Слайд 2
План
Зміни в соціально-економічному житті.
Розвиток культури та освіти.
Морські походи
козаків. Участь українського козацтва у війнах Речі Посполитої проти
Московського царства і Османської імперії.
Відновлення церковної православної ієрархії 1620 р.
Козацькі повстання 1620–1630-х рр. «Ординація Війська Запорозького...»
Слайд 3
1. Зміни в соціально-економічному житті
Слайд 4
Наслідки Люблінської унії для українських земель
Більшість українських земель
об'єднано в межах одної держави,
що посприяло політичному і
культурному згуртуванню українського народу
Слайд 6
Зберігався адміністративний устрій (воєводства Руське, Белзьке, Підляське, Волинське,
Брацлавське, Київське, Подільське)
Слайд 7
Збережено судочинство за Литовськими статутами;
Ведення діловодства руською мовою;
Українські
князі й шляхта отримали виключне право обіймати посади в
місцевих урядах, незалежно від свого віросповідання;
Слайд 8
Через Польщу на українські землі поширювався західноєвропейський культурний
вплив, збільшувалася кількість навчальних закладів;
Зближення з польською шляхтою та
урядовцями спричиняло полонізацію та денаціоналізацію, що призвело згодом до втрати українським суспільством своєї політичної еліти;
Слайд 9
Польська влада ініціює посилення колонізації порубіжних зі Степом
українських земель
В останній чверті XVI – пер. полов. XVII
ст. у Київському та Брацлавському воєводствах виникли понад 300 містечок
Збільшилося населення старих міст (між 1552 і 1622 рр.): у Житомирі й Вінниці більш як удвічі, в Острі – у 2,5, Києві – у 3,6, Каневі – в чотири, Черкасах – майже у п'ять разів.
Слайд 11
Більшість містечок засновувалася відразу на магдебурзькому праві, тобто
з певними, нехай і спрощеними, формами самоврядування.
Слайд 12
За обрахунками М. Крикуна, на Київщині першої половини
XVІІ ст. мешкало 500-550 тис., а на Брацлавщині 450-500
тис. осіб, що не так і відрізнялося від показника заселеності Волині (до 700 тис.) – регіону стабільної високої густоти населення в противагу наддніпрянсько-брацлавській україні.
Слайд 13
Виникають величезні латифундії польських та українських магнатів -
"удільних князів нової генерації“, “королев’ят”.
Так, Калиновські володіли Уманщиною,
Конецпольські – землями на річці Тясмині, Замойські – від Тернополя до Паволочі, Потоцькі захопили Кременчук і Бориспільську волость.
У басейні річки Сули виникла латифундія князів Вишневецьких з центром у Лубнах. У 30-х роках ХУІІ ст. у володіннях Я. Вишневецькото було 50 міст і містечок, 40 тис. селянських дворів, близько 230 тис. селян.
Крім земель на території України ці магнати мали великі маєтки в Польщі.
Слайд 15
Герб князя Острозького з “Біблії” 1581 р.
Слайд 16
З середини ХVІ ст. почало формуватися козацьке хутірське
землеволодіння.
Козацький хутір (зимівник)
Слайд 17
Інтенсивно зростало велике феодальне землеволодіння, утвердилося та зміцніло
фільварково-панщинне господарство
Як наслідок - закріпачення населення
(“Артикули” Генріха Валуа
1573 р., Статут 1588 р.), зростання визиску підневільного населення
Поява релігійних та національних утисків
Слайд 18
2. Розвиток культури та освіти.
Слайд 19
Відро́дження, або Ренеса́нс —
культурно-філософський рух кінця Середньовіччя — початку Нового часу, що
ґрунтувався на ідеалах гуманізму та орієнтувався на спадщину античності.
Слайд 21
Якісні зміни в духовній сфері України XVI –
XVII ст.:
1) відхід від візантійських зразків та канонів
(в іконописі постаті святих виходять за межі візантійських умовностей, набувають рис індивідуальності, передається динаміка руху);
2) поширення ідей гуманізму та реформації;
3) посилення світського елементу в культурі, зростання уваги до людини та її духовного світу (антропоцентризм);
4) індивідуалізація творчості.
Слайд 22
5) поява нових форм самовираження і мистецьких стилів
(у
літературі - полемічний стиль, виникає українське віршування;
у живописі
наприкінці XVI ст. з'являються нові жанри – портрет, історичний живопис, зростає інтерес до пейзажу;
виникають нові жанри світської музики (побутова пісня для триголосого ансамблю або хору (кант), сольна пісня із супроводом;
у 1573 р. створюється вітчизняний ляльковий театр, що надалі переростає в традицію українського вертепу; зароджується стиль бароко;
Слайд 24
Типи шкіл за конфесійною ознакою
Слайд 28
В Росії, Білорусії й Україні перші друкарні заснував
Іван Федоров.
1572 р. переїхав до Львова, де видав
перші дві книги:
«Апостол» ( лютий 1573 р. – лютий 1574 р., наклад не менше 1000 примірників.)
«Азбуку».
Слайд 29
1576 р. Іван Федоров переїхав до Острога:
острозька Азбука
(1578, зберігся лише один її примірник);
Острозька Біблія (1581);
Псалтир
та Новий Заповіт (1580)
Сторінка Острозької Біблії
Слайд 30
У першій половині XVII ст. нараховувалося близько 20
друкарень, до середини XVII ст. - близько 40.
З’явилися
пересувні друкарні.
Найбільшою була друкарня в Києво-Печерській лаврі.
Створювалися на кошти меценатів, Війська Запорозького, братств.
Слайд 31
Найбільше друкувалися книги релігійного характеру,
але видавалися також
наукові трактати,
довідники,
календарі,
підручники.
Слайд 32
4.Відновлення церковної православної ієрархії 1620 р.
Слайд 33
Відновлення в Україні православної ієрархії, ліквідованої ухвалами унійного
собору в Бересті в 1596 р., уможливив приїзд на
українські землі в березні 1620 р. патріарха Єрусалимського Феофана, котрий повертався на Близький Схід із Москви.