Презентация на тему Роль родителей в формировании речи у детей

матері й батька було єдине уявлення про те, кого

вони разом виховують, а звідси і про єдність їх вимог, передусім — до самих себе. Добитися того,
щоб батько і мати, як вихователі, виступали в єдності —
це означає навчити мудрості материнської і батьківської
любові, гармонії доброти і суворості, ласки і вимогливості.
З великим тактом, не доторкаючись до особистого, часто болісного, ми прагнемо запобігти помилкам батьків у цій найтоншій сфері духовного життя. Там, де немає мудрості
батьківської педагогіки, любов матері й батька калічать
дітей ”.

Василь Сухомлинський

в утробі матері. Зародок запам`ятовує звуки, що долинають із

зовнішнього світу ще до третього триместру і може підлаштовуватись під характеристики музики і мови. Ембріон чує голос своєї матері і вміє розрізняти різні емоційні стани (гнів, злість, радість) за інтонацією материнської мови. Вчені доводять, що вагітним потрібно спілкуватися зі своєю дитиною голосом, поплескуванням, погладжуванням не менше 20 хв. на день. З цього починається процес спілкування, який продовжується одразу після народження.

двостороннє: немовля реагує усмішками, звуками, рухами ніжок і ручок.

З перших днів народження у дитини формується відчуття рідної мови. Якщо ми хочемо, щоб наш малюк від початку розмовляв правильно і грамотно, ми повинні говорити з ним повно-цінними словами і правильно побудованими реченнями, дивлячись на нього, щоб малюк міг бачити артикуляцію звуків. Навіть якщо дитина і не до кінця розуміє, ми подаємо їй приклад дорослої мови, збагачуємо пасивний словник дитини, який пізніше перетвориться у активний.

1 року 6 місяців - 10-15 слів;
• у кінці

2 року - 300 слів;
• у кінці 3 року - 1000 слів;
• в 4 роки - 2 500 слів;
• в 5 років - 3 500 слів;
• в 6 років - 4 000 слів;
• в 7 років - 4 500 слів.
У дорослої людини словник нараховує 6 - 8
тисяч слів.

слів і фраз, почутих від батьків. Помилково
вважати, що мову

може формувати радіо,
грамзаписи, телевізор, комп`ютер тощо.
Дослідження показують, що дитина повинна
чути і бачити мову не на екрані, а з вуст
близької людини.

мовленнєвих центрів або патоло-
гічним формуванням мовлення. У першому
випадку

дитина рано чи пізно наздожене од-
нолітків, а в другому – без спеціальної лого-
педичної допомоги мовлення може залиши-
тись недосконалим, а в шкільному віці ускла-
днитись порушенням читання та письма

тижнів;
Шкідливі звички матері під час вагітності;
Народження малюка з асфіксією;
Відсутність

або затримка гуління і лепету;
Хвороби органів носоглотки;
Шкідливі звички дитини;
Соматична ослабленість;
Недостатність спілкування з батьками;
Зниження пізнавальної активності;
Недоступність продуктивної праці.

малюком;
Намагайтеся відповідати на всі запитання;
Не підлаштовуйтесь під “дитяче” мовлення;
Слідкуйте

за своїм мовлення та будьте взірцем для наслідування;
Більше читайте разом з малюком;
Частіше консультуйтеся з спеціалістами: педіатром, лором, стоматологом, логопедом тощо;
Не ставтеся легковажно до вад мовлення;
Говоріть з дитиною чіткою, гарною українською мовою.

сім`єю:
Якщо дитина оточена критикою - вчиться звинувачувати.
Якщо дитина бачить

ворожість - вона вчиться агресії.
Якщо над дитиною насміхаються – вчиться бути боязкою.
Якщо дитину поcтійно соромлять – вчиться бути винною.
Якщо дитина оточена терпимістю – вчиться бути терпимою.
Якщо дитину заохочують – вчиться цінувати інших.
Якщо почуває себе у безпеці – вона вчиться вірити.
Якщо дитину схвалюють – вчиться подобатися сама собі.
Якщо дитину підтримують і поводяться з нею доброзичливо- вона вчиться знаходити любов у цьому світі.

Росс Кемпбелл