Презентация на тему Формування національної композиторської школи

сприятиливими для розвитку української музики. Зокрема з другої половини

ХІХ ст. майже всю музичну освіту в Україні монополізувало Російське імператорське музичне товариство, що закладало в Україні низку своїх музичних шкіл із певно визначеним спрямуванням до русифікації музичних кадрів

завдяки зусиллям передових діячів культури.Дійового поштовху завдали українські драматичні

професійні трупи, що широко пропагували українські мелодії, самотужки ставили оперні спектаклі.

композитор. Великої популярності здобули його пісні “Соловейко” та дует

“Де ти бродиш, моя доле”.Також українська музична культура поширилась завдяки концертно-виконавській діяльності М. Лисенка та створення ним хорових колективів, які гастролювали в Україні

Уже в перший пореформений рік славетний співак С. Гулак-Артемовський

(1813-1873) завершив створення першої української опери “Запорожець за Дунаєм”, яка стала міцним підгрунтям національного оперного мистецтва.

народного життя “Вечорниці” П. Ніщинського (1832-1896). Центральна її частина

– знаменитий чоловічий хор, який виконує пісню “Закувала сива зозуля” про страждання козаків у турецькій неволі, їхнє непереборне прагнення до визволення. У музичній спадщині композитора є обробки народних пісень “Про козака Сафрона”, “Про байду”, “ У діброві чорна галка”

(1853-1909) “ Катерина ” на текс однойменної поеми Т.

Шевченка. Вона відзначалася хвилюючим сюжетом, мелодійним багатством, співучістю і мала успіх на українських сценах.

“Мазепа”(за поемою О. Пушкіна “Полтава”) “Майська ніч”, “Облога Дубна”.

Остання з’явилася друком з українським і російським текстом у 1864 р. Він написав також фантазії “Українські вечори”, “На берегах Дунаю” та інші фортепіанні твори, а також романси і хори.

фортепіанних творів та симфонії – видатного твору в історій

української інструментальної музики. Слави зажили також інші твори композитора, такі як: “Віють вітри”, “Дівка в сінях стояла”, “Побратався сокіл з сизокрилим орлом”

Композиторові також належать кілька оркестрових творів, фортепіанні мініатюри, багато

романсів, дитяча опера та інші.

М. Лисенка (1842-1912)- великого українського композитора, блискучого піаніста-віртуоза, талановитого

хорового диригента, педагога, музиковиконавця і активного громадського діяча демократичного напряму. Напевне йому судилося стати основоположником української класичної музики.

роки. Композитор обробив та опоблікував понад 600 зразків українського

музичного фолькльору, створив великий цикл “Музика до “Кобзаря” Т. Шевченка”, який включав понад 80 творів різних жанрів і форм. Зразком національної героїко-патріотичної опери стала монументальна народна музична драма “Тарас Бульба”

є автором симфонічної фантазії “Козак-Шумка” , “Фантазії” та “Елегійного

каприччіо” для скрипки та фортепіано, струнних квартетів і тріо, п’єс для віолончелі. Ним створено багато творів для фортепіано. Творча спадщина великого композитора стала невичерпним джерелом української музичної культури.

театром. У багатьох п’сах музичні номери були органічною частиною

спектаклів, які називалися “ комедіо-опера ”, “мелодрама”, “оперета”.Значного поширення набув хоровий рух, осередком якого стало місто Перемишль. Тут, завдякі меценатові І Снігурському, в 1829р. був заснований постійний церковний хор, яким довгий час керував німецький композитор і диригент А. Нанке.

разом з своїми послідовниками створили так звану перемирську школу.

ЇЇ перші представники Михайло Вербицький (1815-1870) та І. Лавровський (1822-1872) писали церковну музику, численні твори для чоловічого хору. Найвідоміша з них -“Підігряни” М. Вербицького нагороджена на театральному конкурсі 1864р. Йому належить музика гімну “Ще не вмерла Україна” та “Заповіту” на вірші Т. Шевченка для двох хорів і оркестру .