Слайд 2
Педіатрія – (від грецького paidos – дитина, iatreia
- лікування) – “Є наука про відмінні особливості в
будові, відправленнях та захворюваннях дитячого організму і базованого на цих особливостях збереження здоров’я і лікування захворювань у дітей”.
(С.Х. Хотовіцький, 1836 р., Педіатрика”).
Слайд 3
Педіатрія – наука про здорову і хвору дитину;
- це вся медицина, зсунута у дитячий вік;
- одна з найважливіших галузей медицини, яка займається профілактикою і лікуванням захворювань дитячого віку;
- це галузь медицини, яка відповідає за майбутнє суспільства, його перспективу
Слайд 4
Етапи розвитку педіатрії
І. Дореволюційний етап:
- слабкий розвиток педіатричної науки на Україні;
- догляд за новонародженими і хворими дітьми протягом віків був справою бабок – повитух;
- народжуваність і приріст населення на Україні були високими поряд з високою дитячою смертністю;
- відсутність медичної допомоги, поширеність повір’їв, пересудів, антисанітарні умови догляду за новонародженими і хворими дітьми.
Слайд 5
Петро І вважав справою державного значення діяльність монастирів
по догляду за сиротами і незаконнонародженими дітьми.
М.В. Ломоносов поставив
боротьбу з дитячою смертністю на державний рівень; зробив спробу науково обгрунтувати раціональні заходи по боротьбі з дитячою захворюваністю і смертністю.
Слайд 6
Перша половина XIX ст.
функціонування вільноекономічного товариства:
Пропаганда віспощеплення;
Вивчення питання
дитячої захворюваності і смертності;
Видання “Керівництва до виховання, утворення і
збереження здоров’я дітей” Кіндратія Грума.
Випуск газети “Друг здравия” з статтями по догляду за дитиною, по дитячих захворюваннях та їх лікуванню.
Слайд 7
30 – 40-і роки XIX ст. – виникнення
педіатрії як самостійної галузі медицини.
1834 рік – в Петербурзі
відкрилась перша дитяча лікарня (Миколаївська) – одна з перших у світі дитячих лікарень
Слайд 8
Степан Хомич Хотовіцький
(1796 – 1885 рр.)
Перший російський
педіатр.
Народився у с. Красилові Хмельницької області.
Вперше викладав педіатрію,
як окрему галузь клінічної медицини на кафедрі акушерства, жіночих і дитячих хвороб в Медично – хірургічній академії в Петербурзі.
В 1836 році написав перший російський посібник по дитячих хворобах “Педиятрика”.
1865рік - в Медично – хірургічній академії організована перша в Росії кафедра дитячих хвороб з клінікою на 10 ліжок на чолі з професором Флоринським.
Слайд 9
К.А. Раухфус – батько будівництва дитячих лікарень.
Описав клініку
вроджених вад серця;
створив дитячу оториноларингологію;
описав ряд нових захворювань і
симптомів.
У 1887 році за його проектом в Москві була збудована дитяча лікарня (сьогодні лікарня ім. І.В. Русакова).
Слайд 10
Ніл Федорович Філатов (1847 - 1902) – батько
клінічної педіатрії.
Професор дитячої клініки Московського університету.
Написав посібник “Семиотика и
диагностика детских болезней”.
У 1885 р. описав висівкоподібне лущення на слизовій оболонці щік і губ при кору.
Вперше описав скарлатинозну краснуху;
описав клініку “ідіопатичного запалення шийних лімфатичних залоз” (Інфекційний мононуклеоз).
Слайд 12
Микола Петрович Гундобін (1860 - 1908)
професор
Військової медичної академії Петербурга;
Перший педіатр, який детально вивчив анатомо
– фізіологічні особливості дитячого організму.
Написав “Особенности детского возраста” (1906 р.).
Засновник товариства “Союз боротьби з дитячою смертністю в Росії “ (1904 р.)
Слайд 13
Іван Вісаріонович Троіцький
Один з перших педіатрів на Україні;
працював
у Київському, Харківському, Катеринославському університетах.
з 1885 р. працював приват
– доцентом курсу дитячих хвороб Київського університету.
Розробив дози лікарських речовин для дітей згідно з їх анатомо – фізіологічними особливостями.
Слайд 14
Описав клініку паротиту у дітей.
Використовував експеримент як метод
вивчення клінічної медицини.
Виділив соціальні умови як фактор, який визначає
розміри захворюваності і смертності.
Велику увагу приділяв профілактиці захворювань.
Вивчав розлади травлення, харчування, обміну речовин, та нервової системи.
Слайд 15
Післяреволюційний етап:
1924 р. – створений Київський науково –
дослідний інститут охорони здоров’я дітей і підлітків, який у
1929 році перейменований на Київський НДІ ПАГ.
1930 р. – відкриття педіатричних факультетів при Київському, Вінницькому, Донецькому, Одеському медінститутах.
1936 р. – вийшов перший номер журналу ПАГ.
Слайд 16
1959 р. – заснована кафедра педіатрії Тернопільського медінституту;
1987
р. – у м. Тернополі проходив VIII з’їзд педіатрів
України;
1997 р. – (квітень) Тернопільський медінститут перейменовано на Тернопільську медичну академію ім. І.Я. Горбачевського;
1999 р. – утворена кафедра пропедевтики дитячих хвороб з медсестринством у педіатрії.
Слайд 17
Видатні українські педіатри:
Амбодик – Максимович Нестор Максимович (1744
– 1812 р.) – доктор медицини, засновник вітчизняного акушерства,
педіатрії, фармакогнозії.
Бунгер Християн (1774 – 1857 р.) – один з перших відомих педіатрів Києва початку XIX ст. , доктор медицини, написав “Про епідемічні захворювання”.
Слайд 18
Ліпський Олександр Лукич – український педіатр, доктор медицини.
Вивчив клініку дитячих хвороб. Докторська дисертація присвячена мікроскопічній будові
кишкового каналу, написав монографію “Про фіброзне (крупозне) запалення зіву у дітей”.
Кисель Олександр Андрійович (1859 – 1938 р.) – народився у Києві, працював у ІІ Московському медінституті. Опублікував більше 600 праць, присвячених ревматизму, інфекційним захворюванням у дітей, вперше описав хронічну інтоксикацію при туберкульозі, критерії ревматизму, глистяну інвазію; багато уваги приділяв санаторно – курортному лікуванню дітей.
Слайд 19
Аркавін Яків Сергійович (1865 – 1930 р.) –
Працював у місті Харкові, опублікував більше 30 праць
з проблем штучного вигодовування дітей, боротьби з дитячою смертністю на грунті розладів харчування. Засновник неонатології на Україні.
Слайд 20
Російські педіатри:
Сперанський Георгій Несторович – помер в 1969
році у віці 96 років, редактор журналу “Педіатрія”;
Багато уваги
приділяв патології дітей раннього віку; пневмонії, сепсису;
Розробив класифікацію гломерулонефриту;
По його ініціативі була відкрита у Москві у 1908 році перша консультація для дітей грудного віку;
Був директором Центрального науково – дослідного інституту охорони материнства і дитинства; член кор. АН СРСР;
Написав “Підручник захворювань дітей раннього віку”;
Очолював Всесоюзне наукове товариство дитячих лікарів.
Слайд 21
Тур Олександр Федорович
(1894 - 1974)
Багато уваги приділяв вигодовуванню
дітей раннього віку, рахіту, дитячій гепатології;
З 1930 року очолював
кафедру шпитальної педіатрії в Ленінградському педіатричному медичному інституті;
Написав перші книги з дитячої гематології, фізіології і патології дітей періоду новонародженості;
Видав підручник “Пропедевтика дитячих хвороб”, “Довідник з дієтетики дітей раннього віку”;
Написав монографію “Рахіт”.
Слайд 22
Маслов Михайло Степанович (1885 - 1961)
Очолював кафедру педіатрії
Ленінградської Воєнно – медичної академії з 1921 року;
блискучий клініцист
і дослідник;
створив нові патогенетичні концепції дитячих захворювань, запропонував нові підходи до їх лікування;
написав книги: “Основи вчення про дитину ”, “Діагноз і прогноз дитячих захворювань”, “Клінічні лекції з факультетської педіатрії”.
Слайд 23
Педіатри України радянського часу:
Член – кореспондент АМН СРСР,
Олена Миколаївна Хохол;
Академік Олена Михайлівна Лук’янова;
Член – кореспондент НАН,
АМН України, РАМН, проф. В.М. Сідельников;
Член – кореспондент АМН України, заслужений працівник Вищої школи Іван Семенович Сміян;
Професори: У.М. Руднєв, С.І. Ігнатова,
А.А. Андрущук, Б.Я. Резник, П.А. Єренков.
Слайд 24
Сучасні педіатри України:
Академік Олена Михайлівна Лук’янова – директор
Інституту педіатрії, акушерства і гінекології АМН України, академік НАН;
Російської АМН; д.м.н., проф.
Валентина Дмитрівна Отт – головний республіканський дитячий дієтолог.
Віталій Григорович Майданник – завідувач кафедри педіатрії № 4 Національного медичного університету ім. А.А. Богомольця.