Слайд 2
Організація робіт з аналізу ризиків:
1.
Підбір досвідченої команди експертів;
2. Підготовка спеціальних запитань та зустрічі з
експертами;
3. Вибір техніки аналізу ризику;
4. Встановлення факторів ризику та їх значимості;
5. Створення моделі механізму дії ризиків;
6. Встановлення взаємозв’язку окремих ризиків та сукупного
ефекту від їх дії;
7. Розподіл ризиків між учасниками проекту;
8. Розгляд результатів аналізу ризиків, частіше всього у вигляді
звіту.
Слайд 3
Для аналізу ризику використовують:
метод аналогії;
метод експертних оцінок;
розрахунково-аналітичний метод;
статистичний
метод.
Слайд 4
Метод аналогій
передбачає використання даних по інших проектах, які
вже виконані. Цей метод використовується страховими компаніями, які постійно
публікують дані про найбільш важливі зони ризику та понесені витрати.
Слайд 5
Експертний метод
відомий як метод експертних оцінок, стосовно підприємницьких
проектів може бути реалізований шляхом вивчення думок досвідчених керівників
та спеціалістів. При цьому доцільно встановити показники найбільш допустимих, критичних та катастрофічних втрат, маючи на увазі як їх рівень так і ймовірність.
Слайд 6
Розрахунково-аналітичний метод
базується на теоретичних уявленнях. Хоча прикладна теорія
ризику добре розроблена лише для страхового та грального ризику.
Слайд 7
Статистичний метод
спочатку використовувався в системі ПЕРТ (PERT) для
визначення очікуваної тривалості кожної роботи та проекту в цілому.
Останнім часом найбільш застосовуваним став метод статистичних випробувань (метод “Монте–Карло”). До переваг цього методу відносять можливість аналізувати та оцінювати різні шляхи реалізації проекту.
Слайд 8
Ризик виступає ймовірною категорією, тому для його оцінки
доцільно встановлювати для кожного значення величини втрат відповідну ймовірність
виникнення такої величини.
Отже, при оцінці ризику треба встановити чотири характерні точки (найбільш ймовірний рівень ризику, ймовірність допустимої втрати, критичної та катастрофічної втрати).
Слайд 9
Ризикова політика
— комплекс захисних заходів проти основних
форм ризиків (передусім проти критичного та абсолютного).
Слайд 10
Методи зниження ризиків
1. Диверсифікація ризику
2. Об'єднання ризиків
3. Розподіл
ризику
4. Страхування ризику
5. Лімітування
6. Резервування
7. Здобуття додаткової інформації
Слайд 11
1. Диверсифікація ризику
– це метод зниження ризику
шляхом розподілу його між декількома ризикованими товарами. Здійснюється в
такий спосіб, що підвищення ризику від купівлі (або продажу) одного означає зниження ризику від купівлі (або продажу) іншого.
Слайд 12
2. Об'єднання ризиків
- це метод, спрямований на
зниження ризику через перетворення випадкових збитків у відносно невеликі
постійні витрати. Останні становлять основу страхування.
Слайд 13
3. Розподіл ризику
відбувається під час розробки фінансового плану
підприємницького проекту, підготовки контрактів, угод. Значно зменшує потенційний ризик
детальна розробка бізнес-плану та прогнозування підприємницької діяльності. У бізнес-план закладаються можливі зміни й проблеми здійснення проекту, форми контролю поточних операцій, аналітична оцінка стану справ.
Слайд 14
4. Страхування
Суть страхування полягає у переданні ризику за
певну визначену плату (страховий внесок) страхувальником (фізичною або юридичною
особою) страховику (страховій організації). За умов настання передбачених страховим договором подій (страховий) страховик повністю або частково відшкодовує страхувальнику збитки (страхова сума).
Слайд 15
5. Лімітування
– це встановлення системи обмежень потоків
(грошових, інвестиційних, товарних, кредитних) як зверху, так і знизу.
Застосовується цей метод при продажу товарів у кредит, наданні позик, визначенні сум вкладення капіталу.
Слайд 16
6. Резервування
– це формування фондів відшкодування збитків
за рахунок власних ресурсів.
Основне в механізмі застосування резервування
полягає у визначенні оптимального обсягу запасів, створення та утримання яких вимагає мінімальних витрат і водночас буде достатнім для покриття можливих збитків.
Слайд 17
7. Здобуття додаткової інформації
- є важливим способом зниження
ризику, бо дуже часто брак потрібної інформації призводить до
підвищення ступеня ризику. Однак при використанні неточних даних виникає питання про доцільність уточнення інформації.
Слайд 19
Найважливіші антиризикові заходи
1) страхування ризику;
2) вивчення ринку;
3) вивчення клієнтів, зокрема перевірка їх платоспроможності;
4) поточний
контроль;
5) використання застави;
6) диверсифікація ризику, тобто наявність кількох торговельних компаній (ринків збуту), або поділ загальної суми кредитів з боку банківських установ на кілька банків;
7) вивчення конкурентів;
8) ефективне стимулювання діяльності працівників, від яких найбільшою мірою залежить зниження ступеня ризиків;
9) створення фінансових резервів;
10) створення страхових запасів найважливіших матеріалів;
11) удосконалення цінової політики тощо.
Слайд 20
Ефективність заходів зі зниження ризику залежить від вирішення
таких завдань:
обгрунтування надійності ринків збуту;
міцності матеріально-технічної бази підприємства;
заходів, спрямованих на зниження ризику;
вибору підприємницької стратегії, її інноваційності;
аналітичної оцінки товару, ринків, конкурентів.
