Слайд 2
План лекції
1. Етіологія, епідеміологія, клініка грипу.
2. Етіологія, епідеміологія,
клініка парагрипу.
3. Етіологія, епідеміологія, клініка аденовірусної інфекції.
4. Етіологія, епідеміологія,
клініка дифтерії.
5. Етіологія, епідеміологія, клініка менінгококової інфекції.
6. Етіологія, епідеміологія, клініка вітряної віспи.
Слайд 3
гостре респіраторне
вірусне захворювання
з повітряно-крапельним
механізмом
передачі,
з гострим початком, ураженням верхніх дихальних шляхів
і симптомами
загальної інтоксикації.
Грип
Слайд 4
ГРИП
Етіологія. Збудник — РНК-вірус, малостійкий в навколишньому середовищі,
стійкий до низьких температур, містить 2 антигени — гемаглютинін
(H) и нейрамінідаза (N).
Епідеміологія. Джерело інфекції — людина. Механізм передачі - повітряно-крапельний.
Інкубаційний період - від кількох годин до 3 днів.
Слайд 5
КЛІНІЧНІ ПРОЯВИ ГРИПУ
два головних синдроми — інтоксикаційний
і катаральний.
Інтоксикаційний: - сильне знобіння;
- підвищення температури
до 39-40 °С;
головний біль у ділянці чола,
надбрівних дуг, скронь, глаз;
світлобоязкість, запаморочення;
слабкість, розбитість;
ломота в тілі, артралгії, м’язовий біль, особливо у м’язах спини.
Слайд 6
КЛІНІЧНІ ПРОЯВИ ГРИПУ
катаральний синдром:
- сухість і першіння
в горлі;
- закладеність носу,
слизові виділення;
сухий кашель (трахеїт);
гіперемія та
одутлість обличчя;
блискучі очі;
ін’єкція
склер и кон’юнктив;
яскрава гіперемія зіву.
Слайд 7
Діагностика грипурная диагностика брюшного тифа тифа
Метод полімеразної ланцюгової реакції
CITO-TEST
РГГА,
РЗК - Діагностичний титр - приріст титру антитіл більш
ніж в 4 рази.
Слайд 8
— гостре вірусне захворювання з повітряно-крапельним механізмом передачі,
ураженням верхніх дихальних шляхів (ларингіт) та помірним інтоксикаційним синдромом.
Парагрип
Слайд 9
Епідеміологія парагрипу
Збудник
родини
Paramyxoviridae
Джерело інфекції
- хвора людина
Механізм передачі
- повітряно-крапельний.
Інкубаційний період- від кількох годин до 3
– 6 днів.
Слайд 10
КЛІНІЧНІ ПРОЯВИ ПАРАГРИПУ
поступовий початок,
Т
тіла до 380С,
закладеність носу,
сухий кашель,
біль у горлі,
ларингіт з
лаючим кашлем,
осиплість голосу.
Слайд 11
антропонозне
вірусне захворювання
з повітряно-крапельним
механізмом передачі,
для якого
характерні
поліорганність
уражень (дихальні шляхи,
очі, кишківник, лімфоїдна тканина)
і
симптоми загальної інтоксикації.
Аденовірусна інфекція
Слайд 12
Клінічні форми аденовірусної інфекції
Аденовірусний риніт
Слайд 13
Клінічні формі аденовірусної інфекції
Аденовірусний тонзиліт,
ринофаринготонзиліт;
Слайд 14
Фарингокон’юнктивальна лихоманка — найчастіша форма аденовірусної інфекції
Кон’юнктивіт,
фарингіт, риніт,
збільшення лімфатичних вузлів,
підвищення температури до 38
"С.
Слайд 15
Клінічні форми аденовірусної інфекції
Аденовірусна пневмонія;
Слайд 16
Клінічні форми аденовірусної інфекції
аденовірусний геморагічний цистит;
Слайд 17
Клінічні форми аденовірусної інфекції
аденовірусна діарея (гастроентерит);
Слайд 18
Клінічні форми аденовірусної інфекції
аденовірусні ураження нервової системи (енцефаліт, менінгоенцефаліт,
полірадикулоневрит).
Слайд 19
Гостре антропонозне інфекційне захворювання з крапельним механізмом передачі,
збудником якого є дифтерійна коринебактерія і для якого характерні
місцеве фібринозне запалення (частіше слизових оболонок ротоглотки) та явища загальної інтоксикації з переважним ураженням серцево-ссудинної та нервової систем.
ДИФТЕРІЯ
Слайд 20
ДИФТЕРІЯ
Етіологія. Збудник- Corynebacterium diphtheriae, грампозитивна паличка, продукує екзотоксин,
стійка в навколишньому середовищі.
Епідеміологія.
Джерело – людина (хвора і носій).
Механізм передачі – повітряно-крапельний.
Інкубаційний період- 2-10 днів.
Імунітет після захворювання короткочасний.
Слайд 21
Клінічні формі:
За локалізацією місцевого процесу:
1. Дифтерія мигдаликів.
2.
Назофарингеальна дифтерія.
3. Дифтерія переднього відділу носа.
4. Дифтерійний ларинготрахеїт.
5. Дифтерія іншої локалізації.
За розповсюдженістю:
1. Локалізована дифтерія
2. Розповсюджена дифтерія
3. Комбінована.
Слайд 22
Типічна дифтерія мигдаликів:
гострий початок;
біль в горлі;
набряк слизових ротоглотки,
наліт на мигдаликах:
щільні,
блискучі,
сіруватого кольору,
розташовані у вигляді
острівців або суцільною
плівкою, знімаються важко,
слизова кровоточить;
можливий набряк підшкірної
клітковини (в області шиї і грудей);
підщелепні лімфатичні вузли збільшені і болючі;
голос гугнявий через парез м’якого піднебіння.
Слайд 23
Міокардит
Поліневрит
Токсичний нефрит
Інфекційно-токсичний шок
Ускладнення дифтерії
Слайд 24
МЕНІНГОКОКОВА ІНФЕКЦІЯ
Етіологія. Збудник - Neisseria meningitidis - грамнегативні
кокки, містять ендотоксин, нестійкі в навколишньому середовищі.
Епідеміологія.
Джерело інфекції
— людина (хворі, “здорові” носії).
Післе перенесеного захворювання формується стійкий імунітет.
Слайд 25
Клініка.
Інкубаційний період від 2 до 10 днів.
Клінічна класифікація:
Локалізовані
форми (носійство менінгококка, гострий назофарингіт);
Генералізовані форми (менінгококцемія, менінгіт, менінгоенцефаліт,
змішана)
Слайд 26
КІР
Етіологія. РНК-місткий параміксовірус. Нестійкий в зовнішньому середовищі.
Епідеміологія. Джерело
інфекції — хвора людина (заразна до 5 дня з
моменту появи сипу).
Імунітет після перенесеного захворювання пожиттєвий.
Слайд 27
Клінічні прояви.
Інкубаційний період — від 7 до
17 днів, а при профілактичному введенні імуноглобуліну — до
21 дня.
Лихоманка до 38-39°С;
Інтоксикаційний синдром
Катаральні прояви (виразний кон’юнктивіт, виділення з носу, кашель)
За 1-3 дні до появи сипу на слизовій оболонці щік з’являються плями Бельського-Філатова-Копліка
На 4-5 день хвороби з’являється плямисто-папульозний висип.
Етіологія. ДНК-місткий
α-герпесвірус.
Нестійкий в зовнішньому середовищі.
Епідеміологія.
Джерело інфекції — хвора людина (заразна до 5 дня з моменту появи останнього елементу висипу).
Імунітет – пожиттєвий.
Слайд 29
Клінічні прояви.
Інкубаційний період — 11-21 день.
Симптоми:
Фебрильна
лихоманка
Помірно виразна інтоксикація
На 1-й — 2-й день захворювання з’являється
висип (первинний елемент висипу — дрібна пляма або папула, які через декілька годин перетворюються в міхурці).
