Звертання в реченні виділяються комами. Якщо звертання стоїть на початку речення і вимовляється з особливою , окличною інтонацією, то після нього ставиться знак оклику.
вимовляється без окличної інтонації, після нього ставиться кома: Зброє
моя, послужи воякам Краще, ніж служиш ти хворим рукам (Л. Укр.). 2. Якщо звертання стоїть в кінці речення, то перед ним ставиться кома, а після нього - той знак, якого потребує інтонація речення в цілому: Вставай же, сонце! Слався, дух творчості людської! (Баж.); Де зараз ви, кати мого народу? (Сим.). 3. Якщо звертання вжито в середині речення, то воно виділяється комами з обох боків: як ти любиш, серце моє рвійне, Почуттями тільки і живеш. То радієш ти, а то спокійне, То печаль в тобі без краю й меж (Ткач.).