглобах і зв'язках.

- лабораторних дослідженнях
виділення Haemophilus parasuis з поражених тканин

ПОЛІСЕРОЗИТ