камені,
Ой то там сидить ясен сокіл-білозорець:
Низенько голову склонив,
Та жалібно
квилить-проквиляє;
Та на святее небо,
На Чорноє море
Іспильно поглядає,
Що на святому небі,
На Чорнім морі негаразд починає:
На святому небі усі звізди потьмарило,
Половина місяця у тьму уступило;
На Чорному морі негаразд починає:
Ізо дна моря сильно хвиля вставає,
Судна козацькі молодецькі на три часті розбиває…
“Буря на Чорному морі”