волі.
2. Фази складної вольової дії. Вольове зусилля. Локус
контролю: екстернальний, інтернальний. 3. Вольові якості особистості. Безвілля, його причини і шляхи подолання.
FindSlide.org - это сайт презентаций, докладов, шаблонов в формате PowerPoint.
Email: Нажмите что бы посмотреть
Наполео́н I Бонапа́рт
французький
імператор
у 1804-1814 рр.
При цьому особистість регулює діяльність, керує поведінкою, ставить перед собою мету і прагне її досягти. Це здійснюється за допомогою волі.
У ХVІІІ-ХІХ ст. проблема волі була однією з центральних в психології.
Ще Аристотель ввів поняття «воля» в систему категорій науки про душу.
Проблему волі досліджували У. Джемс (США), С.Л. Рубінштейн (Росія).
Види труднощів, з якими зустрічається людина:
- у грі (вміння стримувати себе, досягати мети).
Абулія – виникає на основі патології мозку; відсутні стимули до діяльності, нездатність до прийняття рішень та їх виконання. (Наприклад, людина входить у двері лише тому, що їх бачить, хоч і не мала намірів увійти).
Апраксія – складне порушення цілеспрямованих дій, спричинене дефектами мозкових структур; викликає порушення довільної регуляції рухів і дій; вольовий акт стає неможливим.
Дії є вольові та імпульсивні.
Воля є лише у людини.
Воля має соціальну природу.
Функції волі:
Стимулююча – забезпечує активність людини.
Гальмівна – забезпечує стримування небажаної активності.
Кожна дія здійснюється для чогось (мета) і чомусь (мотив). Вчинок може бути подібним, а мотиви, що до нього привели – різні.
різного рівня (вчити урок чи дивитись телепередачу) – треба надати перевагу певному мотиву.
Боротьба мотивів у вольовій дії – це, як правило, боротьба між почуттями обов’язку і стимулами, що суперечать обов’язку. Воля і виявляється у тому, щоб змусити себе робити те, що треба, а не те, що хочеться.
За наявності зовнішніх перешкод і відсутності боротьби мотивів відбувається:
обдумування засобів досягнення мети;
вибір конкретного способу дії, що найкраще підходить до цих умов;
прийняття певного рішення.
Дві форми виконання дії:
форма зовнішньої дії (зовнішній вольовий вчинок)
форма утримання від зовнішньої дії (внутрішній вольовий вчинок)
Зовнішній (екстернальний) «локус контролю» – причини поведінки і діяльності пояснюються зовнішніми факторами (доля, обставини, випадок).
Внутрішній (інтернальний) «локус контролю» – відповідальність за власні дії, пошук причин в собі, аналіз власних здібностей і характеру.
3. Рішучість – здатність своєчасно приймати обґрунтовані й сталі рішення і без зайвих зволікань переходити до їх реалізації.
Впертість – людина усвідомлює недоцільність своєї мети, але хоче зробити по-своєму.
Боягузтво – страх за себе, за власне життя.
Витримана людина терпляча (переносить злидні, поневіряння, голод, спрагу, потребу у відпочинку).
Протилежна риса – невитриманість, імпульсивність
Дисципліна – не кайдани для волі; вона не повинна базуватися на страху, послуху.
Протилежна риса – недисциплінованість.