Слайд 2
І. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ.
Слайд 3
Тема. Життєвий і творчий шлях норвезького письменника, зачинателя
європейської «нової драматургії» Генріка Ібсена
Мета:
ознайомити учнів із
життям і творчістю письменника;
розвивати навички сприйняття інформації на слух, виділення головного, висловлення своєї думки про почуте й прочитане;
виховувати інтерес до літератури, прагнення до самовдосконалення.
Обладнання: портрет письменника, ілюстрації до його біографії, видання творів, ілюстрації до них; зображення краєвидів Норвегії.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Слайд 4
І. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
Слайд 5
Розповісти про риси європейської «нової драматургії», її найвизначніших
представників.
З якою метою драматурги завершували п'єси «відкритим фіналом»?
Слайд 6
ІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Слайд 7
«Під шум великих міжнародних бур я зі
свого боку воював із маленьким суспільством, до якого був
прикутий волею обставин і життєвих умов», — писав у своїх спогадах Генрік Ібсен, видатний норвезький драматург другої половини XIX ст.
Слайд 8
Його п'єси ось уже понад 130 років не
сходять зі сцен театрів у всьому світі.
Слайд 9
У чому ж полягає секрет мистецького довголіття творів
Ібсена?
Передусім у тому, що письменник глибоко вірив у
цінність окремої особистості, протестував проти розчинення її в безликій людській масі.
Слайд 10
Головний мотив його творчості — заклик до людей
реалізувати своє справжнє покликання, але в жодному разі не
за рахунок чужого щастя чи навіть життя.
Слайд 11
ІІІ. СПРИЙНЯТТЯ Й ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
Життєвий і творчий
шлях Генріка Ібсена
Слайд 12
Генрік Йоганн Ібсен народився 2 березня 1828 року
у невеличкому торговельному містечку Шиєні, норвезькому містечку лісорубів, в
родині, що належала до кола місцевої купецької аристократії.
Слайд 14
Дитинство його було самотнє й безрадісне. Особливо нещасливим
стало життя після того, як розорилася батькова торговельна фірма
у 1836 році.
Слайд 16
Шукаючи заробітку, у 15 років молодий Генрік у
1843 році влаштувався аптекарським учнем у глухому містечку Грімстаді.
Там він провів 6 років, жив у мансарді на скромну платню.
Слайд 18
І тут, і в рідному місті Ібсен був
оточений буденністю міщанського існування і тим традиційним, патріархальним укладом
побуту, який не міг не залишити своїх слідів у ранніх життєвих враженнях драматурга.
Слайд 19
Розмірене міщанське існування глухої норвезької провінції уже в
ці роки дитинства, отроцтва і перших самостійних кроків у
житті розгорнулося перед Ібсеном у контрастах:
Слайд 20
забезпечене родинне життя і несподівана бідність, мниме благополуччя
затишного міщанського середовища і підневільна робота, що мало відповідала
поетичним нахилам Генріка.
Слайд 21
Юнака приваблювали поезія, літературна праця. Генрік почав писати
вірші, входить у коло місцевої запальної і сповненої поривань
молоді, яка романтично мріяла про політичну перебудову країни, молоді, яка сміливо вільнодумствувала на страх місцевому міщанству.
Слайд 22
Бурі 1848 року доходять і до далекого норвезького
портового містечка. В усій країні вони з особливою силою
пробуджують літературні національно-романтичні традиції, а в творчості письменника-початківця знаходять свої перші політичні відображення.
Слайд 23
Саме в цей час на зміну раннім лірико-сентиментальним
віршам Ібсена з'являються схвильовані відгуки на угорську революцію, цикл
сонетів, викликаних датсько-прусською війною, дошкульні епіграми, спрямовані проти місцевої громадської і бюрократичної верхівки.
Слайд 24
Шум цих же міжнародних бур змусив Ібсена вперше
виступити і в ролі драматичного письменника. Із латинських класиків,
яких він вивчав, Ібсен узяв сюжет своєї першої трагедії «Катіліна».
Слайд 25
Вона була надрукована в 1850 році на власний
страх і риск таким же юним, як і сам
автор, захопленим шанувальником його таланту.
Слайд 26
Трагедія пройшла непоміченою критиками і театрами. Більша частина
тиражу її видання була продана якомусь крамареві на обгортковий
папір.
Слайд 27
Весною 1850 року Ібсен поїхав у столицю —
в Хрістіанію (нині м. Осло), де, однак, йому не
вдалося здійснити свого наміру — стати студентом медичного факультету.
Слайд 29
Відсутність потрібних коштів і невдача на екзаменах закрили
перед ним дорогу в науку, але побічно сприяли тому,
що Ібсен, залишившись у столиці і ведучи в ній життя вільного літератора, пройшов другу, після аптекарського учнівства, ступінь школи життя.
Слайд 30
Він діяльно співробітничає в періодичній пресі, бере участь
в робітничому русі, бере участь у виданні сатиричного журналу
«Андхрімнер». У столиці Ібсен віч-на-віч стикається з норвезькою «великою» політикою, що творилася як у стінах парламенту, так і в різних «політичних» гуртках.
Слайд 31
До цього часу слід віднести і його розчарування
в цій «великій» політиці, яка в дійсності була політикою
малих і здебільшого вузько-користолюбних ділових комбінацій.
Слайд 32
У 1852 році, після відносного успіху одноактної поетичної
драми «Богатирська могила», Ібсен одержав запрошення на посаду драматурга
і режисера при міському театрі в Бергені.
Слайд 34
Тут він написав і поставив цілий цикл п'єс
за мотивами національних переказів, саг та богатирських пісень.
Памятник
Ибсену в Бергене
Слайд 35
Ібсен у театрі займався всім — від підмітання
сцени до режисури, що допомогло йому пізнати сценічні умовності
того часу, традиції, канони, які потім йому захотілося зруйнувати.
Слайд 36
Дирекція театру відправила Ібсена в Данію та Німеччину
— набувати досвіду. Його власні п'єси вже починають помічати.
Слайд 37
У 1857 році Ібсен працює художнім керівником норвезького
національного театру в Хрістіанії, де йому довелося витримати серйозну
боротьбу за проникнення національної тематики на столичну сцену.
Слайд 39
Це один із найважчих у його житті періодів.
З одного боку — матеріальна скрута, з іншого —
уперте невизнання з боку норвезької буржуазної публіки та преси, що перебували під данським впливом і чинили опір проникненню національних творів на столичну сцену.
Слайд 40
Тут же настав і рішучий перелом у філософських
та суспільних настроях письменника, який провів різку грань між
собою і пануючими в соціально-політичному житті країни партіями відвертих реакціонерів і удаваних демократів.
Слайд 41
Протести і нападки, мішенню яких стала його нова
п'єса — «Комедія кохання», цькування, гірке розчарування і обурення,
викликані в нього датсько-прусською війною, в якій Ібсен цілком справедливо побачив загрозу незалежності всього півострова.
Слайд 42
Все це прискорило рішення письменника покинути батьківщину.
Слайд 43
1864 року Ібсен виїхав із Норвегії. Це добровільне
вигнання тривало аж 27 років. Прожив — у Римі,
Дрездені та Мюнхені — до 1891 року, лише двічі на короткий час відвідавши батьківщину.
Слайд 45
Ібсен одружився із Сюзанною Торесен, яка стала його
вірним другом на все життя. У них народився син.
Родина жила то в Італії, то в Німеччині.
Сюзанна Торесен
Слайд 46
За кордоном, Ібсен має можливість ближче і ширше
познайомитися з світовим політичним життям, тим більше, що перед
його очима розгорнулись події такого першорядного історичного значення як об'єднання Італії, франко-прусська війна, Паризька Комуна.
Слайд 47
Це був період «нової драми» Г.Ібсена, що охоплює
1877 - 1899 роки і розподіляється на чотири етапи.
Слайд 49
1891 р. Г.Ібсен повертається до Норвегії, де його
вітають як живого класика. Драматург пише серію з чотирьох
п'єс, символістських за формою, де знову розглядає тему покликання, а також проблему моральної відповідальності Індивіда перед іншими людьми:
Слайд 50
А у 1898 році Норвегія урочисто відсвяткувала сімдесятиліття
великого письменника.
Слайд 51
Помер Генрік Ібсен 1906 року після виснажливої хвороби.
Генрік Ібсен, пролежавши кілька років у паралічі, підвівшись, сказав:
"Навпаки!" - і помер.
Могила Генрика Ибсена на мемориальном кладбище в Осло
Слайд 54
Період «нової драми» Г.Ібсена охоплює 1877 - 1899
роки і розподіляється на чотири етапи.
1. Спочатку створюється
серія з чотирьох соціально-критичних п'єс:
«Стовпи суспільства» (1877),
«Ляльковий дім» (1879),
«Привиди» (1881) і
«Ворог народу» (1882).
Слайд 55
Ці твори вважаються найвищим досягненням реалізму в царині
драматурги. В них Г.Ібсен прискіпливо аналізує тогочасне суспільство, доводячи,
що воно під ілюзією прогресу і цивілізації приховує етичні вади.
Слайд 56
2. Після цього йдуть дві п'єси, в яких
на першому місці перебуває проблема співвідношення між покликанням людини
і моральними зобов'язаннями щодо інших людей:
«Дика качка» (1883) і
«Росмерсхольм» (1886).
Слайд 57
3. Далі драматург пише п'єси, у яких змальовуються
суперечливе духовне життя двох жінок:
«Жінка з моря» (1888)
і
«Гедда Габлер» (1890).
Слайд 58
4. Г.Ібсен повертається до Норвегії, де пише серію
з чотирьох п'єс, символістських за формою, де знову розглядає
тему покликання, а також проблему моральної відповідальності Індивіда перед іншими людьми:
Слайд 59
«Будівничий Сольнеє» (1892),
«Маленький Ейольф» (1894),
«Йун Габріель
Боркман» (1896),
«Коли ми, мертві, прокидаємось» (1899).
Слайд 60
«Нова драма» Ібсена — справжній переворот у світовій
драматурги. Норвезький письменник одним з перших серед драматургів XIX
ст. почав створювати п'єси з великими проблемами, театральна мова яких була близька його глядачеві.
Слайд 61
Навіть такий стислий огляд творчості Г. Ібсена періоду
«нової драми» свідчить, що він до кінця життя залишався
суперечливим автором. Драматург пережив еволюцію від романтизму до реалізму і модернізму. Незважаючи на помітне стилістичне розмаїття п'єс Ібсена, їм властива певна єдність поетики.
Слайд 62
1. Усі драматичні твори цього періоду є «п'єсами
про людську душу», в яких йдеться насамперед про напружену,
здебільшого трагічну боротьбу індивіда за власний унікальний духовний світ.
Слайд 63
2. У п'єсах «нової драми» відбувається зближення драматургічного
простору з реальністю, в якій живуть глядачі.
Слайд 64
Письменник буквально бере із сучасності персонажів (переважно представників
середніх класів), їхню мову, поведінку, одяг, а також максимально
наближає декорації до місць їхнього проживання.
Слайд 65
Дії відбуваються в Норвегії. Безпосередньо з цим пов'язане
і вживання прози як головної мовної форми драматичного твору.
Якщо в минулому, наприклад у «Бранді» або «Пер Гюнті», автор активно використовував вірш, то тепер він повністю зникає.
Слайд 66
Таке звернення до сучасного матеріалу пояснюється не тільки
тим, що норвезьку дійсність, за висловом письменника, він пізнав
до кінця. То була революція в драматургії, бо Ібсен відкривав якісно нові джерела драматичного у звичайній прозі
повсякденного існування.
Слайд 67
3. Г. Ібсен істотно збагатив коло тем, які
можна було виставляти в театрі: різноманітні соціальні проблеми, становище
жінок у суспільстві, спадкові хвороби, влада грошей то
що — весь цей «низький», нецікавий матеріал почав вигравати в його п'єсах яскравими барвами.
Слайд 68
4. У п'єсах «нової драми» немає чіткої межі
між трагедією і комедією. Ця риса поетики ібсенівських п'єс
також є наслідком бажання драматурга максимально наблизитися до дійсності, бо повсякденне життя трагікомічне.
Слайд 69
5. Композиція п'єс має інтелектуально-аналітичний характер, Аналітизм композиції
творів Ібсена полягає в тому, що майже всі його
п'єси розпочинаються показом зовнішньої ілюзії щастя, а закінчуються катастрофою.
Слайд 70
Драматург доводить, що злагода, комфорт, в яких живуть
його персонажі, а також нібито доброзичливі стосунки між ними
— омана. У такий спосіб вік розкриває суперечності сучасного йому світу.
Слайд 71
Одначе п'єси Ібсена називають не тільки аналітичними, а
й інтелектуально-аналітичними, бо вони завершуються Інтелектуальним осмисленням персонажами власного
життя.
Слайд 72
Проте герої Ібсена не є рупорами його ідей.
Вони промовляють те, що диктує їм логіка власного характеру,
який письменник розкриває з небаченою до нього майстерністю і психологічною глибиною.
Слайд 73
6. Незавершена кінцівка - ще один внесок «нової
драми» Ібсена в світову драматургію. В деяких п'єсах («Ляльковому
домі» насамперед) розв'язка є не розв'язанням проблем, а їхньою постановкою, конфлікт загострюється.
Слайд 74
У п'єсі «Привиди» розв'язки взагалі немає. Така відкритість
фіналу краще відповідає вимогам сучасного проблемного театру, який прагне
створити Ібсен.
Слайд 75
ІV.ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК
Слайд 76
♦ Прокоментуйте слова Г. Ібсена: «П'єса не закінчується з
падінням завіси після п'ятої дії: справжній фінал — поза
її межами... Справа кожного читача чи глядача самому дійти до цього фіналу через особисту творчість».
Слайд 77
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Знайти додатково факти біографії та творчості письменника,
знати зміст 1-2 дії п'єси Г.Ібсена «Ляльковий дім».
Слайд 78
VII. ПІДСУМКИ УРОКУ
Інтерактивна вправа «Мікрофон»
Продовжте речення:
Мені запам'яталося...
До театру,
драматургії я ставлюся...
Я зацікавився (зацікавилася) (не зацікавився)
