Слайд 2
У світовій юридичній науці немає загальноприйнятого визначення держави,
що пояснюється складністю цього соціального і юридичного явища. Різні
мислителі визначали і визначають її як:
земного бога;
організоване насильство;
юридичну особуюридичну особу, що репрезентує суспільство;
інформаційну систему;
організацію загальних справ.
Слайд 3
Зовнішні ознаки держави, які відрізняють її державу від
суспільства та його політичних організацій :
народ – сукупність індивідів,
що об’єднані правовим зв’язком з державою;
територія – частина земної кулі, з якою історично пов’язаний державний народ, яка має межі, визнані міжнародним співтовариством;
публічна організована влада, що не збігається з суспільством, стоїть над ним і здійснює управління загальнозначущими для народу справами;
система збору фінансових коштів;
право – система загальнообов’язкових правил поведінки;
суверенітет – самостійність та незалежність держави у внутрішніх та зовнішніх справах;
наявність зовнішніх атрибутів (символів).
Слайд 4
Держава – це суверенна політична організація суспільства, що
має владні повноваження з управління територіально–організованим населенням з метою
здійснення загальносоціальних справ.
Слайд 5
Країна –
1) в правовій літературі - територія,
що має певні кордони, користується державним суверенітетом або перебуває
під владою іншої держави;
2) у фізичній географії – це велика територія, виділена за географічним положенням, рельєфом, природними умовами та ресурсами.
Слайд 6
Суверенітет держави є визначальною невід’ємною якістю держави, що
відображає її верховенство на своїй території та самостійність (незалежність)
у міжнародних відносинах
Слайд 7
Гарантії державного суверенітету
волевиявлення народу, який бажає мати
власну державу і прагне її незалежності;
економічна незалежність держави;
обороноздатність держави, в тому числі її військова могутність;
міжнародне визнання суверенітету держави.
Слайд 8
ФУНКЦІЇ ДЕРЖАВИ – основні напрямки діяльності держави, в
яких розкривається її соціальна сутність і роль в суспільстві
Слайд 9
До внутрішніх функцій держави належать:
1) економічна;
2) функція
захисту прав та свобод людини і громадянина;
3) соціальна функція;
4)
функція фінансового контролю;
5) функція охорони правопорядку;
6) природоохоронна, або інакше – екологічна функція;
7) культурна (духовна) функція;
8) інформаційна функція.
Слайд 10
До зовнішніх функцій держави належать:
1) функція забезпечення
безпеки держави (захист країни від нападу ззовні, захист загальнонаціональних
інтересів від деструктивних дій усередині країни);
2) функція міжнародного співробітництва (співробітництво в політичній, економічній, культурній і спортивній галузях, участь у забезпеченні світового правопорядку, допомога населенню інших держав, які опинились в умовах стихійного, соціального лиха або техногенної катастрофи).
Слайд 11
ФОРМИ ЗДІЙСНЕННЯ ФУНКЦІЙ ДЕРЖАВИ:
1) нормотворча – полягає у
виданні загальнообов’язкових нормативно–правових актів. Наприклад, для реалізації екологічної функції
держави потрібні нормативно–правові акти, які визначають порядок охорони, раціонального використання й поновлення природних ресурсів, встановлюють санкції за заподіяння шкоди природі;
2) виконавча – полягає у повсякденній реалізації органами виконавчої влади вказівок законів. Наприклад, екологічна функція держави здійснюється шляхом спорудження природоохоронних об’єктів, створення заповідників та інших об’єктів природно–заповідного фонду, фінансування наукових досліджень у галузі екології;
Слайд 12
3) судова – судові органи беруть участь у
реалізації функцій держави шляхом здійснення правосуддя. Наприклад, суди виносять
рішення з приводу порушення екологічних прав громадян, вироки у справах про злочини проти навколишнього середовища;
4) контрольно–наглядова – контрольно–наглядові органи держави (прокуратура, антимонопольні органи, органи галузевого нагляду) наглядають за точним і однаковим виконанням законів. Наприклад, органи геологічного нагляду здійснюють контроль щодо проведення геолого–розвідницьких робіт, дотримання відповідних нормативів і стандартів.
Слайд 13
За зовнішніми ознаками діяльності держави розрізняють:
1) правові
форми здійснення функцій держави – всі види діяльності державних
органів, пов’язані з виданням правових актів (законів і підзаконних актів, актів застосування права – наказів, вироків і рішень судів, постанов слідчих тощо);
2) організаційні форми здійснення функцій держави – поточна технічна, господарська, статистична діяльність, спрямовані на вирішення певних завдань. Наприклад
Слайд 14
Поняття і види влади
Влада – явище соціальне. Соціальна
влада присутня скрізь, де є усталені об'єднання людей.
У широкому
значенні влада – завжди вольові відносини.
Основними компонентами влади є її суб'єкт, об'єкт, засоби (ресурси) і процес, що призводить до руху всі її елементи.
Влада означає відносини залежності між людьми: з одного боку, нав'язування волі, з іншого - підкорення їй.
Слайд 15
Соціальна влада — здатність та можливість індивіда або
колективу впливати на волю, поведінку й діяльність людей за
допомогою різноманітних засобів (авторитету, переконання, насильства, примусу тощо).
Слайд 16
Політична влада — це особливий вид соціальної влади,
за допомогою якої реалізуються життєво важливі інтереси впливових соціальних
груп.
Державна влада - управління суспільством, яке здійснюється органами держави в межах їхньої компетенції.
Слайд 17
Характерними особливостями державної влади є:
публічність - виступає від
імені всього суспільства (народу), має «публічну» основу своєї діяльності
(казенне майно, власні прибутки, податки);
верховенство - юридично уособлює загально-обов'язкову волю всього суспільства, має у своєму розпорядженні монопольне право видавати закони і спиратися на апарат примусу як на один із засобів дотримання законів та інших правових актів;
універсальність - поширює владні рішення, які є загальнообов'язковими для всіх колективних та індивідуальних суб'єктів, на все суспільство;
Слайд 18
суверенність - відділена від інших видів влади усередині
країни (від партійної, церковної та ін.). Вона незалежна від
них і має виключне монопольне становище у сфері державних справ;
легітимність - юридичне обґрунтування і визнання народом країни, а також світовою спільнотою. Наприклад, представницькі органи набувають легітимності в результаті проведення виборів, передбачених і регламентованих
законом. Нелегітимна влада вважається узурпаторською.
Слайд 19
Система органів виконавчої влади