Презентация на тему презентація до виступу Баранюк Л.Г. Казанківський ПАЛ

організаційно-педагогічна діяльність, в процесі якої стабільні позитивні результати

у розв’язанні актуальних педагогічних проблем забезпечуються використанням оригінальних форм, методів, прийомів, засобів навчання та виховання або інтеграції вже відомих форм, методів, прийомів, засобів.
                                                                                                 П.П.Жерносек

тому, щоб у найважчій справі на очах учителів створювався,

визрівав і стверджувався кращий досвід, який втілював би в собі передові педагогічні ідеї»
В.О.Сухомлинський

якісні показники результатів навчально-виховного процесу за  основними параметрами:
сформованість

громадської спрямованості учнів;
освіченість учнів: повнота й  міцність знань, система і  міра їх  узагальненості, уміння переносити знання в  нову ситуацію;
сформованість в  учнів пізнавальних інтересів й  потреб, прагнення до  самоосвіти, наявність у  навчальній діяльності схвалених суспільством мотивів і  ціннісних орієнтацій;
вихованість учнів та сформованість їх суспільнозначущих ціннісних орієнтацій у діяльності, активної життєвої позиції, потреби в  самовихованні;
трудовий досвід, наявність необхідних умінь та прагнення до різних видів діяльності, самоконтроль, самоаналіз зробленої роботи, раціональний підхід до  справи та ін.

найкращих результатів у  навчально-виховній роботі за умов найменшої витрати сил

і часу педагогів та учнів, так щоб цей досвід не став перешкодою для вирішення інших, не  менш важливих освітніх і  виховних задач.
3. Стійкість, стабільність досвіду, його тривале функціонування.
4. Можливість повторення і  творчого використання досвіду одного педагога іншими, розширення цього досвіду до  масового.
5. Перспективність досвіду. ППДзавжди має майбутнє, перспектива його розвитку очевидна.
6. Наукова обґрунтованість передового педагогічного досвіду.

навчального закладу, а також усіх підрозділів освіти в Україні

( відділи та департамент освіти, інститут ІППО, НМЦ тощо);
система роботи працівника освітнього закладу;
розв’язування важливої педагогічної проблеми в  освітньому закладі;
певні форми, методи та  прийоми роботи, які використовують у  закладі освіти, що забезпечують стабільні позитивні результати);
форми, методи та  прийоми, які використовують окремі працівники освіти (наприклад, проектне навчання як засіб розвитку особистості учня).

має в  собі чогось нового, але спрямована на  сумлінне

виконання своїх професійних обов’язків);
раціоналізаторський (діяльність, яка пов’язана із творчим використанням відомих форм і методів, спрямована на підвищення ефективності педагогічної праці);
новаторський (діяльність, яка завжди пропонує суттєві зміни в навчально-виховній роботі, має в собі елементи творчого пошуку, новизни, оригінальності.

педагогічного досвіду:
У галузі навчання та розвитку:
1. Підготовка педагога до уроку.
2.

Зворотний зв’язок, майстерність опитування учнів.
3. Уміння пояснювати матеріал: активізація, проблемність, структурність, різноманітність прийомів, ТЗН тощо.
4. Розвиток здібностей учнів, індивідуальний підхід, робота з обдарованими та слабо встигаючими учнями.
5. Розвиток самостійності учнів, їх уміння добувати знання, моделювати, розв’язувати оригінальні вправи, використовувати знання на практиці тощо.
6. Виховання в процесі навчання. Прийоми вироблення переконань, система вимог, особистий приклад педагога, етика тощо.

здібності, темперамент, характер, схильності, рівень культури.
2. Робота з колективом

учнів.
3. Організація виховного заходу.
4. Методика проведення класної години.
5. Моральне, естетичне і фізичне виховання учнів.
6. Виховання працелюбності, почуття відповідальності, активності у громадському житті.
7. Робота з активом учнів і «важковиховуваними учнями».
8. Робота з батьками учнів.

«родзинку» в методах роботи педагога, якраз те, що оживляє,

здавалося б, відомий прийом, робить його дієвим та результативним.
Другий крок – виявлення елементів цього прийому, ніби розчленування його на складові частини і визначення вагомості цих елементів, знаходження основної, «вирішальної» ланки.
Третій крок – встановлення того, чи можливо відтворити цей досвід та передати іншим, чи він цілком залежить від особистості педагога: його ерудиції, артистичності, темпераменту.

підготовкою пеагога: науковою, методичною, зі спеціальності;
Вивчення системи підготовки педагога

до уроків і позакласних заходів (планування, стан кабінету, дидактичне забезпечення тощо);
Відвідування кількох уроків з однієї теми;
Аналіз результатів роботи педагога (рівень знань і розвиток учнів).

дійсно позитивним, який забезпечує значні зрушення в загальному розвитку

учнів: вміння аналізувати і синтезувати, абстрагувати й узагальнювати, а в області практичних дій - вміння провести детальний аналіз об'єкта, що підлягає виготовленню, виділити необхідні робочі операції, намітити їх послідовність; в процесі роботи контролювати свої дії, вчасно вносити в них необхідні корективи ”

Скаткін М.М. та Богданова О.С.

порівняння - фіксація зовнішніх, формальних відмінностей досвіду на основі

безпосереднього емоційного сприйняття та визначення мети, форм і методів вивчення ППД педагога.
Етап опису - знаходження окремих особливостей в організації освітнього процесу на основі спостережень і аналізу роботи педагога.
Етап осмислення виявленої основної педагогічної ідеї досвіду - вдумливе проникнення в систему роботи педагога, аналіз отриманих результатів, облік вкладу в отриманий результат всіх взаємодіючих ланок навчально-виховного процесу.
Розробка рекомендацій і визначення подальших перспектив розвитку даного досвіду.

вивчення:
оцінка діяльності педагога за допомогою діагностичної програми спостереження;
виявлення

педагога в колективі, який отримує стійкі позитивні результати;
перший збір інформації про діяльність педагога;
виявлення чинників, що сприяють отриманню високих результатів;
визначення об'єктів вивчення.
2. Постановка мети вивчення:
виявлення істотного протиріччя, на вирішення якої спрямований творчий педагога;
формулювання проблеми;
теоретичне обгрунтування досвіду;
виявлення гіпотези про сутність і основних ідеях досвіду;
формулювання мети вивчення.

збору і обробки інформації;
складання програми спостереження за діяльністю

педагога і учнів на заняттях і в повсякденному житті з вивченої проблеми;
реалізація методів збору інформації про досвід.
4. Педагогічний аналіз зібраної інформації:
розчленування досліджуваного досвіду на частини, що відповідають основним ідеям досвіду;
оцінка ідей досвіду на основі критеріїв;
визначення причинно-наслідкових зв'язків між заявленою проблемою і ідеєю досвіду;
виявлення місця і ролі досвіду в цілісній педагогічній системі.

за навчально-виховним процесом:
а) діяльність педагога:
загальна мета освітнього процесу,

конкретні педагогічні задачі, підходи до змісту навчання;
управління процесом засвоєння учнями знань, умінь, навичок, формування і розвитку компетенцій;
організація навчальних ситуацій;
володіння різними типами педагогічної миследіяльності (методичної, діагностичної, проектувальної, коректувальної);
облік зовнішніх і внутрішніх умов, у яких відбувається навчання;
засоби, розроблені носієм досвіду; матеріальна оснащеність занять;
провідні чинники, що забезпечують високі результати;
розвиток особистісних якостей учнів;

навички самостійного засвоєння й застосування знань;
комунікабельність;
наявність моральних якостей у

навчально-пізнавальній діяльності.
2. Аналіз змісту сутності педагогічної системи І П П:
бесіди з педагогом щодо бачення ним сутності свого досвіду: його педагогічних ідей, особливостей технології, виявлених ним позитивних результатів своєї діяльності;
вивчення комплексу наявного у педагога навчально-методичного забезпечення своєї педагогічної технології;
узагальнення результатів спостереження навчальної діяльності педпрацівника і виокремлення фактів, що засвідчують особливості педтехнології, як її застосування впливає на розвиток учнів.

анкети);
проведення контрольних зрізів (усне або письмове тематичне опитування).

4. Аналіз

застосованих методів:
загально-теоретичні: індукції та дедукції, аналізу і синтезу, моделювання, порівняння, класифікації та узагальнення, абстрагування та конкретизації тощо;
методи емпіричного вивчення: вивчення літератури, документів та результатів діяльності, спостереження, опитування, оцінювання, тестування.

групи, згідно наказу директора навчального закладу «Про вивчення та

узагальнення ППД педагога________» .
2). Підвищення науково-педагогічної та методичної компетентності носія досвіду педагогічних працівників, які безпосередньо вивчатимуть та узагальнюватимуть досвід педагога через результати його діяльності.
3). Форми вивчення,аналізу й узагальнення досвіду.

прийомах навчання, виховання, розвитку учнів
Пропозиція педагогічному працівнику розповісти

про методичні знахідки на засіданні МК.
Далі запропонувати педагогу розповісти про систему його роботи на методичній раді.
Згодом запропонувати виступити на семінарі, науково-практичній конференції, до якої треба підготувати не тільки доповідь, але і тези для публікації.
Запропонувати здійснити опис власного досвіду роботи за спеціальним алгоритмом.

результатів (на початку вказати і обґрунтувати конкретні потреби, що

зумовили пошук).
Задум і шляхи його реалізації.
Умови, що забезпечують досягнення найвищих результатів;
Організаційно-методична система роботи (засоби, методи, прийоми, організаційні форми).
Що нового вніс досвід і що з вже відомого використовується Вами по-новому?
Яку трудність, проблему масової практики допомагає вирішити Ваш досвід?
Складність і суперечність пошуку (невдачі й труднощі, які були подолані в процесі становлення досвіду);
Межі використання досвіду й рекомендації щодо його використання (адресна спрямованість досвіду).

носієм досвіду з метою виявлення педагогічних інновацій;
вивчення педагогічної доку­ментації

педагога, досвід якого вивчається;
бесіди з педагогічними пра­цівниками та учнями про педагогічні інновації у навчанні, які застосовує носій ППД;
анкетування колег носія ППД, його учнів про форми і методи педагогічних інновацій у навчально-виховному процесі, які застосовує носій ППД;
здійснення моніторингу на­вчальних досягнень учнів, яких навчає носій ППД .

і питань навчально-виховної роботи.
Педагогічні ради, виробничі збори, наради з

проблем педагогіки.
Науково-методична та науково-практична конференції.
Педагогічні читання.
Педагогічна виставка.
Диспути та дискусії з актуальних проблем навчально-виховної роботи.
Семінарські заняття з проблем педагогіки.
Практикуми з розробки методики вивчення й узагальнення педагогічного досвіду.
Педагогічні консультації.

педагогічної майстерності; - стиль спілкування з учнями; - висока ступінь сформованості

переконаності в дієвості тієї системи заходів з активізації навчання, яку педагог ефективно застосовує.
Друга група умов (учні): - рівень сформованості пізнавальних інтересів учнів, знань і способів діяльності.
Третя група умов (навчально-матеріальна база): - наявність функціонально придатних навчальних кабінетів, що дозволяють включити кожного учня в активну навчально-пізнавальну діяльність.

педагогом програмового матеріалу; - підготовку до уроків; - набір засобів і

прийомів, що підвищують ефективність кожного уроку; - цілеспрямовані додаткові заняття з учнями, які мають проблеми в навчанні;
- позакласні заняття, які тісно пов’язані з навчальною роботою і сприяють зміцненню і поглибленню знань учнів.

досвіду:

ДОСВІДУ ТА ПРОЯВЛЯЄТЬСЯ В УЗАГАЛЬНЕНИХ ВИСНОВКАХ І СУДЖЕННЯХ, ЩО

ПОЄДНУЮТЬ У СОБІ ЯК ОБ’ЄКТИВНЕ ЗНАННЯ ПРО НАЯВНУ ПЕДАГОГІЧНУ ПРОБЛЕМУ, ТАК І СУБ’ЄКТИВНУ МЕТУ, СПРЯМОВАНУ НА ЇЇ РОЗВ’ЯЗАННЯ

в тому, щоб досягнення майстрів педагогічної праці зробити здобутком

усіх педагогічних працівників

на накопиченні фактичного матеріалу, що пов’язано з фіксацією результатів

спостережень;
проведеному дослідженні;
вивченні творчих робіт, текстів доповідей і виступів, робіт учнів, розробок заходів, планів, програм, дидактичного інструментарію;
рішеннях протоколів нарад і зборів, та відгуків.

труднощів, систему заходів, що забезпечують оперативну інформацію і швидкий

результативний пошук необхідних об’єктів вивчення, ініціативу й зацікавленість тих, хто цього досвіду потребує;
Розповсюдження здійснюється на основі усної і письмової пропаганди й предметного показу. Засобів для цього дуже багато: відкриті заняття, школи перспективного досвіду, творчі звіти, огляди-конкурси, педагогічні читання, статті в газетах і журналах, бюлетені тощо.