Презентация на тему Архітектурні пам’ятки України

шестистовпний триапсидний храм, увін­чаний сімома банями. Початковий про­ект собору

створили архітектори І. Штром і П. Спарро; пізніше його переробив архітек­тор О. Беретті. Найбільшою художньою цін­ністю споруди є настінні розписи, виконані 1895-1896 рр. колективом українських, ро­сійських та польських художників. Основні з них (15 великих композицій та ЗО окремих постатей) належать видатному художнику В. Васнецову. У розписі собору також брав участь М. Врубель.

Володимирський собор у Києві. 1862-1896

Собор святої Софії — пам'ятка архітектури і монументального живопису

XI-XVIII ст., одна з небагатьох уцілілих споруд часів Київської Русі.
Софійський собор був однією з найбільших будівель свого часу. 1934 р. територія Софійського монастиря оголошена Державним історико-архітектурним заповід -ником. У 1990 р. ансамбль Софійського монастиря занесено до Переліку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Софійський собор у Києві

Св. Андрія у Києві.

Збудована в 1744–1767 роках (за іншими

даними 1749–1754) за проектом архітектора Бартоломео Растреллі

На Андріївській горі в пам'ять відвідин Києва імператрицею Єлизаветою Петрівною, на місці Хрестовоздвиженської церкви.

пам'яток оборонного зодчества Київської Русі, що дійшла до нашого

часу. „Город Ярослава" оточували високі земляні вали загальною довжиною 3,5 кілометра.
Золоті ворота були головним в'їздом до Києва. Цей дивовижний витвір давньоруських зодчих — могутня бойова вежа, що завершувалася церквою Благовіщення, — викликав захоплення сучасників і наводив жах на ворогів своєю неприступністю. Час не зберіг пам'ятку.

Наприкінці XVII — на початку XVIII ст. перед воротами, у зв'язку з реконструкцією фортифікаційних споруд міста, було збудовано земляні бастіони. У середині XVIII століття руїни древніх Золотих воріт були засипані землею і поруч за проектом інженера Д. Дебоскета зведено нові однойменні ворота.

двором. Особливо виразна архітектура східного фасаду, що досягнуто контрастним

протиставленням протяжної площини стін могутній вертикалі колон портика, який вирішено в іонічному ордері на всю висоту будинку.

Будівля Київського університету

Будинок Головного («Червоного») корпусу університету збудований у традиціях російського класицизму за проектом архітектора Вікентія Беретті. Будівля вийшла надзвичайно величною та суворою.

ес­кізами виконав міланський скульптор Еліо Саля. Будинок спроектовано у

формі куба: з боку вулиці Банкової він має три, а з боку площі Івана Франка — шість поверхів. Резиденція Президента України.

Будинок з химерами в Києві. 1902 - 1903

Будинок із химерами — цегляна споруда стилю раннього модерну. Свою назву отримав через скульптурне оздоблення, що вражає уяву чудернацькими істотами тваринного наземного та підводного світу.

за зразком палацу, який проектував Бартоломео Растреллі для гетьмана

Кирила Розумовського. 1744 року імператриця Єлизавета Петрівна під час відвідувань Києва сама вибрала для нього місце.

Спорудженням палацу керував видатний російський зодчий Іван Федорович Мічурін. Йому допомагали відомі архітектори М. Васильєв, П. Нейолов, Ф. Нейолов, М. Сальников та інші.

України, визначна пам'ятка історії та архітектури, а також діючий

монастир Української православної церкви Московського патріархату зі статусом лаври.

Від часу свого заснування як печерного монастиря у 1051 р. Києво-Печерська обитель була постійним центром православ'я на Русі.

монастиря — був зведений XI ст. Протягом наступних століть

головну церкву монастиря неоднора­зово переробляли. У своєму остаточному вигляді Успенський собор став одним з останніх найбільш успішних досяг­нень українського бароко.
Під час фашистської окупації Успенський собор було підірвано.

Успенська соборна церква Києво-Печерського монастиря. 1073-1087

1070-х рр. Всеволо­дом Ярославичем на околиці Києва у Видубичах.

Сучасний ансамбль монастиря сформу­вався на зламі ХVІІ-ХVIII ст., коли тут було зведено Георгіївський собор, який є цент­ром композиції ансамблю і одним з кращих зразків архітектури українського бароко.
За просторовою структурою Георгіївська церква належить до класичного типу дев'ятидільних п'ятибанних храмів, її вважають найдосконалішою з усіх подібних будівель. Архітектор компенсував розташування со­бору У глибокій долині, надавши йому вер­тикально видовжених пропорцій. Фасади визначаються вишуканою бароковою деко­ративністю.

Георгіївська церква Видубицького монастиря в Києві

українських триверхих тризрубних храмів. Будівля зведена у 1766-1772 рр.

у стилі українського бароко видатним архітектором Іваном Григоровичем-Барським (1713-1785).

Покровська церква в Києві

останнього періоду давньоруської архітектури. Церква була названа на честь

святої Параскеви-П'ятниці, покровительки торгівлі, сільсько­го господарства, родини. Головна особливість архітектури храму: оригінальне рішення переходу від прямокутної основи до барабана за допомогою триступінчастих арок — закомар.

П'ятницька церква в Чернігові. Кінець ХІІ ст.

1036 р. князем Мстиславом Володимировичем, а закінчено за часів

князя Святослава Ярославича. Об'ємно-просторова композиція собору надавала йому форми піраміди. Пізніше споруду храму було реконструйовано: зроблено тамбури з бароковими декоративними фронтонами, добудовано північну й південну башти зі шпилями. Від первісного декоративного оздоблення собору збереглися різьблені шиферні парапети на хорах, фрагменти фресок XI ст.

архітектора Іоанна Бап­тиста. Сучасного вигляду набув у 80-х роках

XX ст., коли собор було відновлено в первісних фор­мах XVII ст. Побудований в стилі україн­ського бароко. Це тринавовий, шестистовпний, триапсидний храм. За своїм планом успадкував традиції мурованого храмового будівнитва княжої Русі. У другому ярусі Троїцького со­бору над входом виділяється вікно у вигляді православного хреста, що є особливою озна­кою чернігівських барокових храмів кінця XVII — початку XVIII ст.

Троїцький собор
Троїцько-Іллінського монастиря в Чернігові

року. Засновником його був ченець Йоасаф. 1671-го року в

оби­телі згорів головний Троїцький храм і вирі­шено було відбудувати його в цеглі у стилі бароко. Сталося це за гетьманування Івана Самойловича. Невідомий архітектор засто­сував надзвичайно ефектний і, здається, унікальний для архітектури Гетьманщини прийом: у західну частину собору було вмон­товано двох'ярусну систему «глядацьких лож» для поважних прихожан.

Троїцький собор
Густинського монастиря

відстані 8 кілометрів від Холма (Польща). Найстаріша мурована будівля

на теренах сьогоднішньої Східної Польщі, що не має відомих аналогів. Віро­гідно, її заклав князь Данило Галицький біля дороги до його стольного Холма на штучно насипаному пагорбі.

Вежа в с. Стовп поблизу Холма. Середина ХІІІ ст.

збудована у 1591-1629 рр. за планом Павла Римлянина за

участі Войцєха Капиноса і Амвросія Прихильного на замовлення Львівського братства.
Вежа була збудована як дзвіниця Успен­ської церкви і виконувала роль оборонної споруди. Побудована за проектом архітек­тора Петра Барбона за участі Павла Римлянина у 1572-1578 роках коштом купця Костянтина Корнякта.

Успенська церква
та вежа Корнякта у Львові

архі­тектури національного значення, єдиний храм Вірменської апостольської церкви в

Західній Україні.

Вірменський собор у Львові

сходи, прикрашені балюстрадою й скульптурами геніїв роботи С. Стажевського.

Собор святого Юра у Львові

Із 1998 року Собор разом із Ансамблем історичного центру Львова увійшов до скла­ду світової спадщини ЮНЕСКО.

Будівництво греко-католицької кафедри розпочалося 1744 року за проектом Бернарда Меретина.

Юра у Львові

р. на замовлен­ня купця Костянтина Корнякта. Його було зведено

на площі Ринок у Львові. Фасад має шість вікон — такий привілей спеціальним декретом дозволив король Стефан Баторій. Авторами палацу були італійські архітекто­ри Петро Барбон та Павло Римлянин.

Будинок Корнякта у Львові

Бродівський р-н, Львівська обл.). Замок було збудовано протягом 1635-1640

років під керівництвом архітектора Андреа дель Аква. Є одним із найкращих в Європі зразків поєднання ренесансного па­лацу з бастіонними укріпленнями.

Замок у Підгірцях (Львівщина)

сучасного Луцька є одним з найбільших і найдавніших в

Україні зам­ків. Висота стін становить близько 12 мет­рів над валом, їхня товщина сягає 3 метрів. Загалом для зведення замку було викорис­тано до 5 млн цеглин

Верхній замок у Луцьку.
Друга половина ХІV cт.

і тривало протягом декількох століть. Сучасного ви­гляду споруда набула

в середині XVI ст. зусиллями будівельників під керівництвом Іова Претвича.

Кам'янець-Подільська фортеця

на місці Хотинського форту. Навколо неї було зведено семиметрову

кам'яну стіну та рови шириною до 6 метрів. У північній частині фортеці звели нові невеликі укріплення. У XIV ст. було зведено прикрашений гео­метричними орнаментами мур завширшки 5-6 і висотою 40 метрів і три башти. Саме у такому вигляді Хотинська фортеця збереглася до нашого часу.

Хотинська фортеця

знаходиться у селищі Меджибіж Хмельницької області, виконана у

стилі ренесанс.
Подрібнену на муку цеглу домішували до вапняного розчину, який використовува­ли для мурування стін. Через це замок на­був злегка рожевого кольору.

Меджибізький замок

церква-фортеця. За архітектурою і плануванням вона не має анало­гів

в усій Європі (в неї можна було витримати оборону). Церква має два поверхи. Перший поверх — власне церква з товстими стінами (З м, як у замках). На другому поверсі — оборонні, захисні вежі, що мали бійниці для об­стрілу простору навколо церкви й машикулі (отвори під дахом церкви). Особливістю цієї церкви є стовп посеред церковної зали, за яким із дверей не видно навіть іконостасу.

Покровська церква-фортеця
в с. Сутківцях

, у селищі Острог Рівненської об­ласті. Протягом ХІУ-ХУІ ст.

був родовим гніздом князів Острозьких — найбагатших магнатів тогочасної Речі Посполитої. Сьо­годні ансамбль замку складається з Вежі Мурованої, Круглої башти, Богоявленського собору, надбрамної дзвіниці і фрагментів стін.

Острозький замок

Харківської фортеці XVII ст., який дійшов до наших ча­сів.

Побудований у стилі козацького україн­ського бароко ізюмськими майстрами. Хар­ківський Покровський собор є найдавнішою кам'яною спорудою Слобожанщини. Він має унікальне композиційне рішення. На думку фахівців, собор майже повністю повторює українську дерев'яну тричастинну церкву, є синтезом ідей й конструкцій дерев'яного зодчества та кам'яної архітектури. Собор має два поверхи: знизу — зимовий, теплий, храм, зверху — літній, холодний. Верхня церква майже цілком повторює нижню. Фасади собору багато прикрашені наличниками, напівколонками, карнизами.

Покровський собор у Харкові

мет­рів. Його вінчає величний купол, і оточує з трьох

сторін велика тераса-галерея. Над центральним входом собору — ікона «Успіння Божої Матері». Архітектори надали собору хрестоподібної форми, розділивши аркадами колон на три частини. Собор розписаний і прикрашений іконами і зображеннями, пов'язаними з історією монастиря і подіями з життя Спасителя.

Успенська соборна церква
Почаївської лаври

думку по­будувати у Батурині палац. Його будівни­цтво за проектом

шотл. арх. Чарльза Камерона тривало протягом 1799-1803 рр. Палац має три поверхи. Один фасад прикрашено лоджією, другий — бал­коном. Бічні фасади мають напівротонди, що значно збагатили силует. У серпні 2009 року було закінчено масштабну відбу­дову цієї пам'ятки архітектури.

Палац Кирила Розумовського в Батурині

(1873-1944). Із головного фасаду будинок мав два з половиною

поверхи, а з двору — три з половиною. Високий цоколь з рожевого граніту, складений з великих грубо оброблених каменів, прорізують вікна з фігурними перетинками, над ними прокладено міцний карниз. Над головним порталом влаштовані потрійні вікна з крученими біло-синіми колонами, над якими зображено герб Полтави в оточенні прапорів.

Будинок Полтавського земства.
Нині краєзнавчий музей. 1903-1908

На початку XX ст. в архітектурі поширюється стиль, який отримав назву український модерн. Цей стиль в українській архітектурі найбільш вдало втілено в будинку Полтавського губернського земства.

генерал-губернатора Новоросії графа Михайла Воронцова. Після забудови Приморського (на

той час – Миколаївського) бульвару Воронцов вирішив з'єднати його з морем небаченими за розмірами бульварними сходами, які стали б справжньою окрасою Одеси.
Сходи були спроектовані видатними архітекторами того часу Франческо Боффо, Авраамом Мельниковим та Потьє, а побудовани в 1841 році інженерами Уоптоном і Ю. Морозовим.

Пам'ятник Дюку де Рішельє вже протягом багатьох років є незмінним символом Одеси. Достатньо вийти на Приморський бульвар, дійти до Потьомкінських сходів і Ви побачите відомий пам'ятник, який увічнив пам'ять про видатну людину і перший градоначальника Одеси.

Чайний будиночок в Нижньому парку.

Матеріалом став місцевий камінь вулканічного

походження — сірий діабаз. Дуже твердий, більш ніж відомий граніт, він надав будівлям особливого колориту середньовіччя.

Будівництво тривало з 1828 по 1848 рр.

Палац побудовано з використанням історичних стилів Англії (пізня готика, тюдорівський стиль 16-17 століть, тобто романтизм початку 19 ст.).

Ак-Бурун на березі Керченської протоки в самій вузькій його

частині. Фортеця була побудована в XIX столітті для охорони південних рубежів Російської імперії.

Ялтинської міськради, автономна республіка Крим.
В 1860-их палац купила імператриця

Марія Олександрівна, після перебудови він став літньої резиденцією Російський імператорів. Місце проведення Ялтинської конференції 1945 р.

Як маєток постав у 1790-их роках. Першим власником був грек Ламброс Кацоніс, який назвав садибу на згадку про своє рідне місто Лівадію. Впродовж I-ї половини XIX століття був зведений палац, парк.