Презентация на тему ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДЕРЖАВИ

що пояснюється складністю цього соціального і юридичного явища. Різні

мислителі визначали і визначають її як:

земного бога;
організоване насильство;
юридичну особуюридичну особу, що репрезентує суспільство;
інформаційну систему;
організацію загальних справ.

суспільства та його політичних організацій :
народ – сукупність індивідів,

що об’єднані правовим зв’язком з державою;
територія – частина земної кулі, з якою історично пов’язаний державний народ, яка має межі, визнані міжнародним співтовариством;
публічна організована влада, що не збігається з суспільством, стоїть над ним і здійснює управління загальнозначущими для народу справами;
система збору фінансових коштів;
право – система загальнообов’язкових правил поведінки;
суверенітет – самостійність та незалежність держави у внутрішніх та зовнішніх справах;
наявність зовнішніх атрибутів (символів).

має владні повноваження з управління територіально–організованим населенням з метою

здійснення загальносоціальних справ.

що має певні кордони, користується державним суверенітетом або перебуває

під владою іншої держави;
2) у фізичній географії – це велика територія, виділена за географічним положенням, рельєфом, природними умовами та ресурсами.

відображає її верховенство на своїй території та самостійність (незалежність)

у міжнародних відносинах

власну державу і прагне її незалежності;
економічна незалежність держави;

обороноздатність держави, в тому числі її військова могутність;
міжнародне визнання суверенітету держави.

яких розкривається її соціальна сутність і роль в суспільстві

захисту прав та свобод людини і громадянина;
3) соціальна функція;
4)

функція фінансового контролю;
5) функція охорони правопорядку;
6) природоохоронна, або інакше – екологічна функція;
7) культурна (духовна) функція;
8) інформаційна функція.

безпеки держави (захист країни від нападу ззовні, захист загальнонаціональних

інтересів від деструктивних дій усередині країни);
2) функція міжнародного співробітництва (співробітництво в політичній, економічній, культурній і спортивній галузях, участь у забезпеченні світового правопорядку, допомога населенню інших держав, які опинились в умовах стихійного, соціального лиха або техногенної катастрофи).

виданні загальнообов’язкових нормативно–правових актів. Наприклад, для реалізації екологічної функції

держави потрібні нормативно–правові акти, які визначають порядок охорони, раціонального використання й поновлення природних ресурсів, встановлюють санкції за заподіяння шкоди природі;
2) виконавча – полягає у повсякденній реалізації органами виконавчої влади вказівок законів. Наприклад, екологічна функція держави здійснюється шляхом спорудження природоохоронних об’єктів, створення заповідників та інших об’єктів природно–заповідного фонду, фінансування наукових досліджень у галузі екології;

реалізації функцій держави шляхом здійснення правосуддя. Наприклад, суди виносять

рішення з приводу порушення екологічних прав громадян, вироки у справах про злочини проти навколишнього середовища;
4) контрольно–наглядова – контрольно–наглядові органи держави (прокуратура, антимонопольні органи, органи галузевого нагляду) наглядають за точним і однаковим виконанням законів. Наприклад, органи геологічного нагляду здійснюють контроль щодо проведення геолого–розвідницьких робіт, дотримання відповідних нормативів і стандартів.

форми здійснення функцій держави – всі види діяльності державних

органів, пов’язані з виданням правових актів (законів і підзаконних актів, актів застосування права – наказів, вироків і рішень судів, постанов слідчих тощо);

2) організаційні форми здійснення функцій держави – поточна технічна, господарська, статистична діяльність, спрямовані на вирішення певних завдань. Наприклад

влада присутня скрізь, де є усталені об'єднання людей.
У широкому

значенні влада – завжди вольові відносини.
Основними компонентами влади є її суб'єкт, об'єкт, засоби (ресурси) і процес, що призводить до руху всі її елементи.
Влада означає відносини залежності між людьми: з одного боку, нав'язування волі, з іншого - підкорення їй.

колективу впливати на волю, поведінку й діяльність людей за

допомогою різноманітних засобів (авторитету, переконання, насильства, примусу тощо).

за допомогою якої реалізуються життєво важливі інтереси впливових соціальних

груп.

Державна влада - управління суспільством, яке здійснюється органами держави в межах їхньої компетенції.

імені всього суспільства (народу), має «публічну» основу своєї діяльності

(казенне майно, власні прибутки, податки);
верховенство - юридично уособлює загально-обов'язкову волю всього суспільства, має у своєму розпорядженні монопольне право видавати закони і спиратися на апарат примусу як на один із засобів дотримання законів та інших правових актів;
універсальність - поширює владні рішення, які є загальнообов'язковими для всіх колективних та індивідуальних суб'єктів, на все суспільство;

країни (від партійної, церковної та ін.). Вона незалежна від

них і має виключне монопольне становище у сфері державних справ;

легітимність - юридичне обґрунтування і визнання народом країни, а також світовою спільнотою. Наприклад, представницькі органи набувають легітимності в результаті проведення виборів, передбачених і регламентованих законом. Нелегітимна влада вважається узурпаторською.